Як не крути, а ми з вами, миле моє товариство, знаходимося в епіцентрі зимових свят! Це час, коли хочеться вірити у дива й «довго й щасливо», хочеться відволіктися від проблем та забутися в родинному затишку, смаколиках і новорічній атмосфері. Якщо вам це зовсім не вдається (або вдається, але не зовсім), чом би нам не залучити трохи різдвяної літератури?
У цій малютці менше ста сторінок, і якщо не ставити їй забагато питань — вона цілком собі ванільна, цукрово-прянична, гірляндно-мерехтлива та романтично-тепла.
Нола повертається у рідне містечко, де живе її колишній хлопець, Калеб, із яким вона поганенько розійшлася задовго до цієї історії. Паралельно з домашнім ремонтом, жінка починає листуватися з таким собі анонімним Скруджем — людиною, яка абсолютно поділяє її нелюбов до різдвяних свят. До чого призведе це спілкування? Думаю, тут усе очевидно. Усе, як треба: кохання, зітхання і цілуночки під омелою.
Не з усіма працює «довго та щасливо», аж ніяк. Трапляється, що люди через десятиліття шлюбу починають розуміти, що хочуть зовсім різного — і це, звісно, боляче та несправедливо, але життєво. Хтось із часом прагне кар’єрного зростання, хтось — збільшення сім’ї; хтось хоче рухатися далі, а хтось не може відпустити минуле. Нора і Джек — теж така пара, утім магія Різдва на те й магія, що може змінити ціле життя, а то й не одне.
Певним чином, вони отримують другий шанс — познайомитися і почати усе з чистого аркушу, втім, щоб не спойлерити сюжет, просто раджу: прочитайте цю книгу. Тут мило, обнадійливо, сніжно й затишно, як це часто буває у невеликих містечках. Тут багато любові, прощення, серйозних тем і (для рівноваги з серйозністю) — чудово-бешкетний англійський мастиф Еліот.
Зізнаюся одразу: історія не тільки про Різдво та Новий рік, утім див і магії тут більше, ніж достатньо, вже будьте певні!
Самотній Освальд дізнається про свою прогресуючу хворобу легень, жити йому залишається кілька років (у кращому випадку), тож якщо він хоче зустріти ще не одне Різдво попереду — йому слід вшиватися з Чикаго й рухатися в теплі краї. Так чоловік опиняється в невеличкому живописному Лост-Ривері, де Таємне товариство опікується добрими справами, кмітлива червона пташечка живе в єдиному місцевому магазині, а пошта доставляється до отримувачів човном. Тут про ворожнечу з місцевими, які живуть через річку, про хвору дитину, яка зростає без батьків, і про надію — бо ж якщо чогось дуже сильно захотіти, все здійсниться у свій час!
Ну, і дозволяючи собі маленьку сентиментальність, я хочу подякувати усім і кожному, хто заглядав на цей книжковий вогник протягом року — мені безмежно приємне ваше незриме товариство.
Від всього серця хочу побажати всім-всім-всім, хто побачить цей текст, або побачить людину, яка бачила цей текст, або людину, яка бачила людину, яка… Ну, ви зрозуміли.
Я зичу вам, щоб наступного року всі ваші близькі були поряд — живі, здорові, неушкоджені. Миру, безпеки та перемоги нам усім — і тоді буде нам диво, і буде всім «довго та щасливо». До зустрічі в наступному році!
