Світлана тиждень тому вирвалася зі Снігурівки. Вона досі не може прийти до тями. Все, що пережила, не вкладається в голові. Психологічно надломлена, намагається заспокоїтися. Потроху відходить від стресу. Сьогодні вона у безпеці, у батьківській хаті. Розмовляє із журналісткою.
У Світлани двоє дітей, семи та восьми рочків. Пробує шукати роботу та господарює по дому. Волонтери надали допомогу. Завезли все необхідне. Харчі, речі, постільну білизну, подушки та ковдри, муку та картоплю. Тепер вона може розповісти про пережите.
Світлана щиро вдячна за допомогу
«Ми сиділи в підвалі багатоповерхівки, яку завалило»
«Ми сиділи в підвалі багатоповерхівки, яку завалило. Нас туди зігнали. Жах. Там померло двоє дітей. Зараз там дуже жахлива ситуація. Немає світла, немає води і люди, ті, що там залишилися, вони просто гинуть. Нікого не випускали, нікого не впускали у Снігурівку. Пів Снігурівки просто розбито.
Я жила в маленькому селі Павло-Мар’янівка. Там зараз ворожі танки стоять. Вони ховаються у посадці. Переважно рухаються польовою дорогою. Наш магазин окупували. У нас в селі у людини є база, то вони там поселилися. Там двоповерхова база».
«Людей хапали прямо на вулиці»
«Хто не встиг заховатися, того забирали в заложники. Чи то дорослі, чи діти — все рівно!
Що робили з людьми, не знаю, але здогадуюся. Чи залишилося житло моє – теж не знаю. До війни мала хату та роботу. Тепер – біженка».
На запитання Світлана відповідає коротко і зі страхом. Ще досі не може оговтатися від пережитого. Каже, дуже важко. Зв’язку ні з ким немає. Телефони вимкнені.
Всі записані історії — це свідчення геноциду нашого народу, знущання і спроби стерти з лиця землі українців. Окупанти мають відповісти за всі злодіяння. Україні бути!
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
