У двох українських містах — Первомайськ на Миколаївщині та Городок на Хмельниччині — по-різному вирішують одну й ту саму проблему: застарілу систему водопостачання та водовідведення. Частину проєктів фінансують міжнародні партнери, частину — місцеві та державні бюджети, однак попри різні підходи обидві громади стикаються з однаковим викликом: як перетворити точкові рішення на працюючу систему.
До вашої уваги інтерактивне меню: натисніть на посилання, щоб перейти до розділу статті.
- Первомайськ: місто на трьох річках із проблемним водопостачанням.
- Очисні споруди водопостачання у Первомайську. Ремонт ОСВ-2.
- На якому етапі будівництво нової ОСВ-1 у Первомайську.
- Чому європейські партнери вкладають кошти в інфраструктуру українських громад.
- Чи зміниться якість води з новою ОСВ у Первомайську.
- Які ще є проблеми водної інфраструктури.
- Городок на Хмельниччині: історія очисних споруд водовідведення.
- Індустріальний парк і нова логіка.
- Як відбувається очищення води за сучасними технологіями.
- Проєктування і модернізація каналізаційних мереж в Городку.
- Досвід Львівщини: «місто в місті».
- Чому важлива комплексна модернізація мереж.
Первомайськ: місто на трьох річках із проблемним водопостачанням
Первомайськ на Миколаївщині — місто, що стоїть на трьох річках: Південний Буг та його притоки Синюха і Кодима. Попри це, жителі громади раз у раз скаржаться на водопостачання. Під час водопілля у лютому 2026 містяни масово нарікали на якість води, що була непридатна навіть для технічних потреб. На повідомлення водоканалу про покращення якості води жителі громади відповіли фотографіями каламуті з-під кранів та вимогами пояснити, які дії вживає підприємство для покращення її якості.
Подібних скарг достатньо і у зверненнях громадян до виконавчого комітету Первомайської міської ради
Застарілі очисні споруди: як у місті вирішують проблему
Місто оснащене трьома станціями ОСВ (очисні споруди водопостачання, де вода проходить очищення, фільтрацію та дезінфекцію перед поданням у водогін). Об’єкти були зведені та здані в експлуатацію в 1960-1970-х роках, і з того часу вичерпали свій ресурс, не отримуючи належної реконструкції.
У 2023 році місто провело ремонтні роботи на одній із водоочисних станцій — ОСВ-2, яка забезпечує водою близько 20 000 жителів громади. На станції відремонтували два резервуари води по 1000 кубічних метрів кожен, замінили хлораторне та фільтрувальне обладнання, інженерні мережі. ОСВ-1, яка забезпечує водою близько 70% міста, збудували з нуля.
Нова ОСВ-1
Чи вирішить проблему водопостачання будівництво нової станції
Будівництво нової ОСВ-1 продуктивністю 7000 м³ води на добу стартувало у 2025 році. Підготовчі роботи почалися ще на початку минулого літа, власне будівництво стартувало у вересні 2025-го. Чому роботи потребують стільки часу і що дасть громаді втілення проєкту, журналісти дізналися в очільника водоканалу.
В’ячеслав Григоренко пояснює, як працюють ОСВ
В’ячеслав Григоренко, директор КП «ПУВКГ», розповів, що наразі на новій станції вже проводять пусконалагоджувальні роботи. Завершити будівництво попередньо планували ще у першому кварталі 2026-го, проте через внесення змін до проєктно-кошторисної документації перенесли завершення робіт на другий квартал. Орієнтовно роботи мають завершитися у першій половині травня 2026 року.
Станція вже працює, проте для остаточного завершення працівники Первомайського водоканалу консультуються з проєктувальниками та наладчиками. Сучасне високотехнологічне устаткування потребує нових знань, адже станція у Первомайську, за словами очільника водоканалу, поки що єдина така в Україні. Місцеві фахівці вже практикувалися в роботі на новому обладнанні: «Ми попередньо проходили навчання зі спеціалістами, які приїздили: наладчиками, монтажниками. Зараз працюємо самостійно», — каже пан В’ячеслав.
