19 вересня, у День міста, в Первомайську на Миколаївщині відбулося урочисте відкриття Алеї Слави. Тут закарбована пам’ять про полеглих земляків, які боронили Україну. Дивіться репортаж на Гард.City.
Відкриття відбулося в ювілейний День міста
Центр міста. Людно. На відкриття запросили родини загиблих захисників і захисниць України. Люди чекають початку церемонії. У них в руках квіти. Багато хто прийшов із дітьми.
В очікуванні відкриття Алеї Слави
Біля стел стоїть почесна варта. Фотографії захисників ще закриті жовто-синіми полотнищами.
Також збираються депутати міської ради, члени виконкому, керівники підприємств, установ і організацій громади, представники районної та обласної адміністрації.
Військові 40-ї ОАБр імені великого князя Вітовта піднімають державний прапор та прапор Первомайська. Звучить державний гімн України у виконанні військового оркестру.
Місце пам'яті, вдячності, слави та національної гідності
Тоді слово взяли посадовці. Виступали міський голова Первомайська Олег Демченко, депутат Верховної Ради Максим Дирдін, заступник начальника Миколаївської обласної військової адміністрації Олександр Трайтлі, перший заступник голови Миколаївської обласної ради Ігор Щербина та очільник Первомайської РВА Сергій Саковський.
Зі стел знімають жовто-сині полотна, очам присутніх відкривають світлини захисників.
Звучить метроном. Усі, хто зібрався тут, вшановують пам'ять про захисників хвилиною мовчання.
«Мрія, щоб кількість фотографій не збільшувалася»
Наукова співробітниця Первомайського краєзнавчого музею Ірина Тихончик, дружина полеглого воїна, від імені родин полеглих захисників подякувала усім, хто доклав зусиль до створення Алеї Слави: «Подивіться на ці обличчя на світлинах. Скільки їх тут. Під час екскурсій у залі героїв нашого музею завжди кажу нашим відвідувачам, дорослим і зовсім юним: моя мрія — щоб кількість фотографій у цій залі не збільшувалася. Цю фразу я повторюю сьогодні тут, на Алеї Слави. Моя мрія — щоб тут більше не збільшувалася кількість фотографій загиблих захисників і захисниць. І сьогодні важливо пам'ятати і гідно вшановувати пам'ять про наших героїв. Адже доки ми пам'ятаємо, доки буде жити пам'ять про них».
Виступає Ірина Тихончик
«Бережу український світ»
Мати загиблого захисника Віра Іванівна Усатюк прочитала вірш поета Григорія Івановича Усатюка «За Її волю».
Віра Усатюк читає вірш Григорія Усатюка
Я ж — автомат на шию
Й нагору із блокпоста.
Певен, що не накриють,
Бо я невидимим став.
Мене вже всі кулі знають
Й осколки снарядів тих:
Я тут, у Донецькім краї,
Назавжди серед живих.
А танки мої й бетеери
У нашім ріднім краю
Привіт од Степана Бандери
Московії передають.
Я тут, на ріці Каялі,
На Сіверському Дінці,
Серед жорстоких реалій
Мирні шукаю кінці.
Ці міномети і «гради»,
І кулемет, й автомат
Стомились, стомились гади
У мене, у мене стрілять.
Бо можна танк підірвати,
Тіло можна убить.
А в душу, у душу стріляти —
Безумне діло робить.
Душа поєдналася з духом
В моїм Слобідськім краю
І понад суцільну розруху
Відновлює волю свою.
Бо праведна наша справа.
Бо з нами — любов і Бог.
Тому Україні слава!
Не ділять її на двох.
Отут, на Савур-Могилі,
З тих славних козацьких літ
Я бережу, любі, милі,
Наш український світ.
Освячення Алеї Слави
Військовий капелан Михайло Лужецький запропонував присутнім коротко помолитися. У молитві пролунали такі слова: «Допоможи пережити ці складні часи. Допоможи, Господь, нам відповідально панувати в своїй країні, щоби ті життя, які були надані за нашу свободу, вони не були даремні. Боже, благослови Україну миром та перемогою».
Молитва
У цей час пролунали сирени, але слова молитви продовжували звучати, як символ стійкості та віри в перемогу України.
Настоятель Храму Святого Архістратига Божого Михаїла ПЦУ Володимир Головчак також запропонував присутнім разом помолитися за полеглих воїнів. Опісля відбулося освячення Алеї Слави.
Сирени, «Пливе кача», квіти і вогні
Відбувається урочисте покладання квітів до центральної стели.
Звучить «Пливе кача» у виконанні оркестру 40-ї окремої артилерійської бригади імені Великого князя Вітовта. І разом із музикою знову лунає сирена відбою тривоги.
Алея заповнена людьми, які йдуть безперервним потоком і несуть букети. У декого в руках лампади, всередині кольорового скла тепляться живі вогники.
Незабаром вся алея заповнена квітами. Сирена стихає. Музика продовжує лунати. Люди продовжують йти.
Почесна варта
Над Алеєю височать прапор України та прапор міста.
ВІдкриття Алеї Слави у Первомайську
