Як живе обласний центр Миколаївщини цього літа, під час постійних повітряних тривог, у спекотні дні? Вирушаємо у подорож одного дня до Миколаєва: дивіться фотоальбом Міста на хвилі на Гард.City.
Миколаїв у липні 2026 року: фотоальбом
Місто на Хвилі живе під південним сонцем.
Стара трамвайна станція, Миколаїв
Кудись спішать сині, жовті та червоні трамваї, стукотять колеса.
Рясно сиплеться цвіт з величезних софор на бруківки та асфальти.
Софора, або японська акація
Квітнуть ленкоранські акації, на карнизах старовинних двоповерхівок у центрі дрімають голуби, а біля сходів у затінку Каштанового скверу — білі леви, які пам'ятають це Місто молодим.
Біля скверу, де фонтан і скульптура святого Миколая, уздовж Соборної, центральної вулиці міста, традиційно виставили свої роботи місцеві художники. На картинах - яхти, вітрила, блакить і квіти.
Якщо попрямувати Соборною далі, бачиш інші арти: на фанері, що нею закрили вікна після обстрілів, малюнки та вірші.
А ще далі, біля зруйнованої у березні 2022-го будівлі обласної адміністрації, стоїть розбита, іржава ворожа тeхніка. російські машини, які вже нікого не вб'ють, щільно списані нецензурними словами на адресу ворога та гаслами «Слава Україні!»
А на площі мерехтять на сонці водограї. У фонтанах бігає та захоплено верещить дітвора.
Круті сходи ведуть униз, до річки. Синій Інгул неквапом тече попід вербами, на хвилях при далекому березі гойдаються припнуті яхти, а біля набережної чекає на пасажирів річковий трамвайчик.
У затінку дерев у сквері понад набережною дрімає величезний якір.
Якір
Скрізь багато квітів і фонтанів. Це Місто люблять, це відчувається.
Протягом дня кілька разів, перекриваючи стукіт трамваїв, звук фонтанів, полохаючи птахів, лунають сирени повітряної тривоги. Раз у раз на місто летять ворожі безпілотники. На щастя, ППО збиває російське летюче лайно, тож у Місті сьогодні всі цілі: люди, будинки, птахи. Лунає сигнал відбою, і далі стукотять трамваї, дзюркочуть фонтани, сміються діти, ганяють вулицею велосипедисти на задньому колесі. Але повсякчас нагадують про війну фанерні вікна, величезний плакат на торці будинку із закликом звільнити полонених та нові елементи міського ландшафту, які з'явилися під час війни — бетонні укриття, розташовані у різних локаціях.
Укриття
«Миколаїв тримає південь», — написано на них. Миколаїв живе, попри тривоги та спеку, виходить на акції протесту, волонтерить, сміється, малює картини, мерехтить веселками у фонтанах. У цьому Місті знову відчуваєш себе «на хвилі», бо його сонячна енергія дарує сили рухатись далі.
Вечірній трамвай везе мандрівників через теплий липневий вечір. Місто моститься спати, сторожко слухаючи, чи немає знову тривоги. У небі мерехтить перша зірка, а у воді Інгулу та Південного Бугу віддзеркалюються вогники берегів.
Вечірній трамвай
Час вирушати додому, подякувавши гостинному Місту. До побачення, Мико!
