Наразі в Первомайську діє один кінотеатр, а колись кіно можна було подивитися у кожному районі міста. Цікаві факти про історію кінематографа на Первомайщині за сто років та ретросвітлини дивіться на Гард.City.
Для зручності — посилання на розділи.
- Театр-ілюзіон та перший сінематограф у Голті
- 1920-ті: кінофікація
- 1930-ті: перший звуковий фільм
- 1940-60-ті: широкоекранний імені Шевченка
- 1960-ті: літній «Космос» у парку
- Кінотеатр «Луч» на Богополі
- 1960-70-ті: кінопересувка на площі та новий кінотеатр до 300-річчя міста
- 1990-ті: відеомагнітофон у маленькій кімнаті
- 2000-ні: три 3D-кінотеатри
- 2020-ті: цифровий кінотеатр «Прем'єра»
Сто років тому: театр-ілюзіон у Голті та перший сінематограф на 250 місць
Згадки про те, як мешканці Голти дивилися кіно сто років тому, можна знайти у книзі Олесандра Войтова «Богополь, Ольвіополь, Голта (1800-1917)». 12 червня 1903 року був заснований Голтянський Артистичний гурток. Невдовзі з'явилася вулиця Театральна.
«На ній, між нинішніми будівлями первомайського краєзнавчого музею (тоді гуртожиток акторів) та дитсадком «Ластівка», в одному з орендованих приватних будинків, який декотрі заїжджі зневажливо називали «голтянським сараєм», грали самодіяльні артисти. На цій же вулиці, у «весільному залі Кочергіна», демонстрував фільми перший у Голті «Театр-ілюзіон». «Фільми показували з допомогою часово-гартувальної лампи з білосніжною сітчатою горілкою».
Селом тоді вважалася Голта, містом був Ольвіополь, а містечком — Богопіль.
Цитуємо книгу далі: «Другий сінематограф на 250 місць нібито збудований був на кошти «фінансиста Шушлина». Сталося це вже на початку другого десятиліття ХХ сторіччя, коли на півдні України почалося масове будівництво кінотеатрів такого типу. У постреволюційні роки цей кінотеатр носив ім'я Луначарського. На його місці, на початку сучасної вулиці Шевченка, зараз розташована аптека». Цей кінотеатр існував до 1980-х років.
На старих світлинах, якщо уважно придивитися, можна прочитати назви фільмів на афішах. На першому фото це «Секрет племені бороро», який вийшов у 1972-му році. Отже, можемо приблизно встановити, коли зроблене фото.
1920-ті: кінофікація і квитки по 25 копійок
Цікаві речі можна знайти у старих газетах. «Селянська газета» від 25 жовтня 1925 року пише: «Первомайське Держкіно дає громадянам дуже багато розваги, але... якось навиворіт.
Обіцяють продавати квитки членам профспілок зі знижкою в 50 відс., але коли приходиш і просиш квитка за 25 коп., тобі говорять:
Або ж: «Візьміть один, але за 30 коп». Культвідділ ОПБ повинен вжити рішучих заходів до усунення цього явища».
Та ж газета трошки раніше писала й таке:
«В наших первомайських умовах однісеньке кіно може з'являтись для робітника місцем для відпочинку й розваги. Але на великий жаль, ціни в нашому кіно не відповідають бюджету робітника. Мінімальна плата за вход — 40 коп. складає 25-30 відс. денного заробітку робітника. Звичайно, що при такому становищу кіно залишається неприступним для робітників і йому повадиться відмовитись від цієі втіхи».
(Селянська газета (Первомайськ). — №130. — 23 вересня 1925. — С. 4)
Цікавинки зі старих газет: хто що хотів, те й крутив
Ще трошки цікавого з «Селянської Правди», 22 березня 1930 року. Автор А. Голдовський пише про відсталу кінофікацію Першомайської округи та фотографа, який примудрився зламати кіноапарат.
«Кінофікація Першомайської округи, рівняючи з іншими округами, дуже відстала. По окрузі всього працювало до цього часу 18 стаціонарних кіно. 10 стаціонарних кіноустановок не працює. Чому? Тому що на місці не досить уважно ставилися до апаратів, тому що хто хотів то й крутив апарат. Наслідки: 10 апаратів вийшло із строю і їх уже дуже трудно відремонтувати, а до відповідальності нікого притягти, бо відповідальної особи немає.
