Первомайщина: давно і тепер

Вивчаючи історію Первомайська, весь час згадую слова давньогрецького філософа Сократа: «Я знаю, що я нічого не знаю». У наш час серед городян можна почути: «Йду купатися до «Третьої мельниці». Звісно, логічним є запитання: а чому до «третьої»? І де перша та друга? Розберемося.

У травні виповниться 252 роки з початку Коліївщини. Ця тема у Первомайську викликала неабиякий інтерес ще два роки тому, коли планували встановити пам’ятний знак на «честь» екзекуції Максима Залізняка. Дякувати Богу, того не сталося і ми не стали «вшановувати» публічне знущання над славним гайдамакою. До речі, його — знущання на березі Південного Бугу — ніколи й не відбувалося.

Первомайський краєзнавчий музей заснований був як самостійна одиниця ще 1927 року і знаходився на Богополі, на березі Бугу та Синюхи.

Їх заклеймили «контрою», «бандитами», «петлюрівцями», «націоналістичною сволотою» і подібним. 19 січня 1922 року у сутичці із загоном чекістів загинув 24-річний отаман Лихо. Розстріляні первомайці.

У 19 столітті Свято-Варварівська церква мала статус Соборної, вважалася головною в місті та окрузі. Розповім, коли будувався храм Святої Варвари, коли його було зруйновано та відроджено.

Абетка нашого міста від Гард.City