Одним із найстаріших підприємств нинішнього Первомайська був шкіряний завод, який почав діяти 150 років тому. Його продукція робила тутешні краї знаними в Європі, адже неодноразово отримувала нагороди на міжнародних виставках. Пропонуємо трохи інформації та ретросвітлин із досліджень первомайських краєзнавців, а також подивимося, як будівлі колишнього підприємства виглядають нині.
За допомогу у підготовці матеріалу висловлюємо подяку краєзнавцям Тетяні Хмарі, Ігорю Вердишу, Сергію Шевченку.
Шкіряний завод був першим підприємством Ольвіополя
Завод був заснований у 1869 році. Шість років потому, 3 січня 1875 року, барон Густав Унгерн-Штернберг та граф Евальд Унгерн-Штернберг заснували Товариство Ольвіопольського шкіряного заводу, тоді ж був виданий устав шкіряного заводу, який містив 18 сторінок. Офіційно ж підприємство було зареєстроване 20 березня 1875 року, про що йдеться у книзі Олександра Войтова «Богопіль. Ольвіополь. Голта (1800-1917)».
Ольвіопольский шкіряний завод. Фрагмент фірмового бланку заводу від 1906 рокуФото: з особистого архіву Олександра Войтова
Також тут наводиться інформація про те, що статистичні відомості, зібрані департаментом торгівлі та мануфактур міністерства фінансів, охоплюючи десятирічний період з 1883 по 1893 рік, повідомляли: «завод Товариства Ольвіопольського шкіряного заводу виготовляв 12 000 шкір на рік, на заводі одна парова машина і 70 працівників».
Документи шкіряного заводуФото: «Богопіль. Ольвіополь. Голта (1800-1917)»
Далі у книзі розповідається про те, що предметом гордості керівників і працівників підприємства, та й усіх містян, була продукція заводу, яка робила Ольвіополь відомим у Західній Європі. Завод випускав різного роду підошовні шкіри, приводні машинні ремені, чепраки та цільні шкіри для пасків. Спеціальні шкіри для рукавиць, для рейкопрокатних заводів, напіввали та ніші предмети. Шкіряний завод неодноразово отримував різні нагороди.
Нагороди шкіряного заводуФото: «Богопіль. Ольвіополь. Голта (1800-1917)»
Цікаві відомості наводить краєзнавець Сергій Шевченко у спільноті «Первомайщина у світлинах, документах і спогадах»: «На запрошення барона Костянтина Унгерн-Штернберга для установки парової машини на шкіряному заводі в Ольвіополі у 1872 році приїхав Август Ган. Того ж року Август Ган спільно з дворянином Миколою Хржановським придбав у барона садибу з млином на Південному Бузі й наступного року почав будівництво нового млина. У 1881 році Ган виплатив своєму компаньйону половину вартості підприємства і відтоді став його повноправним власником. У 1904 році млин був фундаментально перебудований, водяні колеса замінені на турбіни новітньої конструкції. За підсумками 1904 року млини Гана переробили 1 500 000 пудів зерна». Тож можна сказати, що тутешня промисловість почала свій розвиток саме зі шкіряного заводу: з'явилися млини Гана, у ті ж 1870-ті роки на території нинішнього Первомайська почали діяти ще два потужних промислових підприємства: механічний завод Гейне (нині ТДВ «Дизельмаш-КГУ» ) і пивзавод (тоді — «Голтянське товариство пивоваріння»). Дизельмаш відзначає своє 150-річчя також нині, у 2025-му. Майстерні Ф. Гейне існували з 1870-го, а завод —з 13 червня 1875 року.
Про діяльність заводу в дещо пізніший період є такі свідчення з книги Олексія Мурзака «Історія Первомайська»: «Вище від млина Гана, теж на лівому березі Південного Бугу, іноземці побудували шкіряний завод з паровим двигуном. Це було на той час значне підприємство, на ньому працювало 38 робітників по 11 годин у зміну. Завод виробляв багато підошовної шкіри та паси для парових машин. У 1895 році кількість робітників було доведено до 55, а наступного року частину їх скорочено до 41 чоловіка. Завод виробляв шкір за рік на 115 000 карбованців».
Опис діяльності шкіряного заводуФото: Олексій Мурзак «Історія Первомайська»
Історію шкіряного заводу досліджувала первомайська краєзнавиця Валентина Целіщева, котрої вже немає з нами, проте на її сторінці збереглася інформація, яку вона зібрала.
На місці шкіряного заводу працював міський харчокомбінат
У 1932 році під час великої повені шкіряний завод був затоплений і припинив свою роботу. Після Другої світової війни на його місці був Первомайський міський харчокомбінат.
Територія шкіряного заводу, 1941 рікФото: із особистого архіву Ігоря Вердиша
Пише краєзнавець Сергій Шевченко: «Колись на місці шкіряного заводу з'явився Первомайський міськхарчокомбінат (згодом — завод продтоварів «Південний Буг»). Випускав, зокрема, і соко-винну продукцію. На фото — зразки етикеток деяких з видів такої продукції».
Згодом на території колишнього підприємства деякий час працювала кондитерська компанія «Надія», яка виготовляла хліб, тістечка, торти.
Що зараз на місці заводу
Розповідає Тетяна Хмара: «До 1925 року шкіряний завод був розташований на вул. Ганівській. На його базі радянська влада відновила випуск шкіряної продукції та по обидва боки воріт наліпила дату заснування 1925, потім і вулицю перейменували на вул. Кожевенну». Згодом містяни знали цю вулицю як вулицю Паризької комуни. Нині це вулиця Чернецького. Журналістка із пані Тетяною помандрували на місце, де колись розташовувався шкіряний завод, щоб побачити, який вигляд локація має нині, у 2025-му.
Ворота колишнього заводу
Обіч воріт підприємства збереглися ті самі цифри 1925, виготовлені радянською владою. Насправді ж, як йшлося вище, цьогоріч виповнюється не 100, а 150 років з дня заснування підприємства.
Будівлі колишнього підприємства наразі переважно не використовуються і мають занедбаний вигляд.
Цікавитеся історією міста? На сайті є багато інформації про старі будівлі, вулиці і локації сучасного Первомайська. Гортайте спеціальну тему «Первомайськ: давно і тепер».
