Літні канікули для багатьох первомайських родин перетворюються на щорічний виклик. Пришкільні табори не працюють, дитсадки частково закриваються на ремонти, а альтернативою нерідко залишаються приватні табори та розваги, вартість яких вимірюється тисячами гривень. У результаті школярі проводять літо в гаджетах або шукають розваги на вулиці, іноді ризикуючи власною безпекою. Журналіст Гард.City розбирався, чи справді війна не залишає громаді можливостей для організації дитячого дозвілля, які альтернативи існують уже зараз та чому питання літнього відпочинку дітей потребує не лише пояснень, а й рішень.
Ефект «першого червня»: куди подіти дітей у Первомайську?
Для багатьох первомайських родин літо починається не з відпочинку, а з пошуку відповіді на просте запитання: де і з ким буде дитина протягом канікул — явища, яке в локальних медіа часом називають «сезонним колапсом дозвілля».
Найпростіший і, на перший погляд, найпоширеніший спосіб вирішити проблему — залишити дитину наодинці з гаджетом. Проте психологи та педагоги б'ють на сполох: екранний час не замінить повноцінного відпочинку.
Сучасні діти вже мають глибокий дефіцит соціалізації. Кілька років суворого ковідного карантину, які плавно перетекли в роки дистанційного навчання через безпекову ситуацію в країні, сформували покоління дітей, для яких значна частина спілкування відбувається онлайн. Якщо влітку закрити очі на те, що дитина проводить по 8-10 годин у телефоні, ми отримуємо не просто погіршення зору чи постави. Руйнуються базові навички живої комунікації, зростає рівень тривожності, а замість емоційного розвантаження після навчального року дитина отримує хронічну втому від інформаційного шуму. Змістовне дозвілля — це не розкіш, а питання психологічного здоров’я. UNICEF прямо зазначає, що відсутність контактів з однолітками стала одним із ключових факторів погіршення психічного здоров'я українських дітей під час війни.
Є й інший, не менш небезпечний бік медалі, коли підлітки, залишені без нагляду дорослих та альтернативних варіантів відпочинку, виходять шукати пригод на вулиці.
Живий кейс: коли гра на «Фрегаті» переходить межу безпеки
Яскравим і тривожним симптомом цієї проблеми став нещодавній випадок у мікрорайоні «Фрегат», про який повідомила директорка Первомайського інклюзивно-ресурсного центру Людмила Сороковська. Група підлітків віком від 10 до 15 років вирішила облаштувати собі таємне укриття — «халабуду» на полі за церквою, неподалік від лікарняного паркану.
Саме по собі прагнення дітей до гри на свіжому повітрі не викликало б питань, якби не спосіб реалізації. Матеріали для будівництва підлітки добували шляхом руйнування чужого майна: зламали стіну та дах старого металевого гаража на приватній земельній ділянці, витягли звідти дошки та стільці. На цьому «експерименти» не закінчилися — поруч із халабудою почали палити багаття, ламати дерева, пошкодили огорожу та зірвали металеве покриття даху на сусідній будівлі.
За кілька днів потому, як ми написали про цей випадок, поруч сталася пожежа. І хоч про остаточну її причину офіційно невідомо, джерелом загоряння ДСНС попередньо називають саме дитячі пустощі з вогнем.
Та найбільше занепокоєння дорослих викликає навіть не матеріальна шкода, а повна відсутність у дітей усвідомлення небезпеки. У пошуках локацій для ігор підлітки регулярно відвідують аварійні закинуті споруди мікрорайону (серед яких і відома первомайська закинута 14-поверхівка). Будь-який вихід на такий об'єкт може завершитися трагедією.
Ця історія з «Фрегату» — гучний сигнал для всієї громади. Інколи між дитячими пустощами від нудьги та реальною бідою – лише один необережний крок. Саме тому ми прагнемо не просто констатувати проблему бездоглядності, а спробувати знайти конкретні виходи: як у нинішніх реаліях Первомайська збалансувати безпеку, бюджет і розвиток дитини.
