Війна — не лише про руїни міст. Вона залишає шрами й на тілі природи: отруєне повітря, спотворені рельєфи, мертві водойми. Як війна росії проти України змінює довкілля Миколаївщини? Що вже втрачено, а що потрібно рятувати? Журналісти Гард.City звернулися за коментарями до місцевих жителів і фахівців Національного природного парку «Бузький Гард». У матеріалі — факти, результати досліджень та шляхи відновлення екосистеми регіону.
Для вашої зручності пропонуємо інтерактивне меню: натисніть на посилання, щоб перейти до відповідного розділу статті.
- «По екології дуже вдарило. Але ми тримаємося»: що кажуть місцеві жителі.
- Миколаївщина як екосистема: короткий портрет до війни.
- Рани, яких не видно здалеку: як війна змінює природу Миколаївщини.
- Сліди війни: основні форми екологічних втрат.
- Дикі тварини йдуть до людей, рятуючись від війни.
- Погляд зсередини: дослідження і його підсумки.
- Що далі? Мета наступного етапу дослідницького проєкту — картування територій.
- Різні екосистеми — різні підходи до відновлення.
- Які рекомендації розробили фахівці щодо відтворення екосистем.
«По екології дуже вдарило. Але ми тримаємося»: що кажуть місцеві жителі
У листопаді 2022 року ЗСУ звільнили низку територій, у тому числі Снігурівську громаду Миколаївщини, яка перебувала під російськю окупацією 8 місяців, із 19 березня по 10 листопада 2022 року. Про те, як війна вдарила по екології громади, розповідає жителька Снігурівки Тетяна Шапір:
— Вода у нас дуже погана стала, дерева попропадали, а грунт дуже забитий. Ми в теплицях вирощуємо розсаду. Купуємо грунт і в касетах висаджуємо. Наш будинок після затоплення повністю зруйнований. Нам дали сертифікат, ми купили будинок в Снігурівці, тепер господарюємо. Вирощуємо перець, капусту, кавуни, дині, моркву. Все це вирощуємо в теплицях, а потім перевозимо на поле. Воно якраз неподалік Херсонської траси, то нам все чутно. Від Херсону до нас недалеко, то чутно, як гупає.
Виходу немає, то треба працювати, економіку треба піднімати. Вода в каналі (Інгулецький канал — ред.) дуже забруднена, не така як раніше була. У мене тато на каналі працює і там живе, то раніше люди пили прямо з колодязя, а зараз попили — і відразу почали рвати. В каналі вода дуже погана, навіть для поливу. А пити ми купуємо, з каналу лише полити та посуд хіба що помити.
Миколаївщина як екосистема: короткий портрет до війни
У Миколаївській області на 2025 рік розташований 161 природно-заповідний об'єкт.
Ці території є оселею для численних видів тварин і рослин, в тому числі ендемічних, червонокнижних, занесених у міжнародні охоронні списки.
Фахівці НПП «Бузький Гард» розповіли про біорізноманіття Миколаївщини, зокрема унікальні види тварин і рослин заповідника.
Під час повномасштабного вторгнення рф на територію України в зоні бойових дій опинилося майже 300 тисяч гектарів Миколаївщини, де розташовані 79 об’єктів природно-заповідного фонду.
Рани, яких не видно здалеку: як війна змінює природу Миколаївщини
Частина територій області досі потерпають від російських військ. Під загрозою червонокнижні тварини й рослини.
На запитання, якій території Миколаївщини зазнали найбільших ушкоджень, директор НПП «Бузький Гард» Владислав Артамонов відповідає:
Владислав Артамонов, директор НПП «Бузький Гард»
— Це зона бойових дій. По-перше, що стосується Кінбурнської коси: там приблизно до 7000 гектарів лісів згоріли. Це зона зіткнення, туди прилітають боєприпаси, там пожежі, уламки, від фугасів утворюються великі вирви. Там постійно йдуть бойові дії, обстріли росіян в бік Очакова та інших наших територіальних громад, Куцурубської, Галицинівської.
Червоним позначені громади Миколаївщини, які були в зоні бойових дій. Зеленим — природно-заповідний фонд області
Друга територія, до жовтня-листопада 2022 року, — це зона зіткнення по Інгульцю на території Березнегуватського і Снігурівського районів, а також Миколаївський район, південніше від Миколаєва. Ця територія зазнала досить великого впливу бойових дій. Населені пункти дуже пошкоджені, ми там були, бачили. Та люди там знову відновлюються і живуть.
А як щодо природи, чи відновлюються екосистеми після втрат, котрих їм завдає війна?
