Більшість інформаційних маніпуляцій, шахрайських схем і фейків мають різний вигляд, але працюють за одним принципом — змушують людину діяти швидко, не залишаючи часу на роздуми. Саме тому важливо не запам'ятовувати десятки нових схем, а навчитися розпізнавати механізми, на яких вони побудовані. Цьому громадські радники навчають мешканців громад під час тренінгів інформаційної кампанії «Громади проти фейків: захисти себе від дезінформації». Нижче — найпоширеніші види інформаційних маніпуляцій і прості алгоритми, які допоможуть їм протидіяти.
Фінансове шахрайство (фішинг)
Зловмисники розсилають у Viber, Telegram, SMS повідомлення від імені державних органів, банків, міжнародних організацій з обіцянками виплат або погрозами. Мета — щоб ви перейшли за посиланням і ввели свої банківські дані. В Україні фіксується постійне поширення таких шахрайських схем, ціллю яких є саме пенсіонери.
Конкретні приклади: «Вам нараховано 6600 грн від БАНК 1, підтвердіть отримання за посиланням», «Ви виграли автомобіль! Перейдіть для отримання», «Ваша пенсія буде припинена. Терміново підтвердьте дані за посиланням», «Пройдіть перевірку віку, інакше виплати будуть зупинені».
Втім, запам‘ятайте – державні органи НІКОЛИ не вимагають підтвердження банківських реквізитів через анонімні посилання в месенджерах. Єдиним джерелом інформації про пенсійні виплати є офіційний портал Пенсійного фонду України або застосунок «Дія».
Як діяти?
- Не переходьте за посиланнями з повідомлень;
- не вводьте реквізити банківської картки;
- перевіряйте інформацію лише на офіційних ресурсах державних органів або установ.
Дзвінок від родича: «Я у біді»
Це одна з найпоширеніших і найнебезпечніших схем. Зловмисники дзвонять, як правило, серед ночі або рано-вранці — спеціально тоді, коли людина ще не прокинулась і погано міркує. Вони представляються поліцейськими, лікарями або навіть імітують голос вашого родича (сучасні технології дозволяють клонувати голос з коротких відео у соцмережах). Кажуть, що ваш онук, син чи дочка потрапили у біду — ДТП, арешт, лікарня. Вимагають терміново переказати гроші або передати готівку кур'єру.
Як діяти?
- Припиніть розмову;
- заспокойтеся;
- самостійно зателефонуйте родичу або іншому члену сім'ї на ВІДОМИЙ вам номер;
- не переказуйте кошти незнайомцям;
- якщо зрозуміли, що це шахрайство, подзвоніть 102.
Також використайте інструмент – «Кодове слово». Домовтеся з родиною про секретне слово, яке знатимете лише ви. Якщо дзвонять «від імені» онука — запитайте кодове слово. Шахрай його не знатиме.
Фальшиві збори коштів
Бажання допомогти військовим або постраждалим часто використовують шахраї. Вони створюють сторінки, які зовні майже не відрізняються від справжніх благодійних ініціатив.
Перед тим як зробити донат:
- перевірте, хто організував збір;
- знайдіть додаткову інформацію про організацію чи волонтера;
- зверніть увагу, чи є звітність і підтвердження діяльності.
Діпфейки та зображення, створені штучним інтелектом
Сучасні технології та штучний інтелект дозволяють за лічені хвилини створити фото або відео, які виглядають абсолютно реалістично.
Як це використовують шахраї? Наприклад, генерують відео нібито у Верховній Раді, де «депутати» кажуть скандальні речі. Зал виглядає інакше, ніж справжня Рада, але в емоціях цього не помічаєш. Або ж фабрикують «вуличні опитування»: десятки роликів, де «пересічні українці» висловлюють песимістичні думки. Всі обличчя та голоси — повністю згенеровані комп'ютером.
Як розпізнати штучні зображення та відео?
- Придивіться до рук і пальців — часто їх неприродна кількість або форма.
- Подивіться на фон — розмитий, нелогічний, деталі «пливуть».
- Губи можуть рухатися не синхронно зі звуком.
- Дивні деталі одягу, що зливаються з тілом чи фоном.
Якщо виникли сумніви — пошукайте це відео чи фото в офіційних джерелах.
Всі інформаційні маніпуляції працюють за одним принципом: вони намагаються «вимкнути» ваше раціональне мислення і «увімкнути» емоції. Зловмисники використовують три основні тригери: страх — «Вашу пенсію заблокують», «Ваш родич потрапив у ДТП», співчуття — «Терміново допоможіть», «Цю історію приховують», бажання отримати вигоду — «Вам нарахували 6600 гривень», «Ви виграли автомобіль».
Більшість зі схем можна зупинити, якщо виробити просту звичку:
- Зупиніться. Не дійте одразу.
- Подумайте. Які емоції викликає повідомлення? Чому мене змушують поспішати?
- Перевірте. Знайдіть інформацію в офіційних або незалежних джерелах.
Саме ці три кроки найчастіше допомагають не стати жертвою шахрайства чи дезінформації.
Довідково
Матеріал створено у межах проєкту «Факти без кордонів: параюристи проти дезінформації», який реалізується ГО «Асоціація громадських радників України» у співпраці з Національною асоціацією параюристів Молдови (Asociația Națională a Para-Juriștilor din Moldova – ANPM) за підтримки New Democracy Fund. Зміст матеріалу є виключною відповідальністю ГО «Асоціація громадських радників України» і не обов‘язково відображає позицію New Democracy Fund.
