Одне повідомлення про «грошову допомогу» може коштувати всіх грошей на картці, а емоційний допис у соцмережах — зробити людину мимовільним поширювачем фейку. Як цього уникнути, мешканців громад Миколаївщини вчили на безоплатних тренінгах з інформаційної безпеки. Їх провели громадські радниці Ірина Островська та Оксана Шеремет у межах кампанії «Громади проти фейків: захисти себе від дезінформації».
На Миколаївщині вчили розпізнавати фейки та шахрайські схеми
Фейкові повідомлення про «грошову допомогу», дзвінки від псевдопрацівників банку, фальшиві збори на потреби військових, новини з тривожними заголовками — це лише частина інформаційних загроз, з якими українці стикаються щодня. У час повномасштабної війни такі маніпуляції використовують і шахраї, і ті, хто цілеспрямовано поширює дезінформацію, щоб посіяти паніку, підірвати довіру та впливати на рішення людей.
Фото: ГО «Асоціація громадських радників України»
Щоб допомогти мешканцям громад краще орієнтуватися в інформаційному просторі та захистити себе від маніпуляцій в мережі, ГО «Асоціація громадських радників України» реалізує інформаційну кампанію «Громади проти фейків: захисти себе від дезінформації».
Кампанія охопила громади в різних регіонах України. Її основою стали безоплатні практичні тренінги, які проводять громадські радники та радниці — люди, що живуть і працюють у своїх громадах, добре знають місцевий контекст і щодня допомагають мешканцям знаходити відповіді на важливі для них питання.
Громадські радниці Ірина Островська та Оксана Шеремет провели навчання для мешканців громад, під час яких разом розбирали реальні приклади дезінформації, шахрайських схем та способи захисту від них.
Щоб навчання було максимально корисним, громадські радниці провели окремі тренінги для різних аудиторій. Для молоді тренінг був присвячений розпізнаванню фейків у соціальних мережах, ШІ-підробок, захисту акаунтів і критичному мисленню. Для людей старшого віку — поширеним шахрайським схемам, небезпечним повідомленням у месенджерах, фальшивим повідомленням про соціальні виплати та способам перевірки інформації.
Фото: ГО «Асоціація громадських радників України»
«Шахраї змінюють свої методи, але їхня головна зброя залишається незмінною — наші емоції. Якщо повідомлення чи дзвінок викликають страх, поспіх або обіцянку легкої вигоди — зупиніться, перевірте інформацію й не приймайте рішення одразу. Кілька хвилин на перевірку можуть уберегти ваші кошти, особисті дані та спокій», — зазначає Оксана Шеремет, громадська радниця, мешканка Кривоозерської громади Миколаївської області.
Три запитання, які варто поставити собі перед тим, як повірити новині
Кожен тренінг побудований на реальних життєвих ситуаціях. Учасники та учасниці не лише слухали теорію, а й розбирали конкретні приклади, виконували практичні вправи та отримали прості алгоритми дій, які допомагають розпізнати маніпуляцію, перевірити інформацію й не стати жертвою шахрайства.
Після навчання кожен учасник та учасниця отримали корисні матеріали, які допомагають закріпити знання та повернутися до них у потрібний момент.
«Сьогодні критичне мислення — це не просто корисна навичка, а необхідна умова інформаційної безпеки кожного з нас. Перш ніж довіряти новині чи поширювати її, варто поставити собі три прості запитання: хто є джерелом, чи є підтвердження з інших надійних джерел і кому вигідно, щоб я в це повірив?» — рекомендує громадська радниця Ірина Островська, мешканка Первомайської громади.
Довідково
Кампанія реалізується ГО «Асоціація громадських радників України» у межах проєкту «Факти без кордонів: параюристи проти дезінформації» у співпраці з Національною асоціацією параюристів Молдови (Asociația Națională a Para-Juriștilor din Moldova — ANPM) за підтримки New Democracy Fund.