Станція має сучасне обладнання
Технічний супровід проєкту здійснює міжнародна інжинірингова компанія EGIS, а підрядником і технологічним партнером є українська компанія Ecosoft: більшість обладнання виготовлена в Україні, деяке закуплене за кордоном.
Чому європейські партнери вкладають кошти в інфраструктуру українських громад
Фінансують проєкт ЄС та Північна екологічна фінансова корпорація (NEFCO, Nordic Environment Finance Corporation) у межах програми Repair of Critical Infrastructure, Component II. Загальний бюджет проєкту складає понад 3 млн євро.
НЕФКО — міжнародна установа, заснована у 1990 році урядами п’яти країн: Данії, Ісландії, Норвегії, Фінляндії та Швеції. Проєкти, які реалізує установа, спрямовані насамперед на екологію та людей. Зокрема, грантова програма «Відновлення об’єктів критичної інфраструктури України — Компонент ІІ» має за мету модернізацію та реконструкцію критичної інфраструктури міст України (водопостачання та водовідведення, тепломереж).
Роботи в межах проєкту, крім Первомайської, також відбуваються в Чернігівській, Ніжинській, Охтирській, Тростянецькій громадах. Зокрема, в Тростянці на Сумщині та Охтирці за фінансування НЕФКО відбувається реконструкція системи централізованого водовідведення. А в Чернігові грантові кошти надали на реконструкцію трубопроводів централізованої системи теплопостачання, котра, як і система водопостачання у Первомайську, не знала ремонту з 1960-х років.
Адже Україна, як кандидат на вступ, має спільне майбутнє з ЄС, а отже, робота за відповідними стандартами, вплив на екологію та належний рівень комунікацій важливі для співпраці та спільної безпеки.
Що зміниться з новою ОСВ
Цікавимося, що зміниться для споживача води з уведенням в експлуатацію нової очисної станції?
«По-перше, якість води, — пояснює В’ячеслав Григоренко. — По-друге, надійність водопостачання, бо на старій станції були великі втрати води. По-третє, економія електроенергії. Старе насосне обладнання було досить енергоємним, тож були великі витрати на електроенергію».
Щодо якості води, станцію не завадило б додатково оснастити фільтром грубого очищення. Адже, зазначає В’ячеслав Григоренко, нові фільтри не розраховані на таке навантаження, яке було під час великого водопілля 2025 року.
Фахівці на ОСВ-1
Також очільник водоканалу зазначає, що нові очисні споруди — це тільки перша частина масштабної комплексної роботи: «Як може змінитися якість води, якщо труби старі? Хороша вода потрапляє у старі труби, і ми маємо на виході те, що бачили, коли був паводок. Тому проєкт передбачає другу частину: будівництво понад 8 кілометрів магістрального трубопроводу».
Нові очисні є — проблема залишається
Проєкт реконструкції магістрального водогону є частиною Програми NEFCO «Зелене відновлення України», яка підтримує відновлення критичної інфраструктури задля зміцнення стійкості країни. Реконструкція водогону стане продовженням попереднього проєкту з будівництва очисних споруд і в комплексі дозволить покращити водопостачання для понад 35 тисяч жителів громади.
Утім, модернізація системи водопостачання у Первомайську не обмежується лише очисними спорудами та водогоном. Окремим, але проблемним етапом залишається будівництво насосної станції ІІІ-го підйому з резервуарами запасу води на вул. Кам’яномостівській. Проєкт, який стартував ще у 2022 році (на суму близько 28 мільйонів гривень), досі реалізований лише частково (сума оплати за договором про цю закупівлю — 1 126 845 грн) і супроводжується судовими та антимонопольними розглядами через порушення під час тендеру та невиконання умов договору. Йдеться про ТОВ «Господар-2». Попри це, місто все ж намагається залучити міжнародну підтримку для його завершення, адже станція є важливою ланкою всієї інфраструктурної модернізації.
Наразі проєкт залишається на мапі державної екосистеми управління відновленням DREAM, де його поточна вартість оцінюється вже у 52,8 млн грн, що майже вдвічі перевищує початкову суму контракту.
