Затишок, більше 20 різновидів кави та ще більше варіантів чаю — це далеко не все, чим вас може порадувати кав'ярня «Ток». Первомайчанка Тетяна Лисак розповіла, як наважилась відкрити кав’ярню в буремні часи, про особливий підхід до кожного напою та про те, що надихає та дає їй силу.
Чи це тому, що я прийшов на особисту зустріч з Тетяною, чи щось таке є в самій атмосфері приміщення, але було відчуття, ніби ти прийшов саме у гості, а не в кав'ярню чи кафе.
Кав'ярня «Ток» відкрилася у серпні 2022-го
— Ваш заклад — це кафе чи кав'ярня?
— Це більше кав'ярня, адже тут дуже великий вибір саме кавових напоїв. Кафе в мене все ж таки більше асоціюється з місцем, де можна щось перекусити, а в нас тут немає їжі.
— Можливо, якісь тістечка?
— Так, тістечка є: інколи більше, інколи менше. Взагалі, це напрямок, над яким я працюю, але поки що я розглядаю варіанти, як це запровадити в асортимент. Хотілося б, аби й тістечка були такими надзвичайними і крафтовими, як і наші напої.
— Коли ви відкрились?
— Наприкінці серпня. Ідея з'явилась дуже спонтанно. Взагалі я мама в декреті, в мене маленький хлопчик.
І якось моя донька мені каже: «В нас таке велике місто, а випити якогось Bubble tea, наприклад, чи чогось на кшталт, немає де». Тож ось так донька мене підштовхнула до такої ідеї.
— А чому саме кав'ярня? Ви про це давно думали чи мріяли?
— Я фанат кави. Мені подобається різноманіття кавових смаків, сортів. А взагалі-то я не з цієї сфери. Я 16 років працювала дизайнером. А кав'ярня — це саме для душі.
— Раніше у вас вже були думки про цей бізнес?
— Нещодавно я знайшла свої старенькі нотатки про плани на майбутнє і знаєте, там були плани саме на кав'ярню.
— Скільки рецептів кави у вашому асортименті?
— Наразі більше 20-ти. Але це саме зимове меню. Влітку було ще плюс більше 10-ти рецептів. Є ще безліч рецептів і варіантів кави, які я хотіла б впровадити, але поки що бракує місця на дошці меню (сміється — авт.).
— Ці 20+ видів кави — це традиційні рецепти? Чи ви імпровізуєте?
— Я до кожного рецепту прагну додати щось своє, вкласти часточку душі. От, наприклад, якщо арахісове лате, то це не просто обсмажені горішки. Там у мене відбуваються справжні магічні дійства, які роблять напій незвичайним. Так само і лавандовий раф, наприклад. Сумніваюсь, що багато хто квіти лаванди перебиває разом із цукром, 4 години вистоює і проціджує їх, аби зробити смачний напій. Я ж підходжу до цього зовсім не так, ніж багато хто.
«До кожного рецепту прагну додати щось своє, вкласти часточку душі»
«Мене відмовляли всі, а я вирішила ризикнути»
Новорічні тематичні декорації та дрібнички приємно відволікають від отого буденного, що ти приніс із собою у свої голові, однак спілкуємося далі.
— Не страшно вам було відкриватись в такі часи?
— Страшно. Мене відмовляли всі. Говорили: «Ти що, геть дурна? Таке коїться в країні, а ти зараз купу грошей витратиш на заклад, купиш обладнання, а потім бах — і все пропало». Ну, не знаю. Я вирішила ризикнути.
— Але ж це потрібно мати й капітал якийсь, аби розпочати таку справу.
— Стосовно грошей: мені, мабуть, ніхто не повірить, але в мене не було стартового капіталу в принципі. Вся ця кав'ярня — це моє бажання та ініціатива. Все зроблене нашими руками. Коли ми відкривалися, то я з чоловіком, донькою і племінницею чоловіка робили тут все власноруч. Меблі робив чоловік, я займалась оздобленням: стиль, декор. Багато чого я ще хотіла б удосконалити, доробити. Поки що все воно впирається у фінансування. Але поступово все зробимо.