Острівці соціалізації та управлінський глухий кут: що реально працює в Первомайську?
Поки первомайські батьки шукають, як організувати літні канікули дітей і водночас не вийти за межі сімейного бюджету, у місті все ж є кілька можливостей для змістовного дозвілля. Через обмежені ресурси їх не так багато, як хотілося б, а організатори змушені враховувати насамперед питання безпеки. Втім, навіть за таких умов у Первомайську працюють ініціативи, які дають дітям шанс провести літо не лише перед екранами гаджетів.
Сучасне рішення: табір без телефонів у Центрі культури
Головним комунальним майданчиком, який узяв на себе літнє дозвілля малечі, став Первомайський міський центр культури і дозвілля імені Єфросинії Зарницької. Тут діє безкоштовний літній денний табір неповного дня для дітей усієї громади.
Організаторка культурно-дозвіллєвої діяльності Центру Дарія Кеник зазначає, що проєкт став важливим соціальним та терапевтичним хабом, де «лікують покоління зуму»:
«Можливо, це не такий масштаб, як у комерційних проєктах, але те, що ми гарантуємо — діти у нас під наглядом і, головне, без телефонів. На період знаходження в таборі ґаджети здаються. З батьками ми спілкуємося напряму через загальну групу кожної «хвилі», а наприкінці дня обов'язково надсилаємо детальний фото- та відеозвіт.
Коли ми забираємо телефони, стає помітною тривожна тенденція: діти не вміють самоорганізуватися для ігор. У нас є чіткий розклад (руханки, естафети, майстер-класи), але коли настає вільний час, діти спочатку розгублюються — вони просто не знають, що робити далі без екрана. І завдяки табору ми намагаємося цей їхній внутрішній креатив знову витягнути на поверхню».
Проєкт має виразний соціальний контекст: тут відпочивають діти зі статусом ВПО, діти військовослужбовців та малеча, яка втратила батьків на війні. На фініші кожної зміни організатори влаштовують виходи в парк або на річку, де стає помітним головний результат: діти стають більш організованими та відкритими до живого спілкування. На першу зміну цього табору набрали близько 50 дітей. Хоча бажаючих було значно більше. Усього упродовж літа планують провести 3 табірні зміни.
«Ми працюємо щодня, не йдемо у відпустки й не закриваємося на літні канікули, – наголошує Дарія Кеник. – Якщо хтось із громади, активістів чи бізнесу має конкретні пропозиції – я завжди відкрита до співпраці».
Готові рішення проти «воєнного фактора»
З іншого боку звична у минулі роки система пришкільних таборів, які забезпечували зайнятість дітей упродовж всього червня, нині на паузі. Мережа середніх освітніх закладів у літній період не задіяна.
Якби не війна – дозвілля для школярів організували би навіть опісля завершення навчального року, запевняє очільниця управління освіти Первомайської міської ради Світлана Ткачук:
«Пришкільних таборів у нас в цьому році немає, табору «Гарт» також немає у зв'язку з війною, яка на сьогодні є в країні. Закінчиться війна, потім будемо рухатись, будемо працювати. Якби не війна, тоді зовсім все було б по-іншому. Зараз ідуть у деяких садочках ремонти, то вони зачиняються, але це буквально тиждень, максимум два тижні. А потім для діток садочки знов будуть доступні. Ну, а що ж до школярів — то вони відпочивають вдома».
Водночас багато первомайців із ностальгією згадують легендарний табір «Гарт», який колись успішно діяв на базі місцевої ДЮСШ, приймаючи насамперед дітей із пільгових, малозабезпечених та кризових родин. Упродовж літа через цей табір проходила значна частина школярів. В одній зміні були одночасно кілька груп, упродовж літа проводили 5-6 змін. Табір функціонував вдень, дітей забезпечували харчуванням та цікавими активностями і розвагами.