Сліди війни: основні форми екологічних втрат
За словами фахівців, найбільшої шкоди довкіллю завдають степові та лісові пожежі. Проте не лише від вогню потерпає природа. Продукти згорання, хімічні сполуки, як містить вибухівка, а також залишки паливно-мастильних матеріалів забруднюють повітря і воду. Там, де відбувався рух важкої техніки чи вибухало, пошкоджені ґрунти. Тварини потерпають від стресу.
— Є прямий вплив і опосередкований на природні комплекси, — пояснює Владислав Артамонов. — Прямий вплив — це безпосередньо вибухи, пожежі, хімічний вплив, шумовий: бойова технiка, літаки. Це горіння великої кількості матеріалів, в тому числі хімічних. Ті ж вибухонебезпечні предмети заряджені дуже токсичними матеріалами. Впливів дуже багато: на тварин, на рослини, на ґрунти. І це між собою серйозно пов'язано.
Ліс після прильотуФото: ДСНС Миколаївщини
У ході досліджень впливу бойових дій на біорізноманіття протягом 2022-2023 років фахівці нарахували десяток факторів прямого впливу воєнних дій на природу.
- Ударні хвилі внаслідок вибухів. Надлишковий тиск від ударної хвилі шкідливий для людини, а для невеликих тварин іще небезпечніший, особливо у воді та ґрунті, де хвиля розповсюджується швидше, ніж у повітрі.
- Високі температури через пуски та вибухи боєприпасів: виникають пожежі.
- Вибухи спричинюють ураження уламками, руйнування середовища, де живуть тварини, перемішування ґрунтів.
- Будівництво фортифікацій та переміщення важкої техніки руйнує природні оселища: «Багато проблем пов'язано із фортифікацією. Все порито окопами, бліндажами. Це безперервний, серйозний фактор впливу, — каже фахівець. — Фортифікаційні споруди мають досить велику протяжність, а це перемішування ґрунту, багато сміття: навіть ті споруди, які не були в зоні впливу бойових дій. На території області їх багатенько. Подекуди на тих самих місцях, де колись була лінія зіткнення 1940-х років, ще Другої світової війни».
- Електромагнітне випромінювання внаслідок дії РЕБ, пристроїв зв'язку тощо, негативно впливає на живі організми.
- Гідроакустичні удари під час бойових дій на морі шкодять водним жителям. Фахівець наводить приклад дослідження разом із колегами з Одещини, які займалися загибеллю дельфінів в Чорному морі внаслідок бойових дій: «В Одеській області було дослідження щодо дельфінів. І це ультразвукові коливання, дуже потужні. Це сонорна техніка, це кораблі, це вибухи і багато іншого».
- Шумове забруднення. Постріли і вибухи, літаки, ракети, сирени, гуркіт техніки турбує тварин, а надто сильний шум може призвести до загибелі.
Дикі тварини йдуть до людей, рятуючись від війни
— Тварини отримують великий стрес від шуму, — зазначає Владислав Артамонов. — Деякі пристосовуються, проте це змінює їхню поведінку: неякісне гніздування, розмноження, виведення дитинчат. Наші колеги, які спеціалізуються на обстеженні фауни, часто зустрічаються і спілкуються з бійцями на лінії фронту. Дуже багато фауни з'являється в окопах, в бліндажах. Тварини шукають притулку і йдуть до людей. І дикі тварини, і поранені. Бійці знаходили поранених тварин, або ті приходили за допомогою. Навіть дикі кабани, це досить великі тварини. Статистики повної немає, але факти є.
— Бачила чимало відео, як до військових приходили котики, собаки.
— Були декілька випадків, пов'язаних навіть з видами, які занесені в Червону книгу України. Наприклад, тхір-перев'язка, що живе на Донбасі. Вони прибігали до людей і ховалися в бліндажах. Хоча взагалі тварини намагаються триматися подалі від людей. Тобто зараз ми бачимо факти: змінюється їхня поведінка. Дикі тварини, які трималися на великій відстані від людей, навпаки, йдуть до людини. Або похарчуватися, або це просто місце, де їм здається більш безпечно.
— У місцинах, які зазнали впливу бойових дій, усе живе продовжує жити чи зникає?
— По-різному. Якщо був вплив вибухової хвилі, або високої температури, зрозуміло, що в епіцентрі вибуху нічого живого немає. Це квадратні метри, можуть бути десятки або сотні квадратних метрів, залежно від потужності боєприпасів. Якщо велика пожежа, вигорає або повністю, або частково. Після цих пожеж змінюються повністю склад рослинності, так звані первинні сукцесії відбуваються.