«Спілкування з людьми впродовж дня мене заряджає. А найголовніше — я займаюсь улюбленою справою»
Окрім безлічі неординарних рецептів кави та нетривіального інтер'єру кав'ярня збирає у своєму приміщенні компанії молодих людей, що полюбляють настільні ігри. Тетяна дуже радіє посиденькам молоді, що поступово стають традиційними:
— Настільні ігри були однією із задуманих мною родзинок. Я хотіла, аби підлітки та молоді люди мали затишне місце, де можна зібратись, поговорити, пограти. Щоб не вештатись бозна де, а збиратися в теплому приміщенні, випити якийсь смачний напій. Я дуже радію, коли тут збираються компанії, молодь. Вони вже й свої ігри сюди приносять. І це вже стає такою, знаєте, класною традицією.
— До котрої ви працюєте?
— До 21-ї. Буває, що майже до 23-ї, але по ситуації.
— Ви вперше пробуєте свої сили саме у власному бізнесі?
— Ні, це не вперше. Було до цього пару спроб у різних сферах, спільно зі знайомими, подругою, але якось не пішло. І я вирішила: якщо я раптом захочу щось почати втретє, то займуся цим сама, аби ні від кого не залежати і нести особисту відповідальність за свою роботу.
— Тістечка ви самі робите?
— Спочатку пробували робити власноруч, але просто не вистачає часу і на каву, і на тістечка. Тут вже потрібна, мабуть, ще одна людина, яка б займалась саме цим.
— Я правильно розумію: ви одна обслуговуєте заклад?
— Буває, що мене підміняє донька. А так взагалі-то одна. Коли багато людей, то ми працюємо вдвох.
— Втомлюєтесь?
— Так, буває дуже важко.
— Чому саме «Ток»?
— «Ток» означає підзарядку. Як струм живить гаджети, так і кава заряджає нас. Це символізм — випив кави або чаю і зарядився енергією.
— Розкажіть про асортимент чаю.
— Чаїв ще більше, ніж кави. Є такі сорти, що й не знайдеш у Первомайську.
— Ви вже давно заглиблені в тему чаю, кави? Чи зараз багато чого тільки починаєте пізнавати?
— Зараз також багато чого пізнаю. Взагалі я хотіла б з'їздити на якісь курси баристів, дізнатись чогось нового.
— Чи можна стверджувати, що в Первомайську не знайти місця, де було б стільки видів кави і чаю, як в кав'ярні «Ток»?
— Однозначно. Я, звісно, не ходила і в кожного не питала, але знаю це принаймні з відгуків моїх відвідувачів.
— Кавомани розповідали вам?
— Так, кавоманів приходить чимало, і серед них є багато тих, що приїхали з великих міст. І вони мені кажуть, що навіть в них там такого немає. У нас є великий вибір рослинного молока, сиропів і спецій, що додаються до напоїв, і ще безліч родзинок.
— Ви розповідаєте про це все з таким захватом. Ви себе відчуваєте щасливою?
— Так. Я почуваюся щасливою. Я обожнюю спілкування з людьми. Я цим заряджають і надихаюсь. Якщо взяти на роботу ще одну людину, то мені, мабуть, буде бракувати спілкування з усіма моїми відвідувачами. Ті люди, які приходять постійно, вони мені вже як друзі. Ми спілкуємось, обмінюємось думками, новинами.
— Але, як би там не було, те, що ви працюєте тут здебільшого сама, — це ж виснажує.
— Так, часом дуже. Буває, що я зранку ледве встаю із ліжка: яка лягла, така й прокинулась — виснажена. Але саме спілкування з людьми впродовж дня мене заряджає. А найголовніше те, що я займаюсь улюбленою справою. Якби це було не так, то я б вже давно знесилилась.
«Обожнюю спілкування з людьми»
Поки ми з Тетяною спілкувалися, дві дівчини за столиком позаду нас пили якісь напої і щось собі обговорювали. Йдучи з «Току», вони подякували кавовій майстрині і одна з дівчат сказала, що ніде такого смачного не пила.
Я ж, після розмови під запис, спробував каву по-віденськи. Я не кавовий гурман, окрім американо з молоком нічого не знаю, але те, чим мене пригостила пані Тетяна, було дуже смачним та незвичайним.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
