Згадки про наш край та його історію є у виданнях радянської доби, в тому числі географічних, у книзі «Річко, річко, яку маєш назву?..» В’ячеслава Кулакова, де розповідається про річки Побужжя, у брошурці «Гранітно-степове Побужжя», науково-дослідницьких роботах Оксани Дорошенко, книзі Юрія Кругляка «Ім'я вашого міста». У фотоальбомі «Свіча роду» художника Андрія Антонюка історія міста увіковічена в картинах. Закарбована вона й у рядках місцевих письменників та поетів. Пропонуємо вашій увазі добірку поезій про Первомайськ.
1. Олекса Різників
Визначний земляк, дисидент і близький друг Миколи Вінграновського, пан Олекса присвятив рідним місцям, де провів дитинство, чимало рядків. Ось кілька віршів про місто, яке, між іншим, поет наполегливо рекомендує перейменувати.
Первомайськ уночі
Зорі й хмари… Понад землею
місяць сяючий споловів. Я поволі іду від неї
з нею в серці і голові.
Та спиняюся ненавмисне,
так вражає картина ця:
моє місто, з вогнів намисто
до лиця тобі, до лиця!
Ніби зорі, із неба скинуті,
мерехтливі ясні вогні
розлилися по всій долині,
шлях освітлюючи мені.
Вітер тихо шепоче з листям.
Шум авто. Паровозів гук.
Ти й вночі не стихаєш, місто,
безупинне, мов серця стук!
Спиш, здригаючись, як людина,
просто неба, уверх лицем.
Ти пропахло наскрізь бензином,
очеретом і чебрецем.
В твоїм ритмі мій крок лунає,
і дихання злилось з твоїм.
Як дівчину, тебе кохаю
серцем виповненим своїм.
Знаю я – до твого порогу
мої ноги і в темінь путь
по оцих дорогих дорогах,
зморшках давніх твоїх, знайдуть!
Триєдине місто
У місті триєдиному живу,
де землю розпанахано річками,
котрі прорвались крізь віки і камінь
одна до одної на велич степову,
і викресали іскорку живу,
оздоблену очами і думками,
окрилену робочими руками,
а з іскри – полум’я, котре життям зовуть.
У місті триєдиному живу,
яке із коминів біленькими димками
вітало Геродота кавалькаду…
вони і зараз, як тоді пливуть.
Гіпаніс-Бог – зв’язківець між віками –
бере у нас щоденні інтерв’ю.
2. Валерія Джулай
Валерія Джулай народилася 19 березня 1915 року у Тифлісі в родині вчителів Феофана Петровича та Зінаїди Костянтинівни Джулаїв. Батько був родом з півдня України. У 1920-х роках сім’я повернулася в Україну. У той період Феофан Петрович працював директором Першомайської трудової школи №4 (тепер Первомайський ліцей «Престиж»). В оповіданні «Незабутні» Валерія Джулай згадує своїх вчителів та Мигійські пороги на берегах Бугу. Радянський режим у 1937 році розстріляв батька Валерії, а її саму в 1945-му засудили на 10 років таборів за націоналізм. Та вона не зламалася, не опустила рук, а жила, працювала, писала, навчала. Від початку 70 років минулого століття поетеса повернулася у Первомайськ та постійно проживала у місті.
Первомайськ!
Моя юність обвітрена, — здрастуй.
Тепле місто на зливі замріяних рік.
Берегами крутими проходило щастя
Босоніж чебрецем в світанковій порі…
3. Наталія Терещенко
Винятково талановита первомайська поетеса, з якою ми зовсім нещодавно провели цікаве та змістовне інтерв'ю, також оспівує рідне місто у своїх творах.
Первомайську
Рідне місто моє! Цитадель моїх мрій понад Бугом,
Де вітри степові заколисують неба блакить…
Розділяю завжди я з тобою і радість, і тугу,
Все, що є у житті, те, що радує й те, що болить.
Рідне місто моє! Не розгублено славу козачу
В буревіях століть і в безладді подій та років,
Хай же ріки твої, усміхнувшись, ніколи не плачуть,
І любовю-наснагою пóвняться душі людські!
Рідне місто моє! Ніби втомлений птах сизокрилий
Причаївся край неба, набратися сил від землі…
Дайте, люди, йому і натхнення, і волі, і сили
Хай квітує у мирі, і щастя несе на крилі!
4. Григорій Усатюк
Григорій Іванович Усатюк — знаний митець в Первомайську. Впродовж багатьох років — незмінний керівник літературного об’єднання «Зажинок», сподвижник випуску альманаху літературної Первомайщини «Степове монгоріччя», самобутній поет і автор чудових збірок поезії та прози. Отже, не дивно, що в його творчому доробку рідним місцям приділена окрема увага.
Степове многоріччя
Многоріччя моє!
Степове сивопам’ятне диво!
Міріади років шелестіли в твоїх небесах…
Пранароду мого тут уперше врожаїлась нива,
А у поступі він свою мудрістю кола досяг.
Многоріччя моє!
Годувало-поїло медами,
Рятувало щораз від ворожих його зазіхань,
Твої трави завжди від хвороб лікували,
До узлісся дібров його захисток був і снага.
Многоріччя моє!
Ти народного духу обнова.
Від землі, від води він здіймається нині до зір
І гуртує людей, що його зодягають у слово,
А самі лебедями у Степ, у Неба обшир.
5. Василь Монастирний
Насамкінець нашої добірки пропонуємо рядки ще одного місцевого поета, члена літературного об’єднання «Зажинок», лауреата конкурсу «Коронація слова» (2014 р.) а також автора книги «Генетичний націоналін». Рядки пана Василя настільки мелодійні, що деякі з них навіть поклали на музику.
***
Узбережжя моє, узбережжя!
Впав до ніг метушливий місток.
Перевеслом його проберемся
На весілля вродливих річок.
Ген Синюсі в казковому платті,
Що з вишневих садків виплива,
Буга-красені хвилі патлаті
Про кохання шепочуть слова.
Кине місяць на воду сопілку,
В вербах вітер засне шарлатан,
З мосту потяг волатиме гірко,
Буг пригорне Синюху за стан.
З мальовничої Голти долини,
З дужих Орлика пілч до ріки,
З Богополю течуть без упину
Швидкоплинного часу струмки.
Озирніться, закохані води!
З далини, з поривань та надій,
Як майстерно з'єднала природа
Срібні русла в землі золотій!
Первомайські мости
Є на світі чимало дзвінкої води,
Я цю ніжну мелодію слухаю,
Де для добрих людей простяглися мости,
Там стрічаються Буг із Синюхою.
Із далеких сторін повертаємось ми
Через них, не дорогою другою,
Бо закохані всі в первомайські мости,
Як закохані Буг із Синюхою.
На вокзалі ми всі зустрічаєм гостей,
Проводжаємо з легкою тугою,
Для людей первомайські мости, для людей,
І ворота для Буга з Синюхою.
Як везу я додому своїх немовлят,
Задоволено лемент їх слухаю.
— Хай щасливі ростуть, — нам мости гомонять,
Задоволені Буг із Синюхою.
Може доля кого занесе назавжди
В інше місто, із назвою другою,
Та ніколи в житті не забудете ви,
Де вінчаються Буг із Синюхою.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
