Про редакцію

Понад двадцять років у журналістиці — і досі найцікавіше для мене не подія, а людина за нею. Пишу про досвід, про те, що люди переживають і як це змінює їх. Намагаюся знайти в матеріалі не просто факти, а сенси. Впевнена, що журналістика може не просто фіксувати, а рухати. Збирати людей, які хочуть щось змінити в своєму місті, і давати їм привід діяти.

Понад 5 років пишу про життя міста: новини Первомайська та історії його жителів, цікаві події та місця, варті уваги. Улюблена тема — краєзнавство: у рубриці «Давно і тепер» розповідаю історію міста, його будівель у текстах та відео. Із чотирилапими — теж до мене: пишу про історії тварин і людей, які їх рятують.

Я журналіст і оператор — люблю працювати з історіями не лише через текст, а й через зображення. Мене надихає музика, і цей ритм часто відчувається в тому, як я знімаю та монтую. Люблю ловити моменти в кадрі — як у фотографії, так і у відео, передаючи настрій і живі емоції.

Я не просто займаюся рекламою — я вникаю в задачі й болі клієнтів, щоб знаходити рішення, які справді працюють. Для мене важливо не «продати розміщення», а допомогти бізнесу досягти результату, адже успіх клієнта — це водночас і успіх медіа. Я слухаю, ставлю запитання й пропоную формати, які приносять користь обом сторонам. А ще я люблю експериментувати на кухні і ділитися рецептами із земляками.

Магістерка Школи журналістики та комунікацій Українського Католицького університету. Менторка Міжнародної школи мультимедійної журналістки 2024. Аналізую, вивчаю та пропоную локальним медіа найкращі практики розвитку взаємодії з аудиторією та побудови спільноти, підвищення видимості для пошукових сервісів та монетизації.

Я працюю у виданні Гард.City у Первомайську, де щодня пишу про культуру, людські стосунки та важливі новини для громади. Для мене журналістика — це передусім про довіру, тому я завжди дотримуюся професійної етики й перевіряю факти. Я намагаюся створювати матеріали, які не просто інформують, а й допомагають людям краще розуміти одне одного. Мені важливо бути корисною своїм читачам і говорити з ними чесно та відкрито.

Пишу про спорт, але й не тільки. Дуже люблю розповідати історії людей. Деякі теми не дуже люблю, але все одно роблю, бо треба. І роблю це так давно, що ще пригадую сюжети, зроблені для місцевого телебачення, без слів «війна», «обстріл» та «тривога». Колись, наприкінці 2000-х років, навряд думалось, що станеться те, що сталося. І ще тоді я би ніколи не подумав, що стільки років витримаю в цій професії. Де направду романтично, лише якщо дивитися здалеку. Але попри це, навіть пройшовши кілька центральних медіа типу Liga.net та головний колись футбольний канал країни «Футбол 1/2/3», все одно повернувся туди, звідки все почалось. Бо тут ще є про кого розповісти і чим похвалитись на весь світ. І хочеться вірити, що завжди буде.

Понад 20 років я досліджую життя Первомайська, висвітлюючи найважливіші події нашої громади. Як журналістка я фокусуюся на різних соціальних темах, досліджую екологічні проблеми та аналізую взаємодію влади, бізнесу та громади. З початком війни моїм головним обов'язком стали історії про наших воїнів, долі полонених та всіх тих, хто постраждав від російської агресії. Цей досвід дозволяє мені дивитися на події глибше і пояснювати складні рішення через призму людських доль. Моя мета — залишатися чесною із читачем, незалежно від того, про що я пишу. Принцип людяності для мене є пріоритетним, якому ніколи не зраджу.