Первомайщина: давно і тепер

До Дня міста у Первомайському краєзнавчому музеї відкривається нова фотовиставка «З Днем народження, любе місто». Цього року музейники вирішили показати Первомайськ не лише на старих світлинах, а й порівняти їх із тим, як ті самі місця виглядають сьогодні. Журналістка Гард.City поспілкувалася з завідувачкою музею Оленою Красіною.

Одна дата у старому фільмі, інша — на могилі. Так через 16 років родина Бебюш Капон знову повернулася до історії лікарки, яка багато років працювала в Первомайську. Фільм до 100-річчя Первомайської лікарні свого часу зняли місцеві журналісти. Нещодавно його переглянули родичі Бебюш і звернули увагу: у стрічці вказано один напис, а на пам’ятнику — інший. Тепер родина хоче виправити напис на могилі. А краєзнавиця Тетяна Хмара знайшла нові матеріали, які допомагають відновити історію Бебюш Капон та її родини.

Цеглини — мовчазні свідки подій, і ці, на перший погляд, прості шматки обпаленої глини багато про що можуть розповісти. Гард.City писав про музей цегли у Первомайську та колекції українських дослідників, а тепер настала черга розповісти про цегельні, що колись працювали у нашому місті. Дивіться, що нині на місці первомайського цегельного заводу, та читайте спогади містян і працівників підприємства.

Про цей острів місцеві розповідають дивну історію: колись сюди приїздили болгари й вирощували перець, баклажани та інші овочі. Журналістка Гард.City вирушила на острів разом із краєзнавцями, щоб перевірити, чи залишилося від цієї історії щось, крім переказів. Серед трави знайшли довгі арики, фрагменти фундаменту, кам’яну переправу та сліди дороги до берега.

У Голті — одному з трьох історичних поселень, з яких постав сучасний Первомайськ, — народився офіцер Армії УНР Всеволод Селезньов. Він воював за незалежність України, пройшов через еміграцію, а після повернення до радянської України був репресований. Автор дослідження про отамана Лихо-Бондарука відкрив маловідому сторінку історії Первомайська, відновивши ще одну біографію уродженця нашого краю, учасника Української революції.

До 35-річчя Незалежності України пропонуємо добірку світлин Первомайська. Подивіться, як змінилися за ці роки три відомі локації міста, які ви точно бачили.

16 липня на старовинному кладовищі по вулиці Одеській у Первомайську з-під багаторічних хащів повернули із забуття могилу Мурат Яківни Капон (1860–1955) — матері відомої офтальмологині Бебюш Капон. Родинне поховання настільки заросло деревами, кущами й бур'янами, що його довелося буквально розшукувати. Прибрати занедбану могилу взялися підприємець і меценат Михайло Драгомирецький, який спеціально приїхав із Києва, краєзнавиця Тетяна Хмара разом із чоловіком та працівники Первомайського медичного фахового коледжу.

Понад три десятиліття вона збирала порцеляну з різних куточків світу. А потім вирішила, що ці речі мають не просто зберігатися вдома, а жити в українських музеях. Колекція Олени Берикул-Криворучко, громадянки Канади українського походження, поповнила й фонди Первомайського краєзнавчого музею. Серед подарованих експонатів — чашки, блюдця, тарілки, цукорниці, молочники, свічники та фарфорова фігурка козака Мамая.

Її називали «кришталевим голосом української сцени». Нею захоплювався Микола Лисенко, їй аплодував Париж, а Марко Кропивницький відкрив у ній майбутню примадонну українського театру. Цьогоріч минає 90 років від дня смерті Єфросинії Зарницької. Ця дата стала приводом знову перегорнути сторінки життя зірки, згадати людей, які десятиліттями берегли пам'ять про видатну актрису, і спробувати відшукати архіви дослідника Петра Маркушевського, який мріяв написати про неї книгу. Адже історія Зарницької — це не лише біографія великої мисткині. Це історія нашої країни.

Сьогодні ім'я Бебюш Капон носить один із провулків Первомайська. Проте ще кілька десятиліть тому її знали тисячі жителів міста та навколишніх сіл. Понад пів століття вона лікувала хвороби очей, боролася з трахомою, рятувала людей під час окупації та фактично створювала місцеву офтальмологічну службу. У розпорядженні редакції опинилися архівні документи з її особової справи — власноруч написана автобіографія та кадровий послужний список 1972 року. Вони дозволяють уточнити окремі факти біографії лікарки та простежити її життєвий шлях через першоджерела.

У червні 2026 року в Первомайську регулярно діє лише одна переправа через Південний Буг — між міським парком і Богополем. Гард.City дізнався, коли вона працює, а також перевірив, чи не залишилося в місті інших переправ, про які знають не всі.

Він пам’ятає Первомайськ із заводськими прохідними, переповненими школами та багатолюдними демонстраціями. Бачив місто до війни і бачить, як воно змінюється сьогодні. Через його об'єктив пройшли тисячі людей і сотні подій. Михайло Заводянський — фотожурналіст, якого у Первомайську знають десятки років.