Війна. Спротив. Люди

Місяці очікування. Роки невідомості. Мовчання телефонів. 31 травня центр Первомайська заполонили десятки людей з портретами близьких — тих, кого забрала війна і чию долю досі не знає ніхто. Матері, дружини, доньки, брати, дідусі й бабусі прийшли на мирну акцію «Полон вбиває. Не мовчи» з однією вимогою — повернення своїх найрідніших. У руках — плакати з іменами військових, в очах — біль невідомості та непохитна рішучість.

29 травня 2025 року у Первомайську, у мікрорайоні цукрового заводу, відбулось прощання із Євгеном Михайловичем Колесником, життя якого обірвала війна.

28 травня 2025 року на центральній площі Первомайська відбулося прощання з солдатом Сергієм Костянтиновичем Маймескулом, який загинув під час бойових дій на Донеччині.

Під гаслом «Полон вбиває. Не мовчи!» у центрі Первомайська зберуться люди, чиї рідні потрапити у полон або зникли безвісти, захищаючи Україну і нас із вами. Акцію проводять у місті вже не вперше, бо надзвичайно важливо нагадувати: їх необхідно повернути додому.

23 травня, у День Героїв, у стінах закладу професійно-технічної освіти «Первомайський професійний коледж» відкрили дошку пам’яті захисникам — випускникам закладу, які загинули в російсько-українській війні. Тепер вони частина історії коледжу. Про це розповіла журналістці працівниця закладу Надія Волкова.

У ніч проти 25 травня Миколаїв зазнав масованої атаки з боку російських військ. Внаслідок удару безпілотниками пошкоджений п’ятиповерховий житловий будинок. Частина споруди зруйнована, виникла пожежа, під завалами опинилися люди.

Лейтенант Фарид Ліпченко загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині. Більше року вважався зниклим безвісти. Нині його мати просить Президента відзначити сина найвищою державною нагородою.

18 травня Первомайськ вкотре став майданчиком для мирної акції, де головним гаслом були слова: «Полон вбиває. Не мовчи». Рідні військовополонених та безвісти зниклих українців знову вийшли на вулиці міста, аби нагадати: час спливає, а невідомість нищить життя їхніх близьких. Цього разу місцем зустрічі стала площа навпроти міської будівлі врядування, де зібралося близько двохсот небайдужих людей з плакатами та гаслами, створивши емоційну інсталяцію, що символізувала їхній біль та надію.

Родини українських військових, які перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти, вийдуть на вулиці Первомайська, щоб нагадати: за кожним іменем — життя, яке чекають вдома.

Від початку війни українці чують у новинах терміни, які раніше були зрозумілі тільки військовим. Цивільні досі плутаються: КАБ, HIMARS, БПЛА, РСЗВ, FPV-дрони, ПТРК — що це означає й чим відрізняється? Пояснюємо просто, щоб кожен міг краще орієнтуватися в подіях на фронті.

Сьогодні, 8 травня, у Первомайську провели в останню путь солдата Едуарда Едуардовича Опфера, який загинув, захищаючи Україну.

Сьогодні, 7 травня, у Первомайську провели в останню путь солдата Сергія Васильовича Ласовецького, який загинув 22 квітня 2025 року в Ізюмському районі на Харківщині під час виконання бойового завдання.