Водна інфраструктура: системна проблема громад
Реконструкція очисних споруд і каналізаційних мереж у Первомайську включена до Плану управління річковим басейном Південного Бугу на 2025-2030 роки, розробленого Державним водним агентством України. Документ передбачає комплекс заходів із запобігання забрудненню водних ресурсів та збереження малих річок задля покращення екологічного стану басейну. Відтак оновлення водної інфраструктури має значення не лише для якості життя мешканців, а й для екологічної безпеки регіону.
Особливо це актуально для очисних споруд водовідведення — зокрема, їх модернізація є нагальною потребою для Городоцької громади.
Городок: історія вже збудованих очисних
У 2019 році в Городку (Хмельницька область) для центральної частини міста побудували нові каналізаційні очисні споруди першої черги продуктивністю 700 м³/добу на вул. Грушевського, 170/1Б. Будівництво розпочалося наприкінці вересня 2019-го. Вартість робіт — майже 14-15 мільйонів гривень. Кошти виділяли з державного бюджету як субвенцію на природоохоронні заходи, а також залучали співфінансування з місцевого бюджету.
За тодішніми планами, завершити роботи мали ще до нового року, однак будівництво затягнулося через непередбачувані обставини: на ділянці піднялися ґрунтові води, тому підряднику довелося додатково осушувати територію та облаштовувати дренажі.
На той момент потребу в новому об’єкті пояснювали просто: старі каналізаційні споруди, розташовані дорогою до села Лісогірка, уже давно відпрацювали свій ресурс. Як тоді зазначали посадовці, останнім часом вони фактично лише приймали стічні води, які проходили через поля фільтрації. Тому будівництво нових очисних називали першочерговою необхідністю для Городка.
Паралельно з будівництвом самого об’єкта місто мало відремонтувати головну каналізаційну насосну станцію на тій же вулиці Грушевського, 170/1Б. Без цього новозбудовані очисні не могли запрацювати на повну потужність. Також окремо облаштовували додаткову споруду для вилову піску — на це з місцевого бюджету виділили понад 600 тисяч гривень.
У 2020 неодноразово звучало, що об’єкт уже майже готовий: будівельні роботи завершені, благоустрій території проведений, обладнання встановлене, залишалося лише дочекатися фахівців для налаштування. Підрядники й посадовці тоді запевняли, що очисні «скоро запрацюють» або «запустяться наступного тижня». І їх таки запустили.
«Однак з технічних причин довелося тимчасово призупинити роботу, — розповів Сергій Літвінчук, начальник відділу ЖКГ, благоустрою та інфраструктури Городоцької міської ради. — Оскільки концентрація шкідливих речовин у стічних водах, а саме: азоту амонійного, перевищували допустимі норми. І тому постало питання про обладнання очисних споруд додатковою системою очищення. А коштів на це на той час не було».
Індустріальний парк і нова логіка
Знову про очисні у Городку заговорили у 2022 році. Новим поштовхом став індустріальний парк: його запуск неможливий без прогнозованої системи водовідведення.
Нові очисні споруди у Городку планують будувати у колишньому промисловому мікрорайоні міста — у зоні, яка безпосередньо пов’язана з розвитком індустріального парку. Базовою локацією наразі розглядають земельну ділянку площею 99 гектарів, що перебуває у приватній власності групи компаній «Епіцентр» і відведена під індустріальний парк. Під самі очисні планують використати приблизно 1 гектар, хоча фактична забудова займатиме значно менше.
«Ми плануємо розбити їх на гектарі землі, але об’єктивно там потрібно 30-40 соток. Решта — це під’їзди, інфраструктура», — пояснює перший заступник Городоцького міського голови Артур Косінський.
Очисні одразу проєктують не під поточні потреби, а під майбутнє. За попередніми розрахунками поточна потреба — близько 300 м³/добу, проте проєктна потужність — до 1500 м³/добу. Таким чином система проєктується із запасом у кілька разів — під індустріальний парк і майбутню житлову забудову.
Та після попередньої історії з очисними спорудами Городок підійшов до питання інакше. Тепер мова йде про підготовку окремої інфраструктури для всього мікрорайону, неподалік якого будується парк. Перший крок — проєктування. 25 грудня 2025 року Відділ житлово-комунального господарства, інфраструктури та благоустрою Городоцької міської ради провів дві закупівлі на розроблення проєктно-кошторисної документації для нових очисних споруд побутової каналізації.
