Війна. Спротив. Люди

У неділю, 16 серпня, у Первомайську відбудеться мирна хода на підтримку українських військовополонених та зниклих безвісти.

У Первомайську 4 серпня віддали останню шану захиснику України Сергію Гостішеву. Майже півтора року рідні чекали на його повернення, сподіваючись на диво. Лише після ДНК-експертизи вдалося підтвердити загибель військовослужбовця. Сьогодні громада провела воїна в останню путь із військовими почестями.

У ніч на 4 серпня російські війська вкотре атакували Миколаїв ударними дронами. Внаслідок обстрілу загинула літня жінка, ще семеро людей постраждали, серед них — дві дівчинки.

Вони виходять у центр Первомайська двічі на місяць. У руках — прапори, фотографії найдорожчих людей та плакати. Цього разу, 2 серпня, майже на кожному одне слово: «Чекаю». Просте, коротке, але в ньому — місяці життя, тисячі безсонних ночей, сотні дзвінків, надія, яка не дозволяє опустити руки, і любов, що сильніша за час. Саме з цим словом живуть матері, батьки, дружини й діти тих, хто зник безвісти або перебуває в полоні. І саме заради них вони знову виходять на акцію, щоб місто пам'ятало: чекати — теж боротьба.

31 липня 2026 року Первомайська громада провела в останню путь військовослужбовця Станіслава Солом'яного. На центральній площі міста та в Центрі культури імені Зарницької відбулося прощання з воїном, який загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині.

На центральній площі Первомайська відбулося прощання із військовослужбовцем Олександром Дабіжею. Провести воїна в останню путь прийшли рідні, побратими та жителі громади. Містяни утворили живий коридор пошани.

Війська російської федерації впродовж доби атакували Миколаївщину ударними безпілотниками, керованими авіабомбами та БпЛА «Бандероль». У Миколаєві загинув 74-річний чоловік. Пошкоджені житлові будинки, промислове підприємство, портова інфраструктура та цивільні об’єкти.

Ефективність підрозділу на полі бою вимірюється не лише його вогневою міццю, а й тим, як держава та суспільство дбають про воїна після отримання поранення чи повернення з ворожих катівень. Для бійців легендарного підрозділу надійним тилом стала унікальна структура, що забезпечує повний цикл реабілітації. Однією з найважливіших ланок цієї системи є служба супроводу бригади – АЗОВ.Супровід, яка щодня здійснює комплексну опіку над тими, хто віддав здоров'я за свободу України.

1-й Окремий центр Сил безпілотних систем розпочав інформаційну кампанію «Це ми», в межах якої публічно заявляє про свою участь в ударах по стратегічних об'єктах на території росії.

21 липня у Первомайську попрощалися з Миколою Микитіним — старшим сержантом поліції об'єднаної штурмово бригади «Лють». Захисник помер від тяжких поранень, отриманих під час виконання бойового завдання.

У неділю, 19 липня, у середмісті Первомайська знову відбулася традиційна акція-нагадування «Полон вбиває. Не мовчи». Двічі на місяць вона збирає родини військовополонених і безвісти зниклих захисників, їхніх друзів, волонтерів та інших небайдужих містян. Цього разу учасники не лише розгорнули масштабну портретну інсталяцію, а й долучилися до всеукраїнської акції «Дзвін за полоненими та безвісти зниклими», щоб ще раз нагадати: про тих, кого досі чекають удома, не мають права забути.

Український розробник створив сайт-галерею «Голоси з площі. Картонки». Туди можна завантажити фото з протестним плакатом.