Інтерв'ю з Ольгою Поліщук, соцзахист Первомайська

Наталія Клименко Журналістка-медіаторка

26 січня 2024 20:10

Повномасштабне вторгнення рф в Україну стало викликом для всіх сфер нашої життєдіяльності. Не виняток і соціальна. Якщо у перші місяці війни місцева соціальна служба кинула свої зусилля на вирішення переважно питань переселенців та організацію надання соціальних послуг вразливим категоріям населення, то сьогодні спектр діяльності служби став значно ширшим. Про особливості роботи соціальної сфери Первомайська в умовах війни розповідає в.о. начальника управління соціального захисту Ольга Поліщук.

Ольга Поліщук, в.о. начальниці управління соціального захисту Первомайської міської радиАвтор: Наталія Клименко

Ольга Поліщук уже два з половиною місяці поспіль виконує обов’язки начальниці управління соціального захисту в Первомайську. Робота, каже, непроста багатовекторна та відповідальна. Її робочий день розпочинається до восьмої ранку і закінчується пізно увечері, нараховуючи сотні активностей. «Це те управління, — говорить чиновниця, — де не можна передбачити усі свої дії на сто відсотків. Бо день може підкинути різне, в тому числі і непередбачувані ситуації. Тут не можна бути просто начальницею в образі жінки на підборах. За день ти можеш побувати скрізь: від засідань до поховань».

Про пріоритети в роботі

— Тож які пріоритетні напрямки роботи має управління в умовах другої річниці воєнного стану? — ставлю перше запитання.

— Замовлення соціальних послуг, нарахування та виплата всіх видів державних допомог є основними напрямками нашої діяльності. Якщо говорити про спектр послуг, то він під час війни значно розширився: від догляду вдома, різноманітної допомоги з подолання тих чи інших складних життєвих обставин, і не лише вразливих категорій, до комплексних медико-соціальних послуг. У нас є Територіальний центр з відділеннями інтегрованих послуг, паліативу та стаціонару. Це також Центр соціальних служб, який опікується питаннями жертв домашнього насилля й наданням психологічної допомоги та реабілітаційне відділення на Цукровому заводі, де всі можуть пройти курс лікувальної реабілітації. Сьогодні я сміливо можу говорити про те, що населення нашої громади отримує комплексні послуги, починаючи від народження і завершуючи останнім шляхом. Як я уже сказала, ми також здійснюємо і грошові соціальні виплати. Хочу наголосити, що у нас є програма «Громада, де зручно всім», яка передбачає виплати із місцевого бюджету. Це та програма, яка наочно демонструє взаємодію влади і громади. Тут чітко прослідковується зацікавленість влади в тому, аби надати максимальний соціальний захист людям нашої громади.

— Ми можемо проговорити конкретніше, про які види виплат місцевого рівня йдеться?

— Йдеться про зубопротезування та матеріальну допомогу на лікування. Людина протягом року від моменту хвороби може звернутися до нас і отримати грошову допомогу. Це в межах від трьох до п’яти тисяч гривень один раз на три роки. Звісно, сума не така вже й велика в умовах сьогодення, але все таки це допомога.

— Які категорії населення мають право звернутися по допомогу і як відбувається з ними комунікація?

— Сьогодні усі мають право звернутися до нас по допомогу: від вразливих категорій населення, хворих до військовослужбовців, їхніх родин, родин загиблих, тих, хто пройшов полон. До речі, з цього року ми починаємо виплату одноразової допомоги родинам загиблих до Дня Захисника та Захисниці. Це буде допомога в розмірі десяти тисяч гривень. Окрім усього, родини загиблих, які отримують вперше такий статус, теж мають право на допомогу в п’ять тисяч. Звісно, що сьогодні не все так райдужно, як здається, бо ж місцеві податки пішли в державу, то і виплати на місцевому рівні довелося зменшити. Намагаємося виходити з нових реалій. Щодо комунікації, то у нас чітко налагоджений цей процес з різними категоріями населення, в тому числі і з родинами загиблих. Ми зустрічаємося, обговорюємо нагальні питання, намагаємося іти назустріч і по максимуму вирішувати проблеми, які з’являються. Ось на останньому засіданні уже в січні ми обговорювали питання встановлення меморіальної стели та говорили про благоустрій Алеї Слави на Кінецьпільському кладовищі.

