«Другари фест» відшумів, а відгомін і досі. Журналістка продовжує спілкуватися з учасниками та організаторами заходу й досліджувати значення культурно-мистецької події. Серед тих, хто підтримав фестиваль, — начальниця управління культури Первомайської міської ради Наталія Олішевська. Сьогодні ставимо їй кілька запитань.
«Другари фест», Первомайськ, 2025
Болгарські традиції та сучасний контекст
— Розпочнемо нашу розмову з того, що ви є представницею болгарської спільноти. Колись, ще за часів радянщини, до національних спільнот ставилися не дуже толерантно. Зараз часи змінилися. Як почуваєтеся в цій ролі?
— Україна — моя Батьківщина, а Болгарія — Батьківщина наших предків. Я болгарка і по батьковій, і маминій лінії, — відповідає Наталія Олішевська. — В колі нашої сім’ї всі спілкувались болгарською мовою, то, звісно, що і я розумію. Гіцула, Добре, Вільшанка — це ті села, де жили мої предки. І, звісно, що все це мені дороге й рідне.
— Можливо, збереглися родинні традиції?
— Звісно, збереглися. Більше того, є цілий перелік свят, які шануються в моїй сім’ї. Це Різдво, Великдень, Трійця, дуже шанується День святого Георгія. Хочу сказати кілька слів щодо весільних традицій болгар, які дуже схожі з українськими. Спершу свати домовляються, потім — сватання, обмін подарунками, весілля. На весілля приходить вся рідня. І це таке велике родинне свято. До речі, на поховання теж збирається уся родина. Приходять всі рідні, щоб покійник «бачив» всіх тих, кому він небайдужий. Раніше на похорони («нарєждали») плакали, примовляючи, схоже на тужливу пісню.
— А ще є улюблене новорічне свято — Сурваки, — продовжує пані Наталія. — Це традиція, коли 14 січня прикрашається гілочка дерева: цукерки, бублики, монетки і обов’язково червоні і білі нитки пов’язуються (чистота і життя). Хлопці йдуть до домівок рідних, знайомих і «сурвакають» легенько, тричі доторкаючись людини прикрашеною гілочкою і промовляють слова. В різних регіонах Болгарії є свої, а в нашій сім’ї так: «Сурва, сурва година. Да били жуви й здрави пак до година». Священним місцем для болгар є оселя, там є ікони, і рушники, і ткані рядна. Хочу сказати, що в моїй сім’ї й досі готують національні блюда. Це плакета, письмеди (пироги з сиром), плачинди, куконки з пшоном (голубці).
Міжнаціональні проєкти: ключ до соціальної згуртованості
— Ви як очільниця управління культури відслідковуєте питання розвитку національних спільнот в нашій громаді? Розкажіть про це детальніше. Та і взагалі, чи важлива ця тематика під час війни?
— Наша громада є багатонаціональною. Принаймні, зареєстровані та мають статус юридичної особи: ГО «Конгрес Азербайджану у місті Первомайську», Первомайське чеське громадське об’єднання «Нова Богемка», єврейська релігійна організація «Хабад», ГО «Болгарська молодь в Україні «Другари», ГО «Польське товариство «Надзєя», Первомайська міська громадська організація «Товариство Польської культури імені Яна Павла ІІ», ГО «Первомайське товариство польської культури «Ясна Гвязда», ГО «Відродження», благодійний фонд ромів «Ніво дром». До речі, наприкінці 2024 року Первомайське чеське громадське об’єднання «Нова Богемка» провело захід «Нова Богемка. 15-річчя», а на початку уже цього року відбулася зустріч з Первомайською міською громадською організацією «Товариство Польської культури імені Яна Павла ІІ». Активності є, і це дуже важливо. Особливо сьогодні, коли увага до нацспільнот прикута на усіх рівнях.
Наталія Олішевська на «Другари фест», Первомайськ
— Як вирішується питання об’єднання національних спільнот?
— Це, в першу чергу, проведення щорічного фестивалю національних культур «Ми українські», співучасть у заходах національних громад і заходах Первомайської міської територіальної громади.
Як на мене, саме ці заходи і є першоосновою збереження традицій та обрядів, культури, творчого взаємообміну між етнічними групами, які мешкають на території Первомайщини. Бо ж народна традиційна культура — це і мова, і національний одяг, народні ремесла, звичаї, традиції. І саме вони формують почуття родини, нації та країни загалом.
— Не так давно пройшов фестиваль болгарської культури. З огляду на сьогодення розкажіть про важливість такої події.
— «Другари фест» — це культурно-мистецька подія, і унікальність її в тому, що відтворює особливості болгарської культури. Словами важко передати сам дух заходу, адже за кожним і кожною учасниками зустрічі вирував потік емоцій, почуттів.
— Що в планах надалі?
— У планах і надалі робота. Це створення спільних заходів та проєктів, зокрема, мова про міжнаціональні заходи (фестивалі, концерти), етнічні виставки, години читання на мовах національних меншин. Це проведення круглих столів та діалогів. Ми відкриті для нових ідей, пропозицій та плідної співпраці.
