Війна. Спротив. Люди

У нічній атаці по Одесі 24 квітня російські війська знову вдарили по житлових кварталах. Є загиблі, поранені та зруйновані будинки.

Ця історія — з серії «невипадкових випадковостей». Читайте, як червонокнижні тюльпани проклали невеликий місток між людьми та місцями, Півднем та Сходом. Вікторія Воробйова з Удачного на Донеччині побачила на Гард.City публікацію про бузькі тюльпани та поділася своєю історією про квіти, війну та надію.

Вночі 22 квітня Одещина знову опинилася під масованою атакою ударних безпілотників. Основною ціллю ворога стала портова інфраструктура — попри роботу ППО, уникнути пошкоджень не вдалося.

Про зникнення сина вона дізналася понад рік тому. І відтоді не припиняє боротьби. Військовий Сергій Амандурдиєв зник під Покровськом у червні 2024 року, а згодом стало відомо, що він у полоні в Чечні. Лариса Амандурдиєва виходить на акції, шукає будь-яку інформацію і переконана — мовчання вбиває шанс на повернення.

Іноді історії повертаються самі — разом із тривожними новинами з Херсонщини. Саме так знову згадалася родина Будаків, яку ми знаємо від початку великої війни. Вони могли залишитися в тилу, у відносно спокійному Первомайську, але обрали інше: він пішов служити, вона — поїхала за ним ближче до фронту. І тепер разом, кожен на своєму місці, щодня під звуки вибухів допомагають українським військовим. Журналістка Гард.City поспілкувалася з Іриною.

20 квітня громада Первомайська провела в останню путь воїна, який довгий час вважався зниклим безвісти. Олександр Дудник повернувся додому «на щиті» — і місто зустріло його живим коридором.

У ніч на 16 квітня внаслідок російського ракетного удару по Києву було зруйновано підприємство, яке виготовляло меморіальну дошку на честь випускників Первомайського медичного коледжу — воїнів сучасної війни, які загинули, захищаючи незалежність України. Разом із виробничими приміщеннями вогонь і вибухи знищили й сам пам’ятний знак, офіційне відкриття якого мало відбутися 17 квітня у Первомайську.

Одеса з 15 на 16 квітня пережила кілька хвиль ракетних ударів і атак дронами. Є загиблі та поранені, пошкоджено житлові будинки й інфраструктуру. На місцях працюють екстрені служби.

15 квітня 2026 року Первомайськ попрощався із Максимом Романовим. Захиснику був 31 рік. Він боронив Україну та нас із вами, і загинув, щоб життя тривало.

Вночі 14 квітня південь Одещини зазнав чергової масованої атаки безпілотників. Під ударом опинилися портова інфраструктура, транспорт і приватні будинки — втім, на щастя, обійшлося без загиблих та постраждалих.

Переддень Великодня — час надії та світла. Але для десятків українських родин це ще й щоденне очікування. 11 квітня у Доманівці зібралися ті, хто не припиняє шукати своїх рідних: безвісти зниклих і військовополонених. Із Первомайська вирушила делегація з сімнадцяти людей, щоб підтримати інших і вкотре нагадати, що їхні близькі не мають зникнути з пам’яті. Журналістка Гард.City була поруч.

Російська атака безпілотниками вночі по Одесі призвела до трагічних наслідків: загинули люди, пошкоджено житло та цивільну інфраструктуру. Роботи з ліквідації наслідків тривають.