Невелика будівля на вулиці Театральній знайома багатьом первомайчанам. А от чи знайома вам її довга та цікава історія, котра нараховує вже понад 125 років? Влаштовуйтесь зручніше, якщо хочете дізнатися, що було раніше у будівлі сучасної податкової інспекції, подивитися старі світлини та поринути в історію нашого міста.
Кінець ХІХ століття: Перша жіноча гімназія в Голті
«Дійсно знаковою подією, яка давала можливість отримати пристойну освіту дівчатам Голти, а разом із ними Ольвіополя та Богополя, стало відкриття у 1894 році в Голті «приватного учбового закладу із правами для учнів жіночої гімназії» Леокадії Францевни Федорової».
(Войтов О.М. Богополь, Ольвіополь, Голта. 1800-1917. — Первомайськ-Миколаїв, 2016. — 272 с.)
Гімназистки одного з молодших класів прогімназії Л. Ф. ФедоровоїФото: Книга О. Войтова «Богополь, Ольвіополь, Голта. 1800-1917»
На початку 1900-х років директором жіночої гімназії в Голті працювала Сара Азарьяху (Озерковська). Однією із засновниць Тель-Авіву та жінок, що відіграли важливу роль у побудові держави Ізраїль, її називає Б. Вальдман, викладач Беєр-Шевського університету. Народилася Сара в Даугавпилсі (Латвія), здобула фах вчителя, викладала у школах Любліна та Варшави, навчалася педагогіки у Бернському університеті у Швейцарії, тоді переїхала до Голти, де протягом року була директоркою жіночої гімназії. «Про період роботи в ній вона згадувала з особливим теплом», — йдеться у книзі Олександра Войтова. У 1905 році Сара Азарьяху разом із чоловіком переїхала в Ізраїль.
У книзі Олександра Войтова є цікаві фото та документи тієї епохи. Наприклад, свідоцтво Міністерства наросвіти, видане міщанці Параскеві Савченко про завершення повного курсу приватної гімназії Л.Ф. Федорової із золотою медаллю.
Коментар краєзнавця Сергія Шевченка:
«Деякі краєзнавці помилково називають цей навчальний заклад «прогімназією», посилаючись на фото з серії листівок про Голту. Але цю назву заклад носив лише з 1906 по 1912 роки (тож фото можна датувати саме цим періодом). Трохи хронології: 1894 рік, 18 грудня — відкрите училище ІІІ розряду для дітей обох статей; 1897 рік, 18 грудня — перетворене у приватне 4-класне жіноче училище ІІ розряду; 1906 рік, 30 липня — перетворене у приватну 4-класну жіночу прогімназію; 1912 рік, 22 липня — перетворене у приватну 7-класну жіночу гімназію. Станом на 1916 рік гімназія мала 7 основних та 1 підготовчий (молодше і старше відділення) класи. Загальна кількість учениць — 318. Річний бюджет гімназії — 18644 руб.»
1930-ті: єврейська школа та школа №11
Після революції 1917 року гімназію закрили, а в 1933-му у будівлі відкрили єврейську школу №3 ім. Мендле Мойхер-Сфорима (за даними краєзнавця Сергія Шевченка). 1 вересня 1935 року на базі 1-ї та 3-ї шкіл відкрили трудову школу №11. У книзі «На три держави півень тут співав» йдеться про те, що школа №11 завжди була відома кращими педагогами, а серед її випускників чимало видатних особистостей. Наприклад, В. Карпенко, генеральний директор телерадіомовлення України, В. Воскобойников, учасник першої експедиції на Еверест у 1982 році, А. Ніколайчук, космонавт, льотчик-випробувач, та багато інших.
Часи Другої Світової
Під час війни у 1940-х роках частина будівлі була зруйнована. Після війни її відбудували, проте різницю між старою та новою частинами будівлі легко помітити завдяки формі вікон, котрі візуально відрізняються.
У 1956 році побудували новий корпус школи.
1960-ті: дитячий садок «Дзвіночок»
У домовій книзі, датованій 1962-м роком, є план забудови, де поряд із новим будинком зазначена школа №11.
Домова книга будинку №8, вул. К. Лібкнехта, 1962 рік
А з 1963-го у будівлі розташовувався дитячий садок «Дзвіночок», про це розповідає краєзнавець Тетяна Хмара.
У 1980-х роках на місці приватних будинків побудували багатоповерхівку. Під час будівництва знесли старий будинок праворуч від входу, який фігурує на старих світлинах та листівках. Станом на 2020-ті на його місці пропускний пункт біля воріт, котрий був збудований на початку 2000-х.
2012 рік
Ліворуч головного корпусу можна побачити стіну, де колись були вікна.
«В 1980-х до садочку «Дзвіночок» пішли спочатку старша, а потім молодша донька, — розповідає Тетяна Олександрівна. — Початкові класи школи №11 у той час теж навчалися у будівлі колишньої гімназії. Тож після садочку одразу там же навчалися з 1 по 4-й клас, до 1998-го року».
У телефонному довіднику 1986 року Первомайська адреса садочка №6 «Дзвіночок» вказана як вул. Дзержинського, 16. Нині змінилася і назва вулиці, і номер будинку: тепер вулиця зветься Театральною. Перейменували її у 2016 році. Історичну назву вулиці Театральній повернули завдяки дослідженням краєзнавця Олександра Войтова, котрий розшукав стару назву в повітовому адрес-календарі.
1990-ті: садок, школа, податкова інспекція
Наприкінці 1990-х 11-та школа цілком перемістилася у ту будівлю, яку займає нині.
22 серпня 1996 року вийшов Указ Президента України «Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій». У Первомайську податкова інспекція спочатку розташовувалася у приміщенні виконкому. А у 2000 році Первомайська державна податкова інспекція переїхала у приміщення колишньої гімназії. Із 1998 року тривало затвердження документації та реставрація будівлі ззовні і зсередини, під час якої вона набула того вигляду, котрий має зараз.
До 2016 року на стіні будівлі висіла табличка, яку прибрали під час декомунізації. Зараз табличка перебуває у Первомайському краєзнавчому музеї.
Сліди від тієї таблички на фасаді будівлі можна побачити й донині.
Тож старі будівлі можуть розповісти цікаві історії тим, хто їх почує. Прислухайтеся до голосу міста: воно знає ще багато таких історій.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
