14 січня 2026 року в Первомайську відбулося болгарське новорічне свято Сурва. Було велелюдно, гамірно та яскраво. На гостей чекали давні традиції у сучасному виконанні, теплі спогади та пізнавальний фільм, співи, танці й подарунки, а також смачні страви болгарської кухні. Організувала захід ГО «Болгарська молодь в Україні "Другари"» на чолі з Наталією Клименко. Дивіться репортаж з події на Гард.City.
Сурвакали, співали, танцювали й донатили на ЗСУ
У «Пивниці» на Парковій, очільниця якої Ольга Мурза гостинно надала приміщення для зустрічі, — святково та затишно. Лунають пісні болгарською та українською, милує колоритне національне вбрання, крутиться різдвяна зірка, гойдаються маленькі зірочки на ялинці, на столах — розмаїте пригощення, а у залі нема де яблуку впасти.
Тут зібралися гості не тільки з Первомайська, а й із Вільшанки, Доброго, Станкуватого — сіл, заснованих болгарами, які переселилися в Україну 250 років тому, а ще — з Кропивницького та Одеси.
Багато людей завітали цілими родинами: від бабусь і дідусів до малечі. Саме так і передаються традиції: коли їх згадують і відроджують разом.
Із обряду під назвою сурвакання й розпочалося свято. На вході всіх учасників зустрічала чарівна болгарка з прикрашеною гілочкою-сурвачкою, якою вона торкалася людей і бажала доброї долі й здоров’я на наступний рік.
Далі у ролі сурвакарів виступив фольклорний колектив «Джерельце» під керівництвом Ольги Островської.
Співали, з новим роком вітали і сурвакали гостей: торкалися сурвачками.
Сурва: найкращі спогади дитинства
Гості з радістю ділилися своїми спогадами: як рано-вранці перед школою дітьми йшли сурвакати до сусідів, як за столом збиралася вся велика родина.
Ведучі події
Пані Віра завітала на захід у колоритному вбранні та автентичному взутті, яке зветься цирвулі.
Автентичне взуття цирвулі
Болгарські троянди, пісні й танці
На свято завітали майстрині-слухачки Первомайського «Університету третього віку».
Майстриня Олена Шрам принесла на захід власноруч виготовлені брошки з бісеру: болгарські троянди:
«Займаюся бісероплетінням 12 років. Починала з найпростішого, а тепер вже я дійшла до того, що зробила болгарські троянди. Біла символізує чистоту, новий початок, надію. Червона троянда — це кохання. Дуже цікаво було працювати, це мої перші в житті брошки. Щаслива, що я дотична до цього свята, радію, що наша українська мова і болгарська переплітаються. І традиції теж переплітаються: сурвакання схоже на посівання».
На святі лунали пісні різними мовами: болгарською, білоруською, українською. Маргарита Корнієнко заспівала пісню про болгарську троянду. У виконанні Валентини Карякіної прозвучала білоруська пісня. Далі виступила Катерина Пасічник із трьома українськими композиціями. Заспівала болгарською й ведуча заходу Наталія Клименко.
Були не тільки співи, але й запальні танці: колектив «Мозаїка» під керівництвом Інни Буфалової станцювали національний танок — болгарське хоро.
Національна болгарська кухня: строката і смачна
Валентина Степанок розповіла про національну кухню болгар та страви, що готують на свято.
Традиційно це баниця (пиріг, який нині готують з лаваша або листкового тіста), чушка (болгарський перець), запечене м'ясо, голубці з виноградного листя. Ще на свято випікали короваї з монетами, хто знайде монету, той ставав щасливчиком та загадував бажання. Сьогодні на свято багато хто прийшов зі своїми виробами: на столі були гарбузові плачинди, баниця, куконки — так болгарською звуться голубці.
Ми всі живемо у вільній Україні
До події долучилися партнери: Вʼячеслав Бондар, Інна Пономаренко, Наталія Міхневич та колектив ГО «Десяте квітня».
З Кропивницького приїхала делегація від ГО «Нашитє хора», керівник Сергій Осадчий презентував фільм про вільшанських болгар.
Згадує Сергій Осадчий:
«Дитинство моє пройшло в Доброму, Вільшанці. Клас йде на зимові канікули, класна керівниця сказала: «Не здумайте суркавать, бо будемо викликати ваших батьків». Ми пішли на канікули і сурвакали, незважаючи на зауваження. Це були сімдесяті роки».
«Тоді, — згадує пан Сергій, — радянська влада чинила серйозний спротив підтримці болгарських традицій. Але сьогодні ми живемо у вільній Україні, де ми можемо робити те, що ми хочемо. Ми хочемо сурвакати і ми хочемо свободи! Ми боремося проти свавілля, проти кровопролитної війни. І сурваки мають цьому допомогти».
Сергій Осадчий
Весь захід відбувся на волонтерських засадах, і разом із тим збирали донати на ЗСУ. Вдалося зібрати 8 760 гривень на підтримку наших захисників, завдяки котрим маємо можливість отак збиратися разом і продовжувати традиції різних народів у вільній Україні.
Збирали донати на ЗСУ
«Ми, болгари, — творчі, добрі люди, прагнемо єднання і любові, — каже Наталія Клименко. — А сьогоні тут зібралися не тільки болгари, а й чехи, поляки, молдавани, українці. Дуже важливо, що ми всі діти нашої України.
Щиро дякую усім, хто відгукнувся. «Пивниці» — за неймовірно затишний простір, колективам та вокалістам — за традиції, голоси, однодумцям — за спільні погляди, митцям — за професіоналізм, журналістам та фотографам — за підтримку. Дякую усім за любов до України, за бажання жити і перемагати ворога».