Залишки боєприпасів у лісі
Аспектів впливу війни на природу багато, і навряд чи один проєкт може дати повну інформацію, каже фахівець: «По-перше, мало спеціалістів, які можуть дати кваліфіковану інформацію. А по-друге, дуже проблемно цю інформацію отримати із зони бойових дій: насамперед, це небезпечно».
Погляд зсередини: дослідження і його підсумки
НПП «Бузький Гард» у партнерстві з ГО «Веселий Дельфін» протягом 2022-2023 років реалізували проєкт «Разом за екологічну демократію, справедливість та верховенство права в Україні» за фінансової підтримки Міжнародної благодійної організації «Екологія – Право – Людина» та Уряду США. Метою проєкту було дослідити й оцінити втрати, завдані біорізноманіттю Миколаївщини внаслідок війни росії проти України. Досліджували території природно-заповідного фонду та Смарагдової мережі Миколаївської області.
Результатом цього безпрецедентного в Україні дослідження стала оцінка шкоди, завданої довкіллю війною, а також розроблення методичних рекомендацій щодо відновлення біоресурсів.
— Це був великий проєкт в декількох областях, — каже Владислав Артамонов. — Групи працювали в Херсонській області, Миколаївській, Одеській, Київській, в Донецькій. У кожного було своє завдання з цього проєкту, які доповнювали один одне. Це був перший етап роботи із 2022 року і до 2023-го включно. Були обстежені території, особливо в Миколаївській області, які потрапили під окупацію або безпосередній вплив бойових дій: Вознесенськ, Вознесенський район.
Залишки військової техніки, знайдені під час одного з експедиційних обстежень території
Також обстежили території південніше Миколаєва, урочища Балабанівка, Галицинівка тощо: «Великі масиви, де кілька разів виникали пожежі внаслідок обстрілів. Це була лінія зіткнення, ці території обстрілювалися. Територія була сильно засмічена залишками боєприпасів на той момент, коли ми дивилися. Пожежі були на площі до 1000 гектарів, це багатенько. Декілька урочищ в районі Миколаєва дуже сильно були вражені».
Степова пожежа
— Виїжджали на території, де були ракетні обстріли коло Вознесенська, — продовжує розповідь директор НПП. — Там не стільки пожежі, скільки руйнування верхівок дерев через вибухи у повітрі.
Внаслідок вибухової хвилі дерева залишилися без верхівок
Виїжджали в долини Інгулу, на території, де проходили колони російської військової техніки. Сили оборони зустрічали їх вогнем і руйнували ці колони. Ми дивилися ці залишки, яка ситуація з пошкодженням цих природних комплексів. Там були і засмічення бойовою технікою, і були залишки пожеж. Далі оцінювали, які були втрати і збитки.
Під час роботи фахівці відпрацьовували як власні методики, так і ті, що затверджені Міністерством довкілля, а після завершення проєкту надали рекомендації подальших дій щодо відновлення екосистем.
Мета наступного етапу дослідницького проєкту — картування територій
Запитую: що далі? Чекати, доки екосистеми відновляться самостійно, чи люди мають вжити якихось заходів на допомогу природі? Фахівець пояснює:
— Ми готували рекомендації подальшої роботи з відновлення тих територій, які вже вийшли з зони бойових дій: як працювати з громадами, а також «стейкхолдерами» — це ті організації, підприємці або установи, які зацікавлені у такій діяльності, в тому числі відновленні територій. У нас багато основних екосистем — водні, водно-болотні екосистеми, які потрібно відновлювати. Це можуть бути лісові, степові, урбаністичні екосистеми. І в кожному випадку ми готуємо рекомендації, що потрібно робити. Або це буде природне відновлення, або потрібно докласти зусилля для штучного відновлення залежно від впливу бойових дій. Найважливіше — це фактор безпеки: щоб ця територія була розмінована. Щоб ми могли, по-перше, її дослідити остаточно, і по-друге, щоб могли вже працювати з цією територією. Навіть звільнені території ми не можемо дослідити, тому що вони дуже щільно заміновані. Тому плануємо робити наступний етап проєкту — це картування тих територій. Є еталонні, а є змінені. Ми дивимося, які відбуваються зміни між еталонними і пошкодженими територіями, працюємо з інструментами дистанційного зондування землі.