Декілька днів тому був такий випадок: приїжджає представник окрспоживспілки до с.Благодатного, де має демонструватися картина, дивиться, — а у кіноапарата… фотограф, і наслідки «фотографічні»: динамік спалено, кіно не працює, збитки… А хто винен? Це питання вже, мабуть, суд розбере. Треба покінчити раз і назавжди з таким невідповідальним ставленням до такої важливої справи, особливо тепер. Крім стаціонарних кіно працює 8 пересувок, що обслуговували 82 села, але тут були недоліки в тім, що одна пересувка обслуговувала 12 сіл один раз на два тижні».
1930-ті: перший звуковий фільм
Розповідає краєзнавець Сергій Шевченко:
«У 1930 році всерйоз розглядалось питання відкриття дитячого кінотеатру в приміщенні Миколаївської церкви, яка містилась на території сучасного скверу Перемоги. Але від цієї ідеї зрештою відмовились.
2 лютого 1935 року в міському кінотеатрі (2-га частина, Голта) вперше був продемонстрований звуковий фільм. У березні того ж року звукове кіно з'явилося і в клубі 284-го стрілецького полку (1-ша частина, Ольвіополь)».
1940-60-ті: широкоекранний імені Шевченка
«Кінотеатр Шевченка виник після Другої світової війни, у довоєнний час там був військовий клуб, — продовжує розповідь Сергій Шевченко. — Вже в 1944 році був відновлений міський кінотеатр, до вересня 1944 року його відвідало 60 тисяч глядачів.
У 1961 році був реконструйований кінотеатр імені Шевченка (1-ша частина), він став першим широкоекранним кінотеатром у місті».
Первомайчани згадують, як на початку 1980-х щочетверга з дитячого садочка водили на мультфільми у кінотеатр Шевченка на Київській.
Цікавими спогадами поділився із редакцією мешканець мікрорайона Дроздовка Микола Миколайович Гуртовий: як молодь у середині минулого століття ходила у місто в кінотеатр: «Пішки, по залізниці. Босоніж по шпалах, черевики на плечі — і босоніж по залізній дорозі, а там ізнову взув».
1960-ті: літній «Космос» у парку
В 1968 році в міському парку відкрили літній кінотеатр, який після реконструкції у 1976-му став літнім кінотеатром «Космос». Спочатку то був кінотеатр під відкритим небом, згодом його переобладнали на критий.
Кінотеатр «Космос»
Старші первомайчани згадують цікаві фільми в «Космосі», сімейні походи в кіно та сеанси на чудовому свіжому повітрі.
- Людмила Андросова-Вердиш: «У початковій школі нас сюди водили класом на фільм «Спогади про майбутнє» науковий, про інопланетян. Дитяча психіка вразлива. Пам'ятаю досі, а вже більше п'ятидесяти років минуло».
- Ірина Архипенко: «І я пам’ятаю, як була ще малою і всією сім’єю ходили на відкриття кінотеатру. Йшла комедія (вже і не пам’ятаю назву) з Тарапунькою і Штепселем. І світло рази три або чотири відключали. Кіно йшло «добрих години чотири», але додивилися до кінця».
- Сергій Шевченко: «Пам'ятаю, як з батьками ходили на прем'єру популярного тоді фільму «Екіпаж» з Леонідом Філатовим».
Кінотеатр «Космос», 2021
Багато років кінотеатр не працював. На сесії 28 травня 2021 року міська рада ухвалила рішення . про передачу будівлі кінотеатру в оренду на 49 років.
Кінотеатр «Луч» на Богополі
Тетяна Хмара та Ігор Вердиш згадують, що на Богополі у радянські часи теж був кінотеатр. Він був розташований на вулиці Краснофлотській, тепер це Богопільська, у приміщенні колишньої синагоги.
1960-70-ті: кінопересувка на площі та новий кінотеатр до 300-річчя міста
На центральній площі міста розташований кінотеатр «Україна», де наразі є що завгодно, тільки не кінотеатр. Він вже давно не діє за призначенням. А збудований був як кінотеатр «Жовтень» у 1970-х роках, до 300-річчя міста (1976-й рік).
Будівництво кінотеатра на центральній площі, 1970-тіФото: форум міста Первомайська
Первомайчанин Ігор Вердиш згадує, що було на місці будівлі до того, як збудували кінотеатр: «Там був будинок і все було заплетене диким виноградом».