Щоліта у первомайських пришкільних таборах і міському «Гарті» відпочивали понад півтори тисячі дітей.
Колишня очільниця управління освіти Первомайської міської ради, депутатка Галина Остапенко згадує роки, коли табір успішно функціонував, утім переконана: це можливо і сьогодні. У сьогоднішніх реаліях, коли всі діти хронічно стресовані, відмовлятися від організації літнього відпочинку – це втрачена можливість, адже безпекових чи логістичних перешкод для відновлення пришкільних таборів вона не бачить.
«Я не бачу жодних проблем у тому, щоб організувати відпочинок дітей сьогодні. Звичайно, у тих закладах, де є хороші, облаштовані укриття, – зауважує екс-очільниця управління освіти. – У нас у центрі міста є чудові сховища: це ліцей «Лідер» (колишня 11-та школа), окрім цього укриття є в ліцей «Престиж», також у колишніх першій, третій та п'ятій школах. У дев'ятій школі дуже гарне укриття, і там завжди традиційно були чудові табори. Навіть якщо якісь заклади задіяні під складання НМТ, ми маємо досвід гнучкого менеджменту. Раніше, коли одна школа була зайнята на ЗНО, ми організовували дітей на базі іншої. Працювали педагоги з різних закладів, запускалися харчоблоки».
Окрім іншого, додає пані Галина, це дало б роботу працівникам шкільних кухонь, у яких відпустка всього 24 дні, і їх часто змушують йти в неоплачувану відпустку «за свій рахунок».
«У тій же 11-й школі (ліцей «Лідер» – ред.) зробили чудовий новий харчоблок – чому б не використати цю базу? При бажанні все це можна зробити й зараз. Так, літо – це завжди головний біль для керівника через перевірки та ризики. Проте думати треба про дітей», – наполягає Галина Остапенко.
Зрозуміло, що перезапуск пришкільних таборів та табору «Гарт» у будь-якій формі та режимі потребуватиме неабиякої адміністративної підготовки, і влітку 2026 року це вже неможливо. Але це те, що дійсно потрібно місту і що мало би попит і відгук у жителів громади та позитивний вплив на наше майбутнє в цілому. Навіть якщо стартує у 2027-му.
Ба більше, ще восени 2025 року, 27 листопада, Первомайська міська рада затвердила Програму літнього відпочинку та оздоровлення дітей Первомайської міської територіальної громади на 2026-2030 роки. Документ передбачає розширення можливостей для організованого літнього дозвілля школярів, зокрема відновлення та функціонування мережі пришкільних таборів. Програма також передбачає організацію харчування дітей за принципом співфінансування — частково за кошти місцевого бюджету, частково за рахунок батьків. Загалом її реалізація мала б охопити до 20% дітей громади. Попри затверджену Програму, пришкільні табори не працюють, а передбачене документом охоплення дітей організованим відпочинком залишається лише на папері.
Програма літнього відпочинку та оздоровлення дітей Первомайської міської територіальної громади на 2026-2030 роки, фрагментФото: Первомайська міська рада
Якщо орієнтуватися на кількість школярів у громаді станом на минулий рік, передбачене програмою охоплення становило б близько 1,5 тисячі дітей. Це приблизно стільки ж, скільки свого часу відпочивали у таборі «Гарт» та пришкільних таборах. Втім, наразі ці цифри залишаються лише плановими показниками. І якщо громада справді хоче вирішити проблему літнього дозвілля дітей, то підготовку до запуску пришкільних таборів у 2027 році варто розпочинати вже сьогодні.
