Війна. Спротив. Люди

18 вересня 2025 року у Первомайську на Миколаївщині попрощалися з солдатом Анатолієм Івановим — захисником, якого майже рік вважали зниклим безвісти. Лише нещодавно родина отримала офіційне підтвердження його загибелі.

28-річний Василь Олійник із Первомайщини підписав контракт ще у 2017-му і відтоді служить у 40-й окремій артилерійській бригаді імені Великого князя Вітовта. Журналістка Гард.City записала його розповідь про шлях на війну, службу та мотивацію, про підтримку побратимів, щоденну реальність фронту й мрії після перемоги.

Він пішов на війну ще у 18 років, пройшов піхоту, десант і тепер керує дронами. Дмитро Пономарчук, позивний «Дим», воює поруч зі своїми братами Ігорем та Володимиром у 40-й окремій артилерійській бригаді імені Великого князя Вітовта. Його найбільша мрія — перемогти ворога та виховати маленького сина Матвійка.

На околиці одного з сіл Слобожанщини місцевий комбайнер знайшов уламок ракети. На знешкодження виїхали сапери 40-ї окремої артилерійської бригади — двоє з них родом із Первомайська. Разом із ними була журналістка Гард.City.

11 вересня у приміщенні виконкому Первомайської міської ради відбулась зустріч із Андрієм Солнцевим, захисником України, який повернувся із російського полону.

До міжнародного Реєстру збитків незабаром додадуть 6 нових категорій репарацій — таке рішення ухвалив Уряд. Реєстр збитків створений Україною, ЄС та ще 42 країнами для збору заяв про компенсацію збитків, завданих Росією, починаючи з 24 лютого 2022 року. Це перший крок до створення механізму, який має забезпечити українцям компенсацію та справедливість.

Міноборони України оновило порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовців. Нові правила почнуть застосовувати до випадків загибелі, засвідчених актовим записом про смерть, починаючи з 1 вересня 2025 року.

У ніч на 7 вересня російські війська здійснили масовану атаку ударними безпілотниками по Одесі та Одеському району. Внаслідок обстрілу постраждали троє людей, пошкоджені об’єкти цивільної інфраструктури, включаючи багатоповерхові житлові будинки та Палац спорту.

Ця історія — про трьох братів, які вже понад десятиліття стоять на захисті України. Родина Пономарчуків із Великої Мечетні стала символом незламності. Старший Ігор (позивний «Нацик») вижив після важкого поранення. Середній Володимир («Студент») втратив ногу, але знову готується повернутися у стрій. Молодший Дмитро («Дим») і досі воює. Три долі, три історії і одна впевненість на трьох: «А хто, якщо не ми?» Журналістка Гард.City спілкувалася з воїнами.

Це одна з тих історій, які сьогодні мають звучати. Вони болючі, але саме вони формують нашу пам’ять і розуміння ціни свободи. Історія про любов, про жінку, яка вчиться жити далі після втрати. І про воїна, який віддав своє життя за Україну. Катерина Кузнецова втратила чоловіка Дмитра три місяці тому.

2 вересня 2025 року у Первомайську провели в останню путь старшого солдата Михайла Добровольського. Йому було лише 30 років.

31 серпня у Первомайську з самого ранку вулиці наповнилися звуками автосигналів і майорінням прапорів. Автівки із гаслами про визволення полонених проїхали дорогами міста. А на Грушевського традиційно відбулася мирна акція з головним закликом: «Якщо кричати будуть мільйони, світ почує».