— До речі, чи вдалося дійти згоди щодо місця розташування з родинами загиблих?

— Проєкт меморіального комплексу уже практично затверджений, а ось щодо місця його розташування, то поки обирається. Те, що це буде центр міста, — це однозначно. Наразі ми тісно комунікуємо з родинами загиблих, обговорюємо детально їхні пропозиції, пропонуємо свої. Сподіваюся, що згоди дійдемо, бо ж справу робимо одну. Це наші герої, і вони заслуговують на найкраще увічнення пам’яті. Знаєте, взаємодія з такими родинами — це досить делікатна справа. Десь дивимося наперед, плануємо, а, в основному, вирішуємо проблемні питання по ходу їх виникнення. Наразі ми на стадії виконання зобов’язань, які взяли на себе.

До речі, я хочу сказати про заснування у нас Ветеранського офісу. Це питання, продиктоване часом. Ветеранський офіс якраз і буде опікуватися проблемами військових. Наразі ведеться ремонт приміщення на Жуковського, 33, і найближчим часом ми плануємо його відкриття. Окрім усього категорією родин загиблих, полонених у нас займається окремий фахівець. Вона з ними тісно комунікує, визначає проблемні питання, а далі ми уже направляємо та вирішуємо за можливості. Сьогодні у нас є 112 родин, які мають статус родин загиблих військовослужбовців. То це окремий пласт роботи. Він великий і об’ємний. Знову ж таки, тут на допомогу нам приходить програма «Громада, де зручно всім», за якою передбачена допомога на поховання та інші послуги.

Яка увага приділяється ВПО

— Враховуючи величезний об’єм робіт з родинами загиблих військовослужбовців, самими військовими та їхніми сім’ями, чи достатньо уваги приділяється ВПО?

— У нас є в програмі «Громада, де зручно всім» розділи, де охоплені увагою абсолютно усі категорії, в тому числі і ВПО. Як тільки почалося повномасштабне вторгнення, було прописано в програмі додатковий розділ і про ці верстви населення. Ми подбали про їхній захист, в тому числі і матеріальний. Тепер виплати здійснюються відповідно до приписів, які є. Сьогодні у нас є Рада ВПО в громаді. До речі, 24 січня у нас відбулося чергове засідання, де члени ради ВПО обговорювали важливі питання. Сьогодні вони мають чіткий план роботи, тісно комунікують із владою та своєю громадою. До слова мовити, відтепер раду ВПО у нас очолює молода людина. Тож ми дуже розраховуємо на його ініціативність та на тісну співпрацю. У членів ВПО є чимало проблемних питань: це і влаштування на роботу, і отримання медичних послуг, це і житлові питання, і юридичні. Тож переселенці у нас не позбавлені уваги. Вони тепер члени нашої громади.

Комунікація з громадою

— Чи є для вас пріоритетною комунікація з громадою і чому?

— Я вважаю, що це один із найважливіших розділів нашої соціальної роботи. В принципі, вся наша робота вибудувана на стратегії комунікації. Ми намагаємося з розумінням підходити до проблем громади. Влада зацікавлена, і все робить для того, щоб соціальні верстви населення були захищеними. Ми реалізуємо ті завдання, які перед нами ставить держава, ті, які на місцевому рівні приймаються. Навіть саме існування програми «Громада, де зручно всім» — це свідчення того, що влада зацікавлена у вирішенні проблем людей, у наданні додаткових гарантій захисту. До речі, далеко не всі громади мають таку програму. Звісно, що ми пишемо під себе, визначаємо пріоритетні завдання, дивимося, що ми можемо дати людям на той чи інший проміжок часу, реагуємо на зміни та змінюємося. Користуючись нагодою, хочу сказати, що ми маємо милиці та коляски для людей з інвалідністю. Тож запрошуємо отримати. Моє завдання як керівниці управління зробити максимально комфортним спілкування як для громади, так і для колективу. Тому намагаюся почути всіх, допомогти за можливості, перенаправити для вирішення проблемного питання та забезпечити контроль виконання. У нас день починається з комунікацій і закінчується комунікацією з людьми. Таке вже наше управління, де йдеться про все і турбуються за всіх.

Телефони та адреси соціальних служб у Первомайську дивіться за посиланням.

Читайте також: Ідемо до вас, аби налагодити взаємодію: журналісти Гард City в новому проєкті «Медіатори»