- Перша закупівля стосується майбутнього об’єкта на вулиці Заводська площа. Очікувана вартість — 1 млн 450 тис. грн без ПДВ. Предмет закупівлі — розроблення проєктно-кошторисної документації для нового будівництва очисних споруд побутової каналізації. Переможцем вказане ПП «Поділляпроектсервіс».
- Друга закупівля — для об’єкта на вулиці Озерній. Її очікувана вартість становить 1 млн 480 тис. грн без ПДВ. Це також послуги з інженерного проєктування — розроблення проєктно-кошторисної документації на нове будівництво очисних споруд побутової каналізації.
Разом лише на проєктування двох майбутніх об’єктів передбачено 2 млн 930 тис. грн. Паралельно у 2026 році вже з’явилася окрема закупівля, пов’язана з каналізаційною мережею у цьому ж напрямку. Йдеться про нове будівництво каналізаційної мережі від будинку для тимчасового проживання ВПО на вул. Станційній, 17/2 (той же мікрорайон міста) з під’єднанням до існуючих мереж на вул. Озерній. Очікувана вартість цієї закупівлі — 6 млн 319 тис. 547 грн з ПДВ.
Ці цифри показують зміну підходу. Якщо раніше громада говорила про будівництво одного об’єкта, то тепер процес розбитий на етапи: спершу проєктування очисних, паралельно — підготовка і розширення каналізаційних мереж.
Технологія: без запаху і з мінімальними витратами
І тепер місто робить ставку на сучасні біологічні очисні споруди закритого типу. «Це вже не радянські очисні. Це фактично виглядає як великий сучасний будинок. Всередині — басейни, аератори, бактерії, які працюють на очищення», — пояснює Косінський.
Проєкт передбачає будівництво очисних споруд із сучасною системою біологічного очищення стічних вод типу БІОПАКС. Вони працюють за принципом безперервного потоку.
«Очищення відбувається у три етапи: спочатку механічне очищення, під час якого зі стоків видаляють пісок і великі домішки, далі — біологічне очищення у спеціальному реакторі і на завершення — доочищення в протічній лагуні, де вода фактично повертається до природного стану», — каже Наталія Шиманська, головна спеціалістка відділу житлово-комунального господарства, інфраструктури та благоустрою Городоцької міської ради.
Наталія Шиманська, головна спеціалістка відділу ЖКГ, інфраструктури та благоустрою Городоцької міської ради
Серед ключових характеристик відсутність запаху, компактність, автоматизація процесів, мінімальна кількість персоналу. Такі очисні зможуть обслуговувати 2-3 людини на зміні. Все комп’ютеризовано. І по енергоносіях вони значно дешевші. Санітарно-захисна зона також зменшується — приблизно до 105 метрів проти 150-200 м у старих системах.
Проєктування: ключ — у правильних аналізах
Станом на зараз проєкт перебуває на стадії розробки. Архітектурну частину майже завершено, далі — кошторис.
«Я думаю, що максимум у травні ми отримаємо вже готовий проєкт», — прогнозує заступник міського голови.
Ключовий етап — лабораторні дослідження стоків. Саме від результатів цих аналізів залежить конфігурація системи — кількість ступенів очищення може коливатися від 5 до 13 камер.
Мережі: що вже зробили і скільки це коштує
Паралельно з проєктуванням у місті вже модернізують каналізаційні мережі. На вулиці Заводська площа виконано капітальний ремонт 1175,6 м каналізаційної мережі. Загальна вартість робіт становить понад 4 млн грн, з яких 560,7 тис. грн — кошти місцевого бюджету, 3,45 млн грн — державного. Мережу замінено на сучасні полімерні трубопроводи, встановлено залізобетонні колодязі. До централізованої системи водовідведення підключено два мікрорайони міста з населенням понад 2000 осіб, а також соціальні та освітні заклади — школу, дитсадок і реабілітаційний центр.
На вулиці Козацькій виконано частину робіт із капітального ремонту каналізаційної мережі на суму 2,33 млн грн.
