Соня Козлова — так звати обдаровану юнку — навчається в первомайському ліцеї «Лідер». Її феноменальні можливості викладачі помітили відразу, як дівчинка прийшла сюди на навчання. Шість років тому Соня разом із батьками переїхала з сусідньої Врадіївки. Звернули на неї увагу через її величезний інтерес до навчання та обізнаність у всіх сферах. Тепер, коли Соня переклала оповідання Винниченка «Федько-халамидник» з української на англійську, педагоги не сумніваються у її незвичайності. Розповіла журналістці про дівчину директорка ліцею Наталя Качура, яка не просто спостерігає за творчістю ліцеїстки, а й допомагає їй реалізовувати в життя певні плани.

Немає такої сфери, яка б не цікавила Соню. Вона грає на фортепіано, гітарі, пише музичні твори, здійснює переклади, малює, глибоко розбирається у фізиці, хімії, математиці, інформатиці, біології, релігієзнавстві, займається спортом. Сама складає комп’ютерні програми, ігри, комікси, самотужки вивчила кілька іноземних мов. До речі, німецьку розучила за рік для того, щоб скласти словничок до твору «Крихітка Цахес» та прочитати в оригіналі «Фауста». Дівчина живе звичайним і водночас незвичайним життям. Її приваблює усе, що невідоме. Спілкуватися з нею не просто цікаво, а й пізнавально. Вона розповідає про такі речі, про які, ми, дорослі, і чуємо уперше. Тож далі про нашу зустріч з Софією Козловою у кабінеті директорки ліцею.

Наталія Качура та Соня Козлова первомайськНаталія Качура та Соня КозловаАвтор: Наталія Клименко

Наталія Качура, директорка Первомайського ліцею «Лідер»: «Соня у нас унікальна»

— Є у нас багато обдарованих та талановитих дітей. До речі, чимало спортсменів. Хоча наш ліцей більше гуманітарного спрямування: поглиблене вивчення української, англійської, інформатики. Соня у нас унікальна, вона опановує всі предмети. Який предмет не візьми — їй все цікаво. Для прикладу, олімпіади. Діти беруть участь у якомусь одному напрямку, чи то англійська мова, чи то зарубіжна література, чи то технічні напрямки. Соня ж по всім предметам бере участь. Як тільки олімпіада, вона вже там. Колись навіть ображалася, якщо олімпіади були в один день, бо тоді вона пропускала якийсь напрямок. За останніх два навчальних роки у неї сімнадцять перемог! Ми самі дивуємося цьому факту, але ось така вона у нас феноменальна. За рік вивчила німецьку мову, а через місяць уже читала Фауста в оригіналі. Гарно малює. Закінчила художню школу, особливо вдаються їй портрети. Найцікавіше: буває, бачу, що вона на уроці щось малює, але при цьому вона повністю контролює, що відбувається навколо. Все в один момент відбувається: малює, слухає, аналізує. В голові усно рахує. Якщо інші діти пишуть і розбираються у формулах, то вона відразу видає результат. А ще Соня закінчує музичну школу по класу гітари. Дуже гарно грає. Окрім усього, складає свої музичні твори. А ще, що цікаво, вона щойно завершила складання комп’ютерної програми. Єдине, що вона не танцює, хоча пробувала, зате займається спортом. Навіть на перерві вона виходить на спортмайданчик і там займається, дихає свіжим повітрям, читає книжки. Я іноді питаю: «Соню, а до чого в тебе таланту немає?» Каже, що до танців. Отака у нас дівчинка. Сама по собі така. За сорок років роботи в освіті у нас уперше така обдарована учениця.

Цікавлюся, можливо дома заряджає хтось такою енергетикою, хтось в родині є теж такий феноменальний і як виховують батьки.

— Та наче все, як у звичайних людей, — відповідає Соня. — Батьки працюють лікарями, бабуся математик. Може, вам зараз здатися дивним, але мені нудно жити, тому я знаходжу собі захоплення. Мені цікаво дізнаватися про щось нове. Німецьку я вивчила, бо мене надихнула одна людина. Десь рік знадобився на опанування. А читати вже можна було за тиждень-два, в залежності від тексту.

Втім, Соня сором’язлива, вона більше відмовчується. А ми, дорослі, ставимо й ставимо їй запитання

— А коли народилася, під яким знаком зодіаку? Хто займався вихованням?

Соня народилася 6 жовтня 2006 року. З дитинства любила слухати, як мама читає книжки, причому будь-які. Гралася, як усі діти, а ось розвивалася не так, як інші.

До речі, дівчина нещодавно закінчила роботу з програмування комп’ютерної гри.

— Розкажи про гру, яку ти створила. Які там образи та який сюжет?

— Називається вона «Кінетична візуальна новела». Вона для підлітків. Ця гра те саме, що комікс, але спрограмований. Це схоже на програмовану виставу. Чому це грою називається? Тому що можна вплинути на те, як розвинуться подальші події, робити якісь вибори.

— Що надихнуло, була якась передісторія?

