Експертна комісія Українського інституту національної пам’яті з питань визначення належності об’єктів до символіки російської імперської політики підвела риску під суперечками про те, чи мають врешті назви, пов'язані з 1 травня, щось спільне з Україною. Спойлер: не мають. Це суто радянська символіка, а отже, і елемент русифікації.
Експертний висновок комісії опублікований на сторінці Українського інституту національної пам'яті у розділі «Фахові висновки».
На що спирались під час дослідження
Як і належить вченим, без зайвого популізму та розмов на порожньому місці, комісія визначила нормативно-правову базу, на яку спиралась під час дослідження. В цьому разі головним законодавчим актом, на який варто спиратись, є частина 2 статті 6 Закону України «Про засудження та заборону попаганди імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» № 3005-ІХ від 21 березня 2023 р. із змінами, внесеними Законом № 3097-IX від 03.05.2023 р.
А відтак, члени комісії на основі закону сформували і визначили термінологію, яка лягла в основу експертного висновку (повні визначення термінів подано на сторінці експертного висновку):
- російська імперська політика (російська колоніальна політика)
- пропаганда російської імперської політики
- русифікація
- символіка російської імперської політики
До яких висновків дійшли вчені
Комісія визначила, що поява назв географічних об’єктів на базі поняття «1-ше травня» (рос. «1-е мая») жодним чином не пов’язана з розвитком питомо української топонімії, а була втіленням російської імперської політики радянського зразка.
Після завоювання більшовицькою росією Української Народної Республіки новітня імперська влада поширила на територію України відзначення 1 травня як одного з основних більшовицьких свят. Отже, святкування цього дня набуло політичного та ідеолого-пропагандистського забарвлення, тісно поєднаного з ідеєю відновлення засобами топоніміки єдиного російського імперського простору.
Саме свято 1 травня було закріплене в Кодексі законів про працю та отримало назву День Інтернаціоналу. Згодом назву цього свята змінювали відповідно до політичної кон’юнктури:
- Свято міжнародної солідарності пролетаріату (з 1930 р.).
- Бойове свято міжнародного пролетаріату (з 1943 р.).
- День всесвітнього свята трудящих (з 1946 р.).
- День міжнародної солідарності трудящих (1970-1991 рр.).
Станом на сьогодні в Україні лише назв населених пунктів, пов’язаних із глорифікацією «пролетарського свята», зафіксовано понад 60, а кількість об’єктів топонімії населених пунктів, названих на честь 1 травня, станом на кінець 2018 року становила майже 600.
З огляду на викладене вище, назви населених пунктів, у яких відображено радянську ідеологему «1-ше травня» (рос. «1-е мая»), є такими, що пов’язані з реалізацією російської імперської політики (встановленням радянської влади на території України), й, відповідно до підпункту «є» пункту 4 частини першої статті 2 Закону, належать до символіки російської імперської політики.
Що це означає
Нічого більше, ніж те, що Первомайськ — це назва не про Україну. І на цьому варто врешті ставити крапку в суперечках про «я в Первомайську народився», чи «День трудящих міжнародний». Так, безперечно, назву міста має визначати громада. Але ця громада також має розуміти, громадою якої країни вона себе ідентифікує. Якщо України, то тут радянським чи російським назвам немає місця.
- Підписуйтесь на нас у Telegram: канал Гард.City або Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook.
- А ще ми є у Instagram.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
