Голос громади: змінюємо Первомайськ зсередини

Редакція Гард.City продовжує роботу в межах проєкту «Медіатори громад» від АБО — Агенції медійного росту. Сьогодні — розмова зі стейкхолдеркою, яка знає все про ринок праці в Первомайську. Вікторія Корніленко, менеджерка кадрового центру «Точка відліку», розповідає, чому в місті водночас є й безробітні, і вільні вакансії, хто шукає роботу сьогодні, як змінюється ситуація через війну та які працівники нині «на вагу золота».

Чи відчувають себе рівноправними мешканці сіл, що знаходяться на відстані від центрів громад? Чи мають вони однаковий доступ до освіти, медицини, культури, розвитку й голосу у вирішенні спільних питань? Редакції Гард.City та Знам’янка.City вирушили у Грушівку (Первомайська громада) та Шаблине (Суботцівська ТГ), щоб побачити, як живеться людям у глибинці.

Від центру Первомайська до селища Цукрового заводу їхати близько 15-ти хвилин автобусом. Відстань невелика, але різниця у темпі життя — відчутна. Тут спокій, тиша, річка Кодима, лебеді. Це один із віддалених мікрорайонів громади. І водночас — місце, де школа стала не лише освітнім, а й культурним і соціальним центром. Саме через історію Ольги Островської — бібліотекарки, керівниці гуртка, активної мешканки — розкривається життя громади, яка тримається на небайдужих.

Більшість озвучених мешканцями околиць Первомайська проблем цілком під силу вирішити через участь у Громадському бюджеті. Адже суть цієї програми в тому, що жителям громади не потрібно чергувати під кабінетами можновладців з проханнями щось змінити. Варто подати проєкт, зібрати голоси містян й отримати фінансування. І навіть попри війну його можливо реалізувати.

Щоранку на жителів Поронівки та окраїн Богополю у Первомайській громаді очікує квест: зайняти місце у переповненій маршрутці, щоб доїхати на роботу чи навчання. Журналістки Гард.City перевірили, скільки часу займає поїздка до центру з віддаленого району, якщо ви все ж таки зумієте втиснутися у маршрутку, а також розпитали місцевих жителів, чи завжди їм це вдається.

Як зібрати себе після фронту, контузії, втрати дому — і ще й почати власну справу? Переселенець із Херсонщини Віталій Синицький знайшов відповідь: після контузії та операцій на хребті він зумів відкрити власне СТО в Підгородній, що на Миколаївщині, щоб утримувати себе та сім’ю. А тепер, залишивши бізнес, знову йде служити.

Понад місяць тому журналістка позначила низку нагальних проблем мешканців мікрорайону Грензавод у Первомайську. 21 вересня Гард.City зустрівся з мешканцями, щоб детальніше розпитати про проблеми. Відповіді людей прості й болючі: дещо робиться епізодично. Чимало проблем залишилися невирішеними. І головне: всі втомилися від обіцянок та потребують конкретики.

Журналісти побували у двох віддалених мікрорайонах Первомайської міської територіальної громади: Грензаводі та Підгородній. Особливо проблемною виявилась ситуація в Підгородній. Колишнє селище міського типу, яке мало власне самоврядування й комунальне господарство, сьогодні опинилося на задвірках. Мешканці відверто говорять: в результаті децентралізації та приєднання до міської громади вони залишилися без базових сервісів.

У рамках проєкту «Голос окраїн: як активізувати життя у віддалених районах Первомайська» журналісти Гард.City у неділю, 21 вересня, організують дві зустрічі. Хочемо дати можливість озвучити проблеми, адже жителі мікрорайонів найкраще бачать, що саме потребує змін. Наше завдання — записати ці проблеми і допомогти сформулювати конкретні звернення до влади.

У Первомайську роботодавці нарікають: «Немає кому працювати!», а мешканці громади: «Немає де працювати!» Класична українська парадоксальність. А що, якби саме ти взяв і розплутав цей вузол? Може, маєш прихований талант з'єднувати непоєднуване? Відповідай на 10 запитань — і дізнаєшся, яким саме героєм ти б став у цій ситуації! Готовий дізнатися свою суперсилу?

Дайте чесну відповідь на кілька простих запитань — і Гард.City вгадає: ви з тих, хто ходить в кав'ярню за рогом, чи з тих, кому найближчий супермаркет — це подорож на півдня? Проходьте наш «детективний» тест і обов'язково пишіть у коментарях — попали ми в яблучко чи пролетіли повз, як переповнена маршрутка!

Комфортне життя в громаді можливе лише в умовах співпраці мешканців і влади. Скільки б не старалися чиновники, якщо мешканцям байдуже — довготривалих змін не буде. І навпаки, якщо владі байдуже до потреб жителів — зусилля активістів зведуться нанівець. Але коли люди активні, здатні не лише критикувати, а й аргументовано звертатися до відповідальних осіб — надія є. У цьому матеріалі підкажемо, як грамотно писати інформаційні запити, клопотання та пропозиції.