Війна. Спротив. Люди

На 7 серпня 2025 року в Україні зареєстровано 4,67 мільйона внутрішньо переміщених осіб, з них 8 074 дітей з інвалідністю. Тільки за офіційними даними, які однак не відображають реальну ситуацію, понад півмільйону ВПО потрібне житло. Держава розробила низку механізмів для вирішення цього питання, проте допомогти усім в такі стислі строки, на жаль, не здатна. Не можуть наразі допомогти й родинам, які мають особливі вимоги до житла, як-от сім’ї, де є люди з інвалідністю. З однією з таких родин поспілкувалася журналістка Гард.City.

26 жовтня у Первомайську відбувся черговий автопробіг на підтримку українських полонених та безвісти зниклих військовослужбовців. Місто вже стало центром проведення таких ініціатив на півдні України. Сюди приїжджають учасники з різних громад Миколаївщини та Кіровоградщини.

23 жовтня в Первомайському краєзнавчому музеї громадська організація «Захист держави» провела зустріч військовослужбовців та їхніх родин з миколаївськими адвокатами об’єднання «Закон» — колишніми військовослужбовцями Ігорем Чайковським та Євгеном Прилукою. В центрі обговорення опинилися різні юридичні колізії, які часто стають на заваді справедливості. Побувала на зустрічі й журналістка Гард.City.

24 жовтня 2025 року у Первомайську відбулося прощання із захисником України Богданом Кисілем. Воїну, який поклав життя за нас із вами, було лише 23 роки.

Одещину вночі 20 жовтня атакували ракетами та дронами. На щастя, без постраждалих.

1 193 дні – стільки провів у полоні первомаєць Олег Музлов. Військовий 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського зустрів повномасштабне вторгнення у Маріуполі, там його взяли в полон 14 березня 2022 року. Майже два з половиною роки чоловік провів в колонії особливого режиму ВК-10 у Мордовії, де, як відомо за численними свідченнями, українських бранців регулярно піддають жорстоким тортурам.

Сьогодні, 15 жовтня, у селі Кінецьпіль із військовими почестями проходить прощання із Хрульовим Ігорем Рудольфовичем — воїном, який віддав життя за Україну.

14 жовтня 2025 року в Первомайську попрощалися із захисником України Олександром Романіком. Воїну було 38 років.

Ранок 12 жовтня. У Первомайську осіннє повітря густе й прохолодне. З неба мрячить дощ. Біля входу до центрального парку — банер із фотографіями військових, яких досі розшукують. Поруч — інсталяція: одинадцять пар берців, виставлених рядами, ніби їхні власники ось-ось повернуться додому. На стільцях — військові кітелі та портрети. Тут починається чергова акція «Полон вбиває. Не мовчи».

У ніч на 13 жовтня російські війська знову завдали удару по цивільній інфраструктурі Одеської області. Внаслідок атаки спалахнула масштабна пожежа, постраждала одна людина. Ліквідація триває.

До повномасштабного вторгнення «Бізон», за фахом вчитель фізичного виховання, працював тренером. Крім військової кафедри бойового досвіду не мав. Після нападу країни-агресора чоловік відразу вступив до лав ЗСУ. Спершу проходив службу у теробороні Миколаївщини, а нині «Бізон» — командир батальйону 41 окремої механізованої бригади.

Командир взводу матеріального забезпечення Владислав на позивний «Мотоблок» пам’ятає свій перший день повномасштабної війни до дрібниць. «Я спав у кабіні, коли командир постукав у двері: «Вставай, війна почалась». Я не повірив. Думав, жартує. А потім — вибухи, метушня, всі бігають, вантажать БК. Спочатку було страшно, потім — треба було працювати».