— Наприклад, це еталонна ділянка — Бузький Гард, — розповідає Владислав Артамонов. — А є схожі території, які попали під вплив бойових дій. Ми хочемо зробити картування, яка кількість біотопів потрапила під вплив безпосередніх бойових дій, і порівняти. Це досить така кропітка робота, треба виїжджати на ці території, відпрацювати багатенько з картографічної основи, будуть залучені геоінформаційні технології. І, я думаю, ми побачимо різницю, які об'єми, чого попало під війну. Або вибухи, або фортифікаційні споруди, або вигоріло щось, або заміновано. Тобто, частково інформацію ми будемо отримувати від державних органів влади, а частково — за рахунок наземних спостережень. І в результаті розумітимемо, які оселища більш вразливі, які менш. Що може відновитися природним шляхом, а що потрібно вкладати у ці території, докладати якісь зусилля.
У роботі використовуватимуть супутникові знімки різних операторів. Проєкт має стартувати у 2025-му. Спочатку сталася затримка у партнерів зі США. Але наразі проєкт має поновитися, і фахівці НПП готові працювати за другим його етапом.
Різні екосистеми потребують різних підходів до відновлення
Сьогодні лісове господарство займається великими об'ємами відновлення, створення лісів в степовій зоні: «Що стосується посадки лісів, треба брати до уваги, щоб на посадку не включалися види, які вважається інвазивними в Євросоюзі. Наприклад, та сама робінія, яку ми називаємо акація, червоний дуб тощо. Є види, які стають небезпечними для аборигенних видів».
Водні території також потребують відновлення. Внаслідок влучання російського дрона, у 2022 і 2024 роках, двічі ставався витік із місткостей з олією в Миколаєві, була забруднена велика акваторія: десятки кілометрів довжиною смуги олії, тонни якої вилилися в лиман. «Потрібне відновлення, зачистка прибережної смуги, збір олії на поверхні води. Олія легша за воду, ця плівка тримається, але через якийсь час осідає на дно. Це буде негативно впливати на донні організми, на їхнє харчування».
Під час відновлення степових ділянок найбільшу небезпеку становлять міни. «Працювали торік восени в Снігурівському районі, у природоохоронному об'єкті неподалік від пасовищ. Був випадок, коли підривалися худоба і витягували пастухів. Ця територія досі небезпечна. Зараз дуже потужні машини для розмінування, фактично вони знімають повністю дерен і верхню частину ґрунту. Як правильно відновити ці території? Там, де рілля, там ці машини ефективні. Якщо це пасовища, вони просто будуть знищені. Багато факторів, і в кожному випадку потрібно, по-перше, визначити вплив, а по-друге, розробити розумні рекомендації щодо цих територій».
Фахівці розробили рекомендації щодо відтворення екосистем
За підсумками першого етапу проєкту, реалізованого у 2022-2023, фахівці НПП Бузький Гард розробили рекомендації щодо відтворення постраждалих екосистем. Основні етапи такі:
- Обстеження і фіксація пошкоджень: спочатку дистанційним способом, а коли територія стане безпечною, — наземним.
- Розмінування. Від початку повномасштабного вторгнення на Миколаївщині було заміновано 754 тисячі гектарів, що складає 30% усієї області (за даними Миколаївської ОВА). Значна частина територій, у тому числі водних, залишаються небезпечними, процес розмінування триває. Станом на квітень 2025, за даними ДСНС, обстежено 11423 га, знищено 27981 вибухонебезпечний предмет.
- Обрахування збитків.
- Очищення територій від знищеної техніки, зруйнованих споруд і фортифікацій, сміття.
- Рекультивація і встановлення природоохоронного режиму.
За підсумками досліджень наведені рекомендації екологів щодо відновлення різних типів екосистем: лісових, водно-болотних, степових та лучних, природно-заповідних. Із 1 квітня 2025 року стартував другий етап проєкту, розрахований на 10 місяців, в ході якого фахівці проведуть дослідження постраждалих від війни територій Миколаївщини і порівняння їх з неушкодженими, а також визначення дій щодо майбутнього відновлення природи на цих територіях.
Протичанська скеля. Бузький Нард
Природа не може сама розповісти про свої втрати — тож це маємо зробити ми. За кожним днем війни — порушена рівновага, зміни в середовищі, що впливають і на людей, і на все живе. Відновлення Миколаївщини — це не лише про міста й дороги, а й про степи, ліси, водойми, які зазнали пошкоджень. Попереду — чимало роботи: дослідження, розмінування, очищення, планування і поступове відновлення. І це важливо не тільки для України. Природні системи взаємопов’язані, тож збереження екосистем у зоні війни — це питання, що стосується і міжнародної спільноти.
«Проєкт «Посилення стійкості медіа в Україні». Впроваджується Фундацією «Ірондель» (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна). Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity)».
Improving Media Resilience in Ukraine Project. Implemented by Fondation Hirondelle (Switzerland) and IRMI, Institute for Regional Media and Information (Ukraine). Funded by Swiss Solidarity.
