Чи цікавилися ви коли-небудь, що означають місцеві топоніми: «11-й магазин», «54-й магазин»? Чому саме ці числа та де решта номерів? Містяни, котрі давно живуть у Первомайську, пам'ятають, які й де були крамниці в ті часи, та можуть розповісти багато цікавого. Пропонуємо ретро-екскурсію в історію деяких первомайських магазинів.
Обличчя Міста постійно змінюється: щось занепадає і відходить у минувщину, щось з'являється нове. Дуже цікаво простежувати цю історію на прикладі буденних речей, приміром, крамниць, у які первомайці ходили в минулому столітті. Деякі з них наразі перетворилися на «заброшки», у декотрих тепер розташоване щось інше, а якісь збереглися донині.
Було/стало: магазин «Тканини», «Дитячий світ» та універмаг на Шевченка
Мабуть, всі містяни знають, де у Первомайську центр зайнятості. Та раніше, у 1970-1980-ті роки, тут був великий магазин, де продавали тканини, ґудзики, застібки-«змійки», нитки тощо.
«У будівлі по вулиці Шевченка, 18, не завжди був Центр зайнятості населення», — пише краєзнавець Сергій Шевченко. — Готовий oдяг був на першому поверсі, а тканини — на другому. Вони були складені у вертикальні рулони, немов величезні книжки. Не дуже полюбляв цей магазин, бо для мене там цікавого було мало, а доводилось довго чекати маму».
У коментарях до цього допису є багато цікавих спогадів містян. Згадує Валентина Лукіянчук: «У 60-ті роки там був універмаг, пам'ятаю, мама зі мною там купувала пальто з великою чорнобуркою, потім магазин «Тканини», а вже потім, в 90-ті, зробили «Дитячий світ».
Також великий магазин «Дитячий світ» був на Богополі, на повороті з мосту через Синюху на сучасну вулицю Вінграновського. Цей двоповерховий магазин був мрією усіх дітей міста, там продавали купу іграшок, згадують первомайці. Нині у будівлі колишнього магазину розташований спортивний клуб.
А універмаг, про який згадують містяни, уступивши місце магазину тканин, переїхав у новозбудоване приміщення на початку вулиці Шевченка, навпроти залізничного вокзалу. Згодом там був «Фокстрот», а нині магазин одягу та взуття.
Ретро-світлину універмагу надав краєзнавець Ігор Вердиш (листівка з набору «Первомайськ» 1973 року, видана в Києві, фотограф Ростислав Якименко). Сучасне фото (грудень 2025) зробила Інна Олійник.
Звідки взялися назви: 11-й магазин, 54-й магазин
Про те, які мережі магазинів існували у Первомайську, розповідає краєзнавець Ігор Вердиш: «Був «Смешторг» (від «змішана торгівля», магазини, де торгували як продовольчими, так і промтоварами — прим. авт.), військторг, мережа господарчих магазинів, мережа овочевих, окремо спортивний».
Деякі магазини з тогочасних мереж досі працюють, а містяни знають їх за номерами: це 11-й магазин на Богополі, вул. князя Святослава (колишня вул. маршала Жукова), а також 54-й магазин по вул. Київській.
11-й магазин на Богополі. Осінь 2025 року
Деякі з мережевих магазинів мали не тільки номери, але й назви, розповідає пан Ігор:
- магазин №10 «Ромашка»;
- магазин №68 «Парус».
Магазини із різними номерами були розташовані в різних районах міста:
- № 10 — вище швейної фабрики по вул. Фабричній (колишня Комінтерну, перейменована у 2016 році);
- № 17 — вул Одеська («Титан»);
- № 19 — біля 17-ї школи (нині Первомайська гімназія №10);
- № 24 — на переїзді по вул. Чернецького;
- № 25 — вул. Гімназійна (колишня Трудової слави, перейменована у 2024 році);
- № 33 — вул. Марії Демченко;
- № 35 — навпроти автовокзалу;
- № 36 — цукровий завод «Гілея»;
- № 42, 65 та 66 — у мікрорайоні Скала;
- № 46 — у мікрорайоні Дроздовка;
- № 53 — вул. Одеська, біля старого цвинтаря (тепер тут магазин шпалер та «Апельсин»);
- № 60 — у мікрорайоні Фрегат, на кінцевій зупинці міського транспорту.
Також, згадує краєзнавець, була мережа залізничних магазинів біля вокзалу.
У той час, як багато з тогочасних магазинів продовжують працювати, змінивши свою назву на сучасні «Апельсини» чи «Везунчики», деякі виявилися закинуті й повільно руйнуються часом та негодою. Так сталося з двома магазинами на Коротченка, розташованих з обох боків однієї з п'ятиповерхівок: колись тут були продуктовий та промтоварний магазини, перший працював ще на початку 2000-х років. Нині ж приміщення занедбані та слугують хіба курилкою для підлітків, а стіни розмальовані графіті.
Утім, місто живе й історія його триває, з'являються нові, сучасні крамниці, міні- та супермаркети, торгові центри. Хоча подекуди у віддалених мікрорайонах міста один магазин на весь район або й взагалі немає.
А у вас які спогади збереглися про колишні первомайські крамниці? Поділіться в коментарях.
От ще цікавезні статті з історії Первомайська.
