Сухі літні місяці, солоні ґрунти та випалена сонцем трава — виклики, до яких південним містам України доводиться звикати в умовах змін клімату. Поки комунальні служби діють за старими шаблонами, вихованці гуртка «Юні екологи» Миколаївського обласного еколого-натуралістичного центру разом із керівницею взялися впроваджувати у Миколаєві сучасні природоорієнтовані рішення. Про те, як діти власноруч створюють стійкі багаторічні газони, борються з небезпечними для тварин бур'янами та вчать містян поважати зелені зони, читайте у нашому матеріалі.
Радянський рудимент проти кліматичних змін
За прогнозами науковців, межа лісостепу та степу в Україні зміститься на 150-200 кілометрів уже в найближчі 10-15 років. Міста, закуті в асфальт і бетон, стають дедалі спекотнішими. Проте замість збереження природного прохолодного бар’єру, щовесни та щоліта українські подвір’я прокидаються під агресивне дзижчання мотокос. Комунальники за звичкою «голять» газони до стану голої землі, лишаючи по собі лише хмари пилюки та вихлопних газів.
Фото: архів Гард.City
Тотальне викошування трави «під лінієчку» — це радянський спадок, який примітивізував колись елітарну британську традицію. У радянських реаліях будь-яка висока трава вважалася «заростями бур'янів», а її знищення продиктоване прагненням до візуального контролю та штучного «порядку», а не екологічними міркуваннями. Як наслідок, комунальні підприємства й досі керуються застарілими нормативами благоустрою.
Тему альтернативного озеленення вже детально аналізував журналіст Гард.City. Головний висновок дослідження: високе різнотрав'я — це не ознака занедбаності, а життєво необхідна міська екосистема. Рослини тримають вологу, захищають ґрунт від стрімкої ерозії та обвітрювання під дією південних вітрів. Наочним доказом стали температурні заміри поверхні землі за допомогою пірометра: різниця між ділянкою, де росла трава, та оголеним після скошування ґрунтом становить колосальні 15 градусів Цельсія! Щойно землю «оголюють», вона миттєво перегрівається, а рідкісні літні опади просто випаровуються з поверхні, не проникаючи до коріння.
Усе почалося з допомоги 82-річному дідусю
Діти працюють над своїми дослідженнями в межах стипендіальної програми, проте головна їхня мотивація — далеко не гроші. За словами керівниці, кандидатки технічних наук та заступниці голови Миколаївської філії Національного екологічного центру України Інни Тимченко, сама ідея проєкту народилася абсолютно випадково завдяки небайдужому місцевому жителю.
«Наш проєкт почався з того, що я випадково познайомилася з 82-річним дідусем. Він самотужки поливав молоді дерева, і вони у нього дуже гарно росли, хоча в багатьох інших місцях просто гинули. Ми потоваришували. Його здоров’я вже не дозволяло носити важку воду, тож ми приєдналися і почали допомагати та носити очищену воду. А далі вже почали думати, як краще цей полив організувати».
Фото: Інна Тимченко
Тепер ділянки з молодими деревами під постійним наглядом гуртка. Останніми днями після сильних буревіїв діти знайшли екологічне рішення для мульчування — збирали кору, що повідпадала від старих засохлих кленів та каштанів неподалік.
«За кордоном усі кажуть, що мульчувати корою чи тирсою дуже корисно для дерева, аби утримувати вологу під ґрунтом. Тож ми зібрали кору після негоди і плануємо замульчувати всі наші дерева. Це один із найкращих способів зберегти вологу біля коріння в умовах потепління та періодів без опадів», — пояснює Інна.
Експеримент: як створювали різнотрав'я
Цього року юні екологи заклали три дослідницькі ділянки біля дороги на 3-й Слобідській, де зазвичай панує агресивне антропогенне середовище: люди постійно перебігають тут дорогу та залишають автівки просто на траві.
Фото: Інна Тимченко
Перед висадкою підлітки ретельно досліджували літературу. Частину рослин — дикорослі степові види (осоку, полин) — восени власноруч пересадили з півострова Аляуди, іншу частину — докупили. На одній із ділянок посіяли фацелію, на іншій — квіткові культури.
«Нам важливо дослідити, які види і як співживуть та конкурують в умовах міста. Одне діло — біля річки на природі, а інше — тут, де дорога і машини. Фацелія, наприклад, стала унікальною: вона розрослася найкраще і сама справилася з бур'янами, хоча інші види трішки пригнічувала. Гарно себе показали степові рослини».
Не обійшлося і без сюрпризів. Разом із замовленням екологам подарували насіння руколи, яку теж вирішили підсадити заради експерименту. А замість синьої волошки, яку ретельно обирала одна з вихованок для аналізу, на ділянці раптово розквітла яскраво-рожева.
«Не косити!»: як діти виховують перехожих та комунальників
Найбільше юні дослідники хвилювалися, що люди просто витопчуть тендітні перші паростки. Діти власноруч змайстрували таблички з написом: «Не ходити». На подив, містяни з повагою поставилися до дитячої праці: почали обходити ділянки, зупинятися та з цікавістю розглядати різнотрав'я.
Більшою проблемою стали комунальні служби, які за звичкою скосили частину експериментального газону.
«Коли комунальники трішки підрізали наші трави, діти змайстрували парканчик із палок та мотузки і поставили нову табличку — «Не косити». На щастя, у нас гарні стосунки з керівницею нашої місцевої ділянки КП. Тепер вони взагалі бояться щось зайве поруч скосити», — сміється пані Інна.
Чому чужий досвід не працює на півдні
Керівниця гуртка наголошує: мета проєкту — не сліпе копіювання книжкових порад, а виведення власної формули озеленення, яка підійде саме для специфічного клімату Миколаєва.
«Я дітям кажу: «Ви менше про це читайте, нумо експериментувати». У нас дуже засолені ґрунти, у нас немає води. Ми не можемо просто взяти і скопіювати ідею з Запоріжжя, Одеси чи Херсона. Навіть досвід Первомайська може відрізнятися, хоча умови схожі».
Фото: Інна Тимченко
Яскравим прикладом став експеримент із поліетиленовими мішками для глибокого крапельного поливу дерев. У Києві комунальники часто залишають їх на деревах постійно. Миколаївські екологи досліджували цю практику рік, консультувалися з фахівцями і дійшли висновку: у місцевому кліматі дерево не може постійно перебувати в тіні та вологості такого мішка. Його потрібно вдягати, заливати водою раз на 10 днів для глибокого зволоження (на що не здатен звичайний літній дощ), а потім обов’язково знімати. Своїм досвідом вони вже діляться у соцмережах, і його переймають активісти з інших регіонів.
Глобальна мета: витіснити небезпечні устюки з міських парків
У планах екологів — масштабувати свій досвід на все місто та пропонувати місцевій владі та комунальникам конкретні, перевірені практикою рішення. Зокрема, наукові дослідження хочуть спрямувати на заміну небезпечних бур'янів у міських парках.
«У наших парках зараз масово ростуть колоски, які згодом перетворюються на устюки. Для людей це просто неприємно, а для домашніх тварин, яких зараз у Миколаєві через війну стало значно більше, — це смертельна небезпека. Вони потрапляють у носи, впиваються в лапи. Якщо ми дослідимо, яке різнотрав'я може конкурувати з цими колосками, ми зможемо разом із КП «Парки» поступово підсіювати правильні багаторічні трави і замінити ними небезпечні бур'яни. Це буде виграш для всього міста».
Попереду у юних дослідників багато роботи: аналіз того, як міські дерева витримують сусідство з багаторічними травами у літню спеку, та підготовка нових рекомендацій для громади. Головне, що перший крок до змін уже зроблено.
