Команда медіаторів — журналістів Гард.City провела опитування серед пересічних первомайців про мобілізацію. Якою вона має бути, що повинна зробити держава та якою має бути мотивація для служби в ЗСУ. Детальніше в експрес-опитуванні.
Як первомайці ставляться до мобілізації у воєнний час?
— Моє ставлення неоднозначне до цього питання. Я глибоко переконаний, що мобілізація має бути, але має бути справедливою. Не треба брати в армію усіх підряд, треба підходити до цього виважено. Якщо людина має певний перелік хвороб, або ж не може служити через якісь фізіологічні особливості, то на це треба зважати. Це не може бути примусово. Я був свідком, коли представники ТЦК просто з вулиці забирали чоловіків. Та і до мене підходили, але ж я за віком не підходжу. Бачив їхнє розчарування на обличчі. Перш ніж відправити на службу, людину треба навчити. Раніше були військові кафедри, де ми отримували певні навички та вишкіл. Особисто я проходив навчання на військово-морській кафедрі, де нас учили виживання, навичкам стрільби та інше. Вважаю, що зараз, особливо в умовах війни, треба повернутися до такої практики. В інститутах мають бути військові кафедри, де буде здійснюватися підготовка. А ті, хто не можуть через певні причини служити, нехай краще сплачують коштами. Вважаю, що так буде більше толку. Важливим в цьому питанні також є інформування, бо через незнання виникає у людей страх. Чому б зараз не відновити профорієнтаційну роботу в цьому напрямку. Для прикладу, працівники військкомату надавали б роз’яснення, де можна пройти навчання, що очікує на людину на перспективу. Має бути виважений та справедливий підхід у цьому питанні. Така моя думка.
— Як на мене, то зараз людей більше турбує питання змін, які готуються в новій постанові. Йдеться про зміну віку, про умови звільнення з військової служби. Саме питання мобілізації зрозуміле. Цей процес має йти у час війни. Бо під час війни треба йти захищати свою державу, територію. Тому люди розуміють, що це не уникнути, але найбільш проблемним є питання змін. Моя думка така, що в будь-якому випадку люди мають іти і захищати свою державу.
— Чи влаштовує вас, як відбувається сам процес мобілізації?
— Я дуже дотична до цього, бо займаюся юриспруденцією і військовим правом, зокрема. Як на мене, то сьогодні є дуже багато порушень з боку ТЦК і це сприяє тому, що люди не довіряють. Люди не володіють інформацією, ніхто нічого не повідомляє: ані медіа, ані держава, тому через відсутність інформації люди починають боятися. Мені здається, якби було більше комунікації між органами державними, то було б набагато результативніше. До мене приходять часто люди і питають.
— Звісно, мобілізація сьогодні має бути. А в противному разі, хто нас тоді захищатиме? Ось у мене, наприклад, воює племінник, але він не служив ніколи. Тому йому дуже важко. Мій син каже: ті, хто не служили в армії, їм дуже важко. Треба брати тих людей, які хоч більш-менш підготовлені, які мають за плечима армію, чи підготовчі курси. А виходить, що ті, хто не навчені, їм дають автомат в руки, і вони змушені віддавати своє здоров’я, силу та і життя. А ті, хто навчалися, умудряються сховатися від мобілізації. Ось так.
— Мобілізація, однозначно, має бути, але треба, щоб людина була підготовлена, щоб вона була професіоналом справи, щоб розуміла, де знаходиться і що вона має робити. Я вважаю, коли посилають дітей ненавчених, то це неправильно. Я про це можу твердо говорити, бо у мене син воює з 2016 року. Зараз він під Донецьком. То я кажу, що дітей не можна відправляти туди. Треба, щоб людина знала, що робити з отим усім.
— Я слухаю аналітиків, для прикладу Світана. Він людина грамотна. То він каже: нам 500 000 не потрібно. Ми ж не одягнути, не взути не зможемо. Нам потрібні підготовлені кадри. А для цього потрібно, як на мене, люди, які пройшли війну і отримали поранення, тут в тилу мають проводити роботу з новачками. Навчити їх, щоб вони уміли себе захищати в першу чергу. Нам потрібна зброя, а не мобілізація. І запустити виробництво. І ті, хто не можуть воювати, фізіологічно не можуть через паніку, страх, інвалідність, щоб вони йшли працювати на виробництво. Буде поповнюватися місцевий бюджет, це по-перше, буде створюватися продукція і хлопцям буде легше на фронті. Із шматка труби можна виготовити снаряд, це ж елементарно. У нас стільки заводів стоїть непрацюючих. Можна ж запустити? Так? Але, на жаль, у нас все по-іншому. Знаєте, у нас мобілізація розрахована так, як раніше було при союзі: загребти всіх і все. Ні, я вважаю, треба робити контрактну армію, треба знаходити людей, які хочуть іти в армію і які можуть. Їх треба, перше що, мотивувати грошима, друге — навчити і третє — створити тилове виробництво. Не можеш воювати, будеш працювати для фронту.
— Мобілізація має бути, але все має бути справедливо, однаково. Бо виходить так, що простих людей всіх підряд беруть, людей з інвалідністю в тому числі, а ті, хто «вельмишановні», хто встиг втекти — то їх і не чіпають. Не має так бути. Я сама була свідком, коли в центрі зупиняли людей, вимагали паспорти і питали, яка причина, що не воюють. У мене в центрі дільниця, на якій я працюю, то частенько бачу такі ситуації. Знаєте, першими пішли ті, хто патріоти. Хтось пішов від безвиході, хтось пішов заробити, але все має бути по справедливості.
Раніше журналісти робили опитування серед містян про те, яким має бути бренд Первомайська.
- Підписуйтесь на нас у Telegram: канал Гард.City або Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook.
- А ще ми є у Instagram.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
