Міські парки — улюблені місця відпочинку первомайчан. Їх у місті два: один на Голтянському березі, другий — на Ольвіопольському. На місці першого спочатку була вулиця, яку затоплювали повені, а на місці другого — заливна лука, тоді смітник, а вже згодом з'явився парк. Історію парка розповідає первомайський краєзнавець.
Гард.City вже писав про історію міського парку. Не менш цікаво дізнатися історію таємничого і трохи занедбаного, проте напрочуд мальовничого та затишного парку на іншому березі.
У Молодіжному парку, восени 2020 року
Історію Молодіжного парку розповідає краєзнавець Сергій Шевченко
— На місці цього парку був колгосп «Всесвітній Жовтень». Територія належала їм, там сіяли траву. Був заливний луг, бо коли на річці ставалися повені, той луг затоплювало. Раніше у Первомайську було 10 колгоспів, це тільки в місті, не в районі. Тож колгоспники вирощували на тому лузі траву, але згодом місцеві стали викидати там сміття і зробили з нього смітник.
Той смітник був десь до 1950-х років, а потім вирішили там зробити парк. Рішення ухвалювала місцева влада, а робилося все це добровільно-примусово. В основному, молодь, яка працювала на фабриці «Червона зірка». Їх посилали туди, вони розбивали алейки, садили дерева. І на честь того, що працювала молодь, парк назвали Комсомольським.
Оці бордюри, скульптури бетонні — це вже робилося в 1970-ті роки, до 300-річчя міста. Тоді був голова виконкому Волков, пишуть, що він зробив той парк. Але він його не зробив, він його реконструював. Вони зробили бетонні бордюри, заасфальтували доріжки, поставили бетонні скульптури. У парку були дитячі каруселі. У кінці центральної алеї, внизу сходів, був причал, а біля нього зупинка прогулянкового річкового катера, який ходив Бугом.
Нас ще дітьми водили зі школи після закінчення навчального року, була практика — треба було десь тинятися два тижні, або по підприємствах, або десь інде. І нас водили в той парк, ми там їли шовковицю, гойдалися на гойдалках, бігали, нас ніхто не займав, було добре.
А коли в 1990-ті роки все почало занедбуватися, хтось собі прийшов до думки, що в цих скульптурах є арматура.
То її розбили в цурки, арматуру всю на метал забрали, залишився тільки невеличкий постамент. Висотою десь метри два з половиною та статуя була, величезна.
А там збоку, праворуч і ліворуч, були менші. Вони і є там. Дівчина трохи більше постраждала, робітник трохи менше.
Краєзнавець Володимир Войтенко дописує у соцмережі: «Скульптури в парку у свій час виготовив наш земляк, однокласник мого старшого брата зі школи №17 Василь Кацалапчук, не знаю точно, але мені здається, це в нього була дипломна робота, як майбутнього скульптора, але в першу чергу — ентузіазм».
З 1990-х за парком ніхто не дивився. В останні роки вже почали прибирати, косять траву, вигрібають листя. Дитячий майданчик знов зробили. Звісно, там ще роботи й роботи.
Занедбаний? Дикий і прекрасний!
Втім, авторці статті Молодіжний парк подобається таким, як він є. У цій легкій занедбаності, старих деревах, що стоять по пояс в траві, є якийсь особливий колорит, якась неймовірна чарівність. Цей парк схожий на ліс.
У парку навесні
Тут майже тихо, на відміну від міського парку, де лунає музика та ганяють веселі гірки, електромашинки та BMX-ери. Тільки чуєш пташині голоси та шерехи десь у траві. Вночі шурхотять великі рогаті жуки, вдень шелестить вітер у листі. Улітку шумить дощ, а взимку ледь чутно шурхотить сніг.
Парк прекрасний о будь-якій порі року, і саме його нецивілізованість приваблює сюди більше за все.
Тут можна побути наодинці чи пройтися із друзями у затінку алей, зробити чудові світлини та поміркувати про плин часу разом зі старими скульптурами, що задумливо спостерігають за життям у парку із затінку дерев.
Парк восени
А ви любите гуляти в парку?
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