Ще до того, як на площі збудували кінотеатр, містяни могли подвиитися пересувне кіно. Про це згадує на форумі первомайчанка Юлія L.:
«У будинку за адресою: Карла Лібкнехта, 1, жила людина з дуже рідкісною професією кіномеханік кінопересувки. Він працював на вантажівці, обладнаній для показу кінофільмів. Пам'ятаю, на початку 60-х на площу Леніна на свята приїжджала ця машина, відкривався борт, за яким був екран, і проектувалося на нього кіно. Кінопроєктор був усередині».
Кінотеатр «Жовтень», 1970-тіФото: Форум міста Первомайська
На цій світлині також можна прочитати назви фільмів на афішах. До речі, в ті часи клеїли не готові плакати, надруковані в типографії, як зараз, а кожну афішу художник малював вручну.
Ліворуч від кінотеатра видно круглу тумбу, обклеєну цими афішами. А на тих, що на фасаді кінотеатру, назви фільмів: «Іграшка» з П'єром Рішаром (1976) та «Сокровища Серебряного Озера» (1962).
На фото нижче: так виглядає кінотеатр у теперішній час. Тут розташоване відділення Приватбанку, торік проводився ярмарок, приміщення на другому поверсі орендують підприємці.
Кінотеатр «Україна», 2021-й рік
Де тільки не показували кіно у Первомайську!
Згадує краєзнавиця Тетяна Хмара: «Кіно по школах показували. В 11-й школі була відеотека для всіх шкіл, де показували фільми для доповнення шкільної програми. Крутили кіно на вулиці».
Учасник форуму міста: «Був кінозал у будівлі 25-го заводу, вхід розташовувався навпроти автобусної зупинки».
Ігор Вердиш: «Показували кіно в клубі старого м'ясокомбіната і клубі колгоспу імені Леніна для мешканців району Скала».
Також був великий кінозал у Будинку офіцерів.
1990-ті: відеомагнітофон у маленькій кімнаті
1960-ті-1980-ті роки були часом розквіту первомайських кінотеатрів, тоді вони існували у кожному районі міста. В центрі, на Коротченка, в Ольвіополі та навіть на Богополі був кінотеатр Промінь. Але наприкінці 80-х настав занепад, і на початок 90-х у місті не залишилося жодного. За спогадами форумчан, в 1993-му зачинився останній кінотеатр у Первомайську. Втім, містяни однак знаходили спосіб подивитися кіно.
Розповідає первомайчанин Юрій Сільченко: «У 1990-х роках показувати кіно в залі Будинку офіцерів стало нерентабельним. Тоді влаштували кінозал у маленькому приміщенні. Встановили там відеомагнітофон та телевізор і крутили фільми. Вміщувалося у той зал глядачів 15. Теж дивився там «Рембо», «Хижака».
Первомайчанка Галина Давидова: «Відеосалон був і в центрі міста, на Шевченка, там зараз магазини. Ми з друзями дивилися там «Повернення живих мерців». Здається, відеомагнітофон був під’єднаний до звичайного телевізора, салон був невеличкий. Веселішого фільму жахів не пам’ятаю».
2000-ні: три 3D-кінотеатри
У 2000-х роках у місті був період, коли виникали один за одним невеличкі 3D-кінотеатри, як гриби після дощу. Водночас існували три кінотеатри 3D-Плаза: один в центрі, у будинку, де товариство інвалідів; другий — у підвалі біля входу в арку будинку, що виходить на центральну площу; третій — біля залізничного вокзалу. Усі вони з'явилися упродовж року, проіснували рік чи трішки більше та зачинилися.
2020-ті: цифровий кінотеатр «Прем'єра»
У 2017-му році у місті знову з'явивися справжній кінотеатр — «Прем'єра», у приміщенні будинку офіцерів на Коротченка. Спочатку він мав один зал на 80 глядачів, та вже восени 2019-го відкрили другий, тепер кінотеатр вміщує 160 глядачів.
У «Прем'єрі» показують нові фільми та мультфільми та пригощають смачним попкорном. Наразі це єдиний кінотеатр у місті.
Ми почали ретроекскурсію сінематографами Первомайська із 1920-х та дійшли до 2022 року. За сто років змінилося багато: тепер не кіномеханік крутить кінострічку, а показують фільми за допомогою лазерного проєктора.
Проте дещо залишилося незмінним: кінотеатр і досі для людей — то втіха, розрада та свято. І знов, як і сто років тому, глядачі ходять в кіно та із захопленням поринають в інші світи, у чиєсь життя, у вигадану реальність, щоби повернутися з неї оновленими, трішки інакшими та щасливими.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