— Я планувала ще влітку цю гру зробити, але постійно відкладала. Герої коміксів — реальні люди. Я взяла себе, мою сестру, мого батька, матір, вчительку по класу гітари Тетяну Шелест, вона сама виявила бажання, Дениса Бойка і ще декілька друзів з-за кордону. Сюжет релігійний. Я захотіла написати про релігію, але я про це нічого не знала, тому я пішла до Свідків Єгови. Спілкувалася з євангелістами, з баптистами, потім подивилася християнські фільми, потім Біблію читала.

— В чому ж сюжет полягає?

— Гаразд, розкажу, хоча це і може здатися маячнею. Кілька підлітків проникають в кабінет хімії, щоб викрасти нітротолуен — сполуку, яка використовується для виготовлення вибухівки. Але їм це не вдається і в результаті там відбувається погром. Тоді головну героїню сварить один із однокласників, який хотів зупинити все це дійство, але йому не вдалося. Він сказав, що у дівчини є талант, але їй нічого не вдасться досягти. Тоді вони закладаються на п’ять тисяч доларів. Дівчина іде на побачення з хлопцем, потрапляє на острів, прототипом якого послужив Джонстаун (територія спільноти в джунглях Гайани). Потім головну героїню спалюють на вогнищі. На острові все згорає. Залишилася лише математична робота дівчини. І вона виграла парі. Щодо релігійності, то герої між собою обговорюють протиріччя з Біблії.

— А як ти створювала малюнки до гри?

— Я попросила людей, щоб вони зробили фото з різними емоціями. Ось вони і послужили мені картинками до коміксів.

— Нумо поговоримо про переклад оповідання. Як виникла потреба у цьому?

— Я дружу з людиною із-за кордону. Це п’ятнадцятирічний юнак. Він мені дає почитати те, що йому цікаво, а я йому нашу українську літературу: Франка, Лесю Українку, Панаса Мирного. До речі, роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні» — це мій улюблений твір. А ще я хотіла познайомити свого американського друга з моїм улюбленим оповіданням з дитинства, але помітила, що в інтернеті є тільки українська та російська версії, що дуже сумно. Так само, як і «Кайдашева сім’я». Я просто взяла і переклала для нього. Потім мені допомогли відредагувати. Тепер у мене є текст в електронному варіанті.

— Скажи, а де ти знаходиш на все час та сили?

— Просто мені все цікаво. Тому це неважко.

— А о котрій ти лягаєш спати?

— Десь між десятою та дванадцятою вечора. Встаю о п’ятій, шостій ранку.

— А як ти пережила початок звістки про початок повномасштабного вторгнення?

— Знаєте, все було передбачувано. Ми аналізували з другом, що, ймовірно, буде війна, але не вірили до останнього. Війна мене з сестрою застала у бабусі, це під Миколаєвом. Наші батьки якраз були на конференції на заході Україні. Я прокинулася о п’ятій ранку, чула вибухи, бачила заграву. Сестричка весь час плакала. Батьки ледве змогли до нас дістатися. Тепер я до бабусі не зможу поїхати. Сумно.

— А ким ти в майбутньому мрієш стати?

— Я поки розглядаю варіанти вишів, але, скоріше за все, це комп’ютерні науки.

Вишиті бісером сорочкиВишиті бісером сорочки — робота Соні Козлової

Можливо, хтось знайдеться і допоможе дівчинці видати перекладене нею оповідання в США

— Соня геніальна дівчинка, — говорить Наталія Качура. — У неї фізика — найпростіший предмет. Вона вирішує диференційні задачки вищої школи. Не витрачає часу на приготування домашнього завдання, бо запам’ятовує усе на уроках, все вирішує на ходу. І їй весь час потрібне щось нове. Вона любить подорожувати, любить море, гори. До речі, температура повітря у неї в кімнаті не піднімається вище 14 градусів. Ось така у нас Соня. А зараз ми подумали: можливо, хтось знайдеться і допоможе дівчинці видати перекладене нею оповідання в США? Щоб з користю було, бо ж дитина заслуговує на увагу з боку дорослих. Можливо, хтось і зацікавиться. Дуже хотілося б.

Під кінець розмови Соня нам включила свої музичні твори. Вони написані під певні обставини: десь пробивається сум, десь — радість. Але однозначно — нестандартно та творчо. Ми витрачаємо роки, щоб досягти майстерності і досконалості в конкретній області, а талановитим умам це підвладне вже в дитинстві

Після розмови я зазирнула до тлумачного словника і ще раз переглянула значення слів вундеркінд та геній.

  • Вундеркінд — це людина, яка з дитинства демонструє величезний талант в будь-якій конкретній області.
  • Геній» (genius) — це латинське слово. Так прийнято називати людей, які володіють вищим ступенем універсальності й обдарованості.

Соня підходить під обидва визначення. Вона має неперевершений розум, який мислить за рамками того, на що здатна звичайна людина. До речі, вчені й досі не можуть пояснити точних причин розвитку подібних феноменальних здатностей. Ми витрачаємо роки, щоб досягти майстерності і досконалості в конкретній області, а талановитим воно підвладне вже в дитинстві. Тож такими людьми просто захоплюєшся.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися