​​​​​​​На попелищі свідомості: рекорд пожеж на Первомайщині як дзеркало національної біди

Тільки за перші місяці 2025 року в Первомайському районі сталося більше пожеж, ніж за весь минулий рік. Очерети, суха трава, господарчі споруди — усе це палало щодня. І найстрашніше — це не просто чорні плями на мапі, а непоправна шкода довкіллю, здоров’ю людей і втрачені роки для відновлення. Журналіст Гард.City зібрав факти, свідчення рятувальників, лікарів та науковців, щоб переконати: не паліть.

Первомайщина, на щастя, є районом, який перебуває у тилу. І відгомін бойових дій на собі мешканці району відчувають хіба звуками повітряних тривог. Водночас саме Первомайський район є лідером у області за кількістю пожеж в екосистемах. І причиною цих пожеж є точно не бойові дії. А дуже часто і не природні фактори. Як згубна діяльність людини шкодить довкіллю та що з цим робити, спробуймо розібратись у матеріалі. Зміст – інтерактивний, натискайте на назву розділу, який вас зацікавив, і ви відразу перейдете на нього.

• Антирекорди Первомайського району
• Вогнеборці мусять боротися не лише з вогнем
• Що загрожує паліям. Якщо працюватиме поліція
• Непоправна шкода екології
• Людина шкодить сама собі
• Сумна тенденція має всеукраїнський масштаб
• У світі так само, і світові потрібно задуматися

Антирекорди Первомайського району

Від початку року на території Первомайської громади сталося 46 пожеж в екосистемах. Разом із сусідньою Кривоозерщиною, де сталось 39 пожеж упродовж перших місяців 2025 року, ці дві територіальні громади є лідерами за кількістю займань екосистем в Миколаївськй області. Подібна тенденція набула катастрофічного масштабу саме цьогоріч, бо навіть за неповні пів року кількість займань перевищила минулорічну статистику.

Пожежі у Первомайському районіФото: Гард.City

«Від початку 2025 року у нас в районі зафіксовано 211 пожеж, тоді як у 2024 році – цей показник склав 124 пожежі. Якщо виокремлювати екосистеми, то це 153 пожежі від початку року, і 76 пожеж торік. Наразі дуже негативна спостерігається тенденція, бо ріст дуже великий, особливо – це пожежі в очеретах. Таких сталось 52. І пожежі, коли горить суха рослинність, таких випадків 101. Люди зараз спалюють суху траву, погода цієї весни вітряна, полум'я миттєво перекидається, все горить», – розповідає Юлія Дробик, фахівчиня із роботи з громадськістю Первомайської ДПРЧ-23.

Вогнеборці мусять боротися не лише з вогнем

За словами пресофіцерки Первомайської державної пожежно-рятувальної частини №23 Юлії Дробик, рятувальники намагаються попереджати пожежі. Для цього проводять регулярні рейди, спілкуються з громадянами, попереджають про відповідальність. Аби виявити паліїв, за узгодженням з військовими адміністраціями, залучають дрони.

Юлія ДробикАвтор: Олександр Гурський

«Ми на цих рейдах залучаємо безпілотні літальні апарати. Дрон з висоти бачить, звичайно, все, і є такі випадки, що виявляли ми паліїв. У нас від початку року їх уже нараховується 14 осіб, яким винесена постанова по адміністративному правопорушенню. Зараз штраф складає 3060 грн, це адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 77.1 КУПАП. Але нерідко трапляються й випадки, коли громадяни сперечаються з вогнеборцями, що, мовляв, випалюють на своїй приватній території. Та це нічого не міняє у сенсі заборони та відповідальності. Законом заборонено спалювання сухої рослинності будь-де», – зауважує Юлія Дробик.

На жаль, навіть перспектива платити штраф часто не лякає людей та не зупиняє їх у прагненні «навести лад довкола себе». Це ще один безглуздий аргумент, який чують від громадян рятувальники. Що на місці спаленої трави виросте більше молодої, а мати голу землю замість рослинності – то ознака чистоти й порядку.

«Бували й випадки, коли вже людину притягнули до адміністративної відповідальності, та й питають, навіщо це робити було? Навіщо палити? Та й відповідає людина, що нехай ліпше буде чорне поле перед очима, аніж зарості. А під час одного з нещодавніх рейдів трапилась бабуся, літня вже жіночка, яка спалювала сміття, траву, гілки. Підійшли ми до неї, поспілкувались, домовились, що її не чіпаємо, бо все розуміємо, пенсіонерка, і пропонуємо уникнути штрафу. Але натомість загасити полум'я. Вона погоджується, ми гасимо, за 15 хвилин вертаємось повз неї знов – а вона розпалила те саме багаття і палить далі. Питаємо – для чого? Щойно ж у вас відро брали та гасили разом! Каже – терміново слід все випалити, бо дуже багато фазанів в очереті, і вони їй заважають, нехай ліпше все згорить. В таких випадках просто мову відбирає від аргументів людей», – розповідає фахівчиня ДПРЧ-23.

Вогнеборці зауважують, що якщо кількість пожеж катастрофічно зростає навіть на тлі вологої та відносно не посушливої весни, то з настанням стійкої спеки навіть важко уявити, що чекає на довкілля.

У Первомайську навесні 2025-гоАвтор: Володимир Галузінський

Що загрожує паліям. Якщо працюватиме поліція

На відповідальності за спалювання рослинності та шкоді екосистемам наголошують і поліціянти. На запит Гард.City від 07.05.2025 Первомайський районний відділ Нацполіції України повідомив, що окрім «адміністративки» паліям може загрожувати й кримінальна відповідальність.

Статті, за якими передбачена адміністративна відповідальність:

• ст.3 ч.6 п.14 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій;
• ст.4 ч.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України;
• ст. 20 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»;
• ст. 77-1 «Самовільне випалювання рослинності або її залишків» Кодексу України про адміністративні правопорушення (штраф від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і вдвічі більший штраф за пожежу в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду).

Стаття, за якою передбачена кримінальна відповідальність:

• ст.245 «Знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу» Кримінального кодексу України (штраф від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк. У разі загибелі людей, масової загибелі тварин або інших тяжких наслідків, позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років).

Упродовж 2024 року до Первомайського районного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області надійшло 186 повідомлень пожежі сухої рослинності. У 2025 році таких повідомлень — 39.

Однак встановити причетних осіб поліціянтам не вдалось. Кримінальні провадження за фактами підпалу сухої трави, очерету, стерні та інших залишків слідчими Первомайського райвідділу ГУНП в Миколаївській області у 2024 році не розслідувались.

Непоправна шкода екології

У Всесвітньому фонді природи Україна (WWF-Ukraine) підкреслюють: пожежі мають значний негативний вплив на всі компоненти екосистем. Викиди шкідливих речовин в атмосферу, забруднення токсичними сполуками ґрунтів, поверхневих і підземних вод, втрата біорізноманіття — лише деякі з руйнівних наслідків.

Пожежі призводять до втрати біорізноманіття. Масова загибель представників флори і фауни, може порушити харчові ланцюги, що спричиняє довгострокові зміни у структурі всієї екосистеми. Подібні зміни призводять до зникнення чутливих видів рослин і тварин та появі інвазійних видів. Значні викиди діоксиду вуглецю (CO₂) під час пожеж посилюють парниковий ефект, що сприяє зміні клімату.

Суголосно твердять і у Національному природному парку «Бузький Гард», розташованому на території, зокрема, й Первомайського району. Трагічна пожежна статистика зачепила й заповідні території Нацпарку. Враховуючи, що саме заповідні території є найбільш вразливими до пожеж, аже там охороняються рідкісні види рослин і тварин. Навіть невелике загоряння може знищити рідкісні популяції, відновлення яких буде неможливим.

Переважна більшість пожеж в екосистемах спричинена діяльністю людини — необережним поводженням з вогнем, підпалами сухої трави, недотриманням протипожежних правил.

Наталія КоройФото: з особистого архіву

«Протягом 2024 року на території НПП «Бузький Гард» сталася одна пожежа, внаслідок необережного поводження з вогнем відпочивальників. Заподіяна шкода природно-заповідному фонду склала понад 93 тисячі гривень», – наголосила заступниця директора, головний природознавець НПП «Бузький Гард» Наталія Корой.

Пані Наталія додала, що саме навесні пожежі найбільш руйнівні для екосистем, бо саме в цю пору року більшість видів рослин починає активну вегетацію, а тварини — розмноження та вирощування потомства.

«Багато людей хибно вважають, що таким чином можна «оновити» землю, однак насправді це руйнівна практика. Вогонь охоплює не лише сухостій, а й молоді паростки, знищує насіння, квіти, мохи та лишайники, які саме в цей період починають новий цикл життя. Особливо вразливими є тварини. У траві гніздяться птахи, народжуються зайченята, лисенята, їжаки та інші дрібні ссавці. У вогні вони часто гинуть, не встигнувши втекти. Знищуються і кладки яєць, і новонароджене потомство. Через втрату кормової бази тварини вимушені залишати звичні місця існування, що призводить до скорочення їх чисельності», – запевняє науковиця.

Таким чином, пожежа — це не лише «про обгорілі дерева», а й загибель тварин і рослин, втрату біорізноманіття, зміни в мікрокліматі, погіршення якості ґрунтів та водойм, а також роки для відновлення екосистем.

Людина шкодить сама собі

Весняні пожежі — це не просто «чорна трава». Це втрачене життя, зруйновані екосистеми, погіршення стану повітря, загроза для безпеки людей. Бо ж продукти горіння, які виділяються під час пожеж – згубно впливають на стан організму людини.

«Звісно, це дуже шкідливо. Під час спалювання листя, очерету та сміття повітря в атмосферу виділяються шкідливі речовини, такі як пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали, а також низка канцерогенних сполук. Одна з найгірших, найнебезпечніших є бензопірен, який спричиняє онкологічні захворювання. Розповсюджені рак молочної залози, рак простати, рак легенів, рак кишківника, рак щитоподібної залози. За останні два роки дуже сильно виросла кількість нових випадків онкологічних захворювань. Приміром, лише за останній рік на нашій території (територія обслуговування амбулаторії «Гвардійська» – ред.) виявлено у 10 пацієнтів онкологічні захворювання», – розповіла лікарка загальної практики сімейної медицини Наталія Євтодій.

Наталія ЄвтодійАвтор: Володимир Галузінський

Вона додала, що окрім негативної динаміки онкологічних захворювань, продукти горіння, що виділяються внаслідок пожеж в екосистемах, сильно загострюють і хронічні захворювання. І таких випадків куди більше.

«Вивільнення пилу, диму, чадного газу може загострювати хронічні захворювання, як-от: бронхіальна астма, хронічний бронхіт, алергічний бронхіт. Тобто ми говоримо про згубний вплив для людей, які страждають довготривало з дитинства або з раннього віку. В нас є навіть пацієнти, які з дитинства на бронхіальну астму хворіють. Відповідно, коли довкола димлять пожежі – такій людині просто неймовірно тяжко, бо стан стрімко погіршується», – зауважила Наталія Євтодій.

Сумна тенденція має всеукраїнський масштаб

У 2024 році Україна пережила наймасштабніший сезон лісових і степових пожеж за всю історію спостережень. За даними Європейської комісії, внаслідок бойових дій та екстремальної спеки вигоріло 965 000 гектарів території — це більше ніж удвічі перевищує площу, знищену пожежами в усій Європейському Союзі за той самий період. Дві найбільші пожежі знищили понад 8 000 гектарів кожна. Пожежі спричинили викид 16,9 мільйона тонн CO₂-еквіваленту, що значно вплинуло на кліматичну ситуацію.

Звісно, причинами переважної кількості пожеж слід вважати бойові дії та їхні наслідки. Але фахівці Державної служби з надзвичайних ситуацій України наголошують: чимала кількість займань фіксується в екосистемах регіонів, далеких від лінії бойового зіткнення. І часто-густо спалахує не внаслідок обстрілів чи падінь уламків російських ракет чи дронів, а через людську недбалість, або й умисні підпали.

Від початку 2025 року до середини лютого в екосистемах України виникло 714 пожеж на площі 333 гектари. В той час, як у 2023 році кількість пожеж в екосистемах становила 223, а в 2024 – 242 пожежі, лише з початку 2025-го показник більший майже в три рази. Про це під час брифінгу в Медіацентрі Україна повідомив Олександр Хорунжий, пресофіцер ДСНС України.

«Фактично кількість пожеж, у порівнянні з двома попередніми роками, збільшилася майже у три рази. І так само збільшилася, наприклад, площа цих пожеж. Якщо у 2024 році було 242 пожежі і 45 гектарів пройдено вогнем, то у 2025 році 333 гектари, і збільшення по площі приблизно у сім разів. Тобто по цифрах ми бачимо, яка аномальна кількість пожеж, навіть взимку», – зазначив він.

Але вже у березні Державна служба з надзвичайних ситуацій оприлюднила шокуючу статистику про кількість пожеж в екосистемах на прикладі одного-єдиного дня. Лише упродовж 23 березня в екосистемах сталось 1263 пожежі. Понад 966 гектарів української природи за один день було знищено вогнем. І негативна тенденція зберігається, ба більше, зростає в геометричній прогресії. Станом на 28 квітня від початку 2025 року за даними ДСНС сталося 22 987 пожеж в екосистемах. Люди продовжують спалювати суху рослинність, попри заборони, штрафи та щоденні заклики рятувальників.

У світі так само, і світові потрібно задуматися

Сумні тенденції останніх років спостерігають по всьому світу. Пожежі в лісах Канади стали рекордними, з площею вигорілих земель у шість разів більшою за середній показник з 2002 року. Викиди вуглецю перевищили середній рівень у дев'ять разів, становлячи 24% від загального обсягу глобальних викидів від пожеж.

У Болівії, Бразилії, Чилі, Колумбії, Еквадорі та Перу зафіксовано понад 346 тисяч осередків пожеж, які знищили понад 85 мільйонів гектарів території. Це стало другим за масштабами сезоном пожеж у XXI столітті.

У Сибіру та на Далекому Сході вигоріло понад 8,8 мільйона гектарів лісів. Викиди вуглецю від цих пожеж досягли 6,8 мегатонн до липня 2024 року. Пожежі в саванах та чагарниках Австралії перевищили середній рівень на 26%, що стало одним із найгірших сезонів за останні роки.

У Португалії понад 1 000 пожеж знищили 135 000 гектарів території, спричинивши загибель щонайменше 9 осіб. Ці пожежі стали одними з найсильніших за останні роки.

Якщо казати про антропогенний чинник виникнення – то переважна більшість підтверджених випадків підпалів, необережного поводження з вогнем або пожеж внаслідок спалювання рослинного сміття зафіксована упродовж останніх 20 років на території США. Це не означає, що в Штатах живуть найбільше паліїв у світі. Радше це свідчить про кращі методики виявлення причин, категоризації пожежі екосистеми та пошуку винуватців.

Запобігання підпалам вимагає комплексного підходу. Посилення присутності та патрулювання правоохоронних органів, особливо в районах, що мають високий ризик підпалів. Також важлива участь громади: заохочення мешканців повідомляти до правоохоронних органів про будь-яку підозрілу діяльність або осіб. Інформаційні кампанії, патрулювання з дронів – це все те, що в Україні роблять вже сьогодні. І що має результат.

«В нас вже іноді таке відчуття, що немає більше сил боротися словами, і краще просто за законом карати, штрафувати і все. Але попри це не припиняємо з людьми спілкуватися, пояснювати, що це шкодить найперше екології, це шкодить здоров'ю людей, бо як інші люди, так і ви самі хочете ввечері відкрити вікно, подихати свіжим повітрям. Бо на стовпи диму дивитися і відчувати українці мусять ітак, бо країна потерпає від війни. Тож ми маємо гуртуватися довкола того, аби її наслідки усувати спільно, а не погіршувати їх», – констатує Юлія Дробик, фахівчиня із роботи з громадськістю Первомайської ДПРЧ-23.

Тож як не парадоксально це звучить, саме з огляду на катастрофічний стан справ в Україні, якраз український досвід може бути корисним в усьому світі. А українцям своєю чергою буде корисно роззирнутися довкола, і поглянути туди, де через недбалість, недолуге рішення чи необережно кинутий недопалок тепер чорніє пустеля. Яка вже ніколи не стане знову зеленим лісом. І подумати тричі, чи не замінити пікнік з барбекю на прогулянку свіжим повітрям.

Цей матеріал було підготовлено в рамках проєкту «Посилення стійкості медіа в Україні», який
впроваджується Фундацією «Ірондель» (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна).
Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity)».
Висловлені погляди є винятково поглядами авторів і не обов'язково відображають позицію Фундації Ірондель або ІРМІ.