У Городку замінюють мережу водовідведення
Для мікрорайону «МКК» виготовлено проєктно-кошторисну документацію та розпочато підготовчі роботи з капітального ремонту системи водовідведення (820,6 тис. грн). Також розроблено проєктно-кошторисну документацію для капітального ремонту каналізаційної насосної станції на вул. Заводська площа (62,4 тис. грн).
«Усі ці мережі мають сходитися на нові очисні споруди. Це комплексне рішення», — підкреслює Сергій Літвінчук, начальник відділу ЖКГ.
Сергій Літвінчук, начальник відділу ЖКГ, благоустрою та інфраструктури Городоцької міської ради
Фінансування і час: без держави не обійтися
Будівництво очисних — найдорожчий етап, і в міській раді цього не приховують.
«Об’єктивно сьогодні з міського бюджету побудувати очисні ми не зможемо», — прямо говорить Косінський.
Тож місто розраховує на державні програми, ДФРР та міжнародні гранти.
«Ми будемо працювати по всіх напрямках — і державних, і грантових, — додає він. – І у нас є два-три роки, не більше, щоб побудувати ці очисні».
Досвід Львівщини
Паралельно з розробкою проєкту в Городку вирішили не обмежуватися теорією і поїхали дивитися, як сучасні очисні працюють «вживу». Орієнтиром стала одна з громад на Львівщині, де подібну систему вже реалізували. Йдеться не про класичні міські очисні, а про об’єкт, збудований під великий житловий масив — фактично «місто в місті» на 30-35 тисяч мешканців. Для Городоцької громади це співмірно з усією чисельністю населення.
«Зовні це виглядає як звичайна сучасна будівля. Усередині все працює автоматично, — розповідає Наталія Шиманська. — Система повністю закрита: стоки постійно очищуються і не застоюються, тому немає смороду. Приміщення ізольоване, використовується сучасне вропейське обладнання, яке якісно очищає стоки, що запобігає забрудненню навколишнього середовища» .
Ця поїздка фактично стала точкою, де місто визначилося з моделлю майбутніх очисних. Фактично досвід Львівщини дав місту не лише приклад, а й впевненість у виборі.
- По-перше, сучасні очисні — це не масштабні бетонні поля, а компактні технологічні об’єкти.
- По-друге, їх можна інтегрувати навіть у щільну забудову без конфлікту з мешканцями.
- По-третє, вони дешевші в експлуатації, що зменшить навантаження на бюджет громади.
І саме цей досвід тепер лягає в основу проєкту, який у Городку планують реалізувати найближчими роками.
«Модернізація морально застарілих очисних споруд є системною проблемою, оскільки старі технології не розраховані на сучасний склад стоків та високу вартість електроенергії. Вирішення потребує професійного аудиту та переходу від величезних забудованих споруд до компактних, енергоефективних рішень на новітніх технологіях. Впровадження автоматизації та систем диспетчеризації дозволяє стабілізувати процеси очищення навіть в умовах дефіциту кваліфікованих кадрів у малих громадах, — зазначив Михайло Сверблюк, директор ПП Поділляпроектсервіс. — Саме такий інженерний підхід, орієнтований на зниженні операційних витрат, відкриває шлях до залучення міжнародного грантового фінансування. Оновлення об’єктів забезпечує довгострокову екологічну безпеку регіону та економічну стабільність» .
Спільна проблема українських громад
Потрібен перехід до компактних, енергоефективних рішень на новітніх технологіях
Історії Первомайська і Городка показують одну спільну проблему: модернізація водної інфраструктури в Україні досі відбувається фрагментарно — як наслідок десятиліть недоінвестування та управлінських підходів, у яких перевага роками віддавалася частковим роботам замість системних змін.
У Первомайську будують сучасну очисну станцію, але її ефект обмежують старі труби. У Городку намагаються закласти комплексний підхід, але впираються у фінансування. В обох випадках нові проєкти стають лише частиною значно більшої системи, яка тривалий час оновлювалася нерівномірно і без єдиного плану.
Саме тому швидких змін чекати не доводиться: навіть після запуску нових об’єктів якість води залежатиме від стану всієї інфраструктури — від очисних споруд до мереж у землі. І без комплексної модернізації ці зміни розтягнуться на роки.