Що можна зробити просто зараз
Якщо порахувати базові витрати на одну дитину в Первомайську (простий денний інтенсив або комерційна ігрова кімната, морозиво/перекус під час прогулянки, мінімальні платні розваги чи атракціони хоча б двічі на тиждень), сума за місяць легко перетинає позначку у 6000 гривень. У місті навіть зараз є відразу кілька комерційних пропозицій таборів як на неповний день, так і цілодобових. Але ціна за перебування дитини коливається від кількох до кільканадцяти тисяч гривень. Для багатьох родин, особливо з вразливих категорій, це непосильний бюджет.
Утім, якщо об'єднати зусилля влади, бізнесу та громадського сектору – то цілком можна змінити ситуацію без залучення мільйонних бюджетів.
- Освітні й культурні заклади могли б активніше виходити у публічний простір, організовуючи безкоштовні заходи у безпечних локаціях з укриттями — від кінопоказів просто неба до виїзних майстер-класів, настільних ігор та літніх читань у парках.
- Ще один напрямок — партнерство громади з громадськими організаціями та донорами. Прикладом може бути відкритий ГО «Десяте квітня» простір на вулиці Театральній. За такою моделлю у місті могли б працювати літні хаби для дітей військовослужбовців, ВПО та багатодітних родин: громада забезпечує приміщення та безпеку, партнери — програму і фахівців.
- Долучитися до вирішення проблеми може й місцевий бізнес — через пільгові години для дітей із вразливих категорій або підтримку дитячих і спортивних майданчиків.
- Зрештою, проблема полягає не лише у нестачі активностей, а й у нестачі інформації про них. Багато батьків просто не знають, які можливості для дітей існують у громаді. Тому поряд зі створенням нових проєктів місту варто подумати і про зрозумілу систему інформування, яка б акумулювала всі пропозиції для дитячого дозвілля.
Чи ці всі кроки про додатковий клопіт? Однозначно і для всіх сторін процесу. Але в умовах турбулентності, яка дедалі більше схоже стає нашою нормальністю, ефективними будуть лише ті рішення, які будуть нестандартними. І ті кроки, які не боятимуться робити, бо розумітимуть, в ім'я кого і чого це роблять.
Так, в країні війна. І Миколаївщина досі залишається прифронтовим регіоном, на території якого відбуваються бойові дії (за даними Генштабу та OSINT-досліджень, війська російських окупантів досі присутні на Кінбурнській косі, окрім того, регулярно від обстрілів страждають і південні громади області). Але слід бути чесними з самими собою: сьогодні вже не 2022-й. Зусиллями Сил оборони та усього українського народу боротьба триває і ситуація у Первомайській громаді відносно спокійна. Слово в слово так щоранку та щовечора пише у своєму телеграм-каналі очільник Первомайської РВА. А дитинство у наших дітей минає. І на це не можна не звертати увагу. Як би це шокуюче не звучало, але цілком можливо, що саме така реальність нас оточуватиме ще не один рік. І чекати, поки щось зміниться на краще само собою, марно. Слід адаптуватись і шукати нестандартні рішення, аби реагувати на виклики.
Обравши цю тему матеріалу, ми мали за мету не пошук винних та критику відповідальних чи констатацію чиєїсь бездіяльності. Над усе ми прагнемо, аби щось змінилось на краще. Бо так само, як і багато жителів громади, маємо дітей. Які влітку тиняються між «Авророю» та АТБ у пошуках пригод, в перервах сидячи в Тік-Тоці. Так, цьогорічне літо вже минатиме, як минає. Але почати планувати наступний рік можна і треба вже сьогодні. Бо наші діти не винні в тому, що війна. І наша задача та відповідальність забезпечити їм повноцінне дитинство.
Публікація підготовлена редакцією у межах проєкту «Підтримка місцевих медіа для прозорого висвітлення процесів реконструкції», який реалізує Інститут регіональної преси та інформації (ІРМІ) за підтримки програми Європейського Союзу спільно з Данією, Німеччиною, Францією та Литвою «EU4Reconstruction». Зміст публікації є виключною відповідальністю редакції і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, ІРМІ та інших партнерів ініціативи.
