Впізнай колоритне українське слівце: тест

На західній кажуть «пательня», у Тернопільській області можете почути «рондель», а вже на Закарпатті це кухонне приладдя називають «палачінта» чи «палачінтош».

На західній кажуть «пательня», у Тернопільській області можете почути «рондель», а вже на Закарпатті це кухонне приладдя називають «палачінта» чи «палачінтош».

На західній кажуть «пательня», у Тернопільській області можете почути «рондель», а вже на Закарпатті це кухонне приладдя називають «палачінта» чи «палачінтош».

Авторка дякує за вчасно підкинуте гарне слівце первомайчанці Ірині Тихончик. «Бабця моя мала польське коріння, до того ж майже прикордонна зона з Білоруссю. То там що не слово, то діалект», — розповіла пані Ірина.

Стьобки — щось на зразок комірчини, нучі — це ганчір’я, а моілки — то взагалі цвинтар.

Авторка дякує за вчасно підкинуте гарне слівце первомайчанці Ірині Тихончик. «Бабця моя мала польське коріння, до того ж майже прикордонна зона з Білоруссю. То там що не слово, то діалект», — розповіла пані Ірина.

Стьобки — щось на зразок комірчини, нучі — це ганчір’я, а моілки — то взагалі цвинтар.

Авторка дякує за вчасно підкинуте гарне слівце первомайчанці Ірині Тихончик. «Бабця моя мала польське коріння, до того ж майже прикордонна зона з Білоруссю. То там що не слово, то діалект», — розповіла пані Ірина.

Стьобки — щось на зразок комірчини, нучі — це ганчір’я, а моілки — то взагалі цвинтар.

Звісно, кресаня. Стрій — то одяг взагалі, черес — це шкіряний пояс, а гаджуга — то й не одяг зовсім, а різновид ялини.

Звісно, кресаня. Стрій — то одяг взагалі, черес — це шкіряний пояс, а гаджуга — то й не одяг зовсім, а різновид ялини.

Звісно, кресаня. Стрій — то одяг взагалі, черес — це шкіряний пояс, а гаджуга — то й не одяг зовсім, а різновид ялини.

Частина Волині, Рівненщини та Хмельниччини бачить у небі боцюнів. Жителі Рівненщини — бузька та подекуди лелеку. Щодо бузьків, то цим словом довгоногих птахів називає майже уся західна Україна. Маленький шматочок Хмельницької області та Вінниччина говорить на пташок чорногузи.

Частина Волині, Рівненщини та Хмельниччини бачить у небі боцюнів. Жителі Рівненщини — бузька та подекуди лелеку. Щодо бузьків, то цим словом довгоногих птахів називає майже уся західна Україна. Маленький шматочок Хмельницької області та Вінниччина говорить на пташок чорногузи.

Частина Волині, Рівненщини та Хмельниччини бачить у небі боцюнів. Жителі Рівненщини — бузька та подекуди лелеку. Щодо бузьків, то цим словом довгоногих птахів називає майже уся західна Україна. Маленький шматочок Хмельницької області та Вінниччина говорить на пташок чорногузи.

В Івано-Франківській області картоплю подекуди називають «мандебуркою». У Рівному та ближче до центральної частини України — звична нам «картопля». А от північна частина Рівненщини, Львівська область та Волинь весною садить «бульбу». На Тернопільщині та Хмельниччині вирощують «бараболі» та «барабулі». Закарпаття — «крумплі» та «ріпу». На перетині Івано-Франківської, Тернопільської та Львівської областей на деруни труть «біб». Товченим, смаженим та запеченим «бандзом» наїдаються на межі Волинської та Рівненської областей.

До речі, цікаво, що можна нашвидкуруч приготувати з картоплі? Читайте рецепти на Гард.City!

В Івано-Франківській області картоплю подекуди називають «мандебуркою». У Рівному та ближче до центральної частини України — звична нам «картопля». А от північна частина Рівненщини, Львівська область та Волинь весною садить «бульбу». На Тернопільщині та Хмельниччині вирощують «бараболі» та «барабулі». Закарпаття — «крумплі» та «ріпу». На перетині Івано-Франківської, Тернопільської та Львівської областей на деруни труть «біб». Товченим, смаженим та запеченим «бандзом» наїдаються на межі Волинської та Рівненської областей.

До речі, цікаво, що можна нашвидкуруч приготувати з картоплі? Читайте рецепти на Гард.City!

В Івано-Франківській області картоплю подекуди називають «мандебуркою». У Рівному та ближче до центральної частини України — звична нам «картопля». А от північна частина Рівненщини, Львівська область та Волинь весною садить «бульбу». На Тернопільщині та Хмельниччині вирощують «бараболі» та «барабулі». Закарпаття — «крумплі» та «ріпу». На перетині Івано-Франківської, Тернопільської та Львівської областей на деруни труть «біб». Товченим, смаженим та запеченим «бандзом» наїдаються на межі Волинської та Рівненської областей.

До речі, цікаво, що можна нашвидкуруч приготувати з картоплі? Читайте рецепти на Гард.City!

Маржинка – це домашня худоба. До речі, слово зустрічається в творчості Михайла Коцюбинського, в повісті «Тіні забутих предків».

Маржинка – це домашня худоба. До речі, слово зустрічається в творчості Михайла Коцюбинського, в повісті «Тіні забутих предків».

Маржинка – це домашня худоба. До речі, слово зустрічається в творчості Михайла Коцюбинського, в повісті «Тіні забутих предків».

Копачка — то на Рівненщині, слово «рискаль» використовував Іван Франко.

А грабарка — то взагалі лопата іншої форми, підсипна, на Миколаївщині на неї кажуть «совкова».

Копачка — то на Рівненщині, слово «рискаль» використовував Іван Франко.

А грабарка — то взагалі лопата іншої форми, підсипна, на Миколаївщині на неї кажуть «совкова».

Копачка — то на Рівненщині, слово «рискаль» використовував Іван Франко.

А грабарка — то взагалі лопата іншої форми, підсипна, на Миколаївщині на неї кажуть «совкова».

Правильна відповідь — бомок. А всі інші варіанти авторка вигадала: треба ж і пожартувати?

Правильна відповідь — бомок. А всі інші варіанти авторка вигадала: треба ж і пожартувати?

Правильна відповідь — бомок. А всі інші варіанти авторка вигадала: треба ж і пожартувати?

«Альфатер» або ж «альтфатер» — це суто одеський варіант назви спочатку тільки сміттєвих контейнерів на коліщатках з кришкою, що зсувається, якими були у всьому місті не так і давно замінені контейнери для сміття. Слово це від назви німецької фірми, яка цим займалася. Врешті літера «т» випала, а альфатерами стали називати всі сміттєві майданчики.

Додік теж одеське — то чоловік, але дещо схожий на жінку. Шлімазл — це людина, якій хронічно не щастить.

«Альфатер» або ж «альтфатер» — це суто одеський варіант назви спочатку тільки сміттєвих контейнерів на коліщатках з кришкою, що зсувається, якими були у всьому місті не так і давно замінені контейнери для сміття. Слово це від назви німецької фірми, яка цим займалася. Врешті літера «т» випала, а альфатерами стали називати всі сміттєві майданчики.

Додік теж одеське — то чоловік, але дещо схожий на жінку. Шлімазл — це людина, якій хронічно не щастить.

«Альфатер» або ж «альтфатер» — це суто одеський варіант назви спочатку тільки сміттєвих контейнерів на коліщатках з кришкою, що зсувається, якими були у всьому місті не так і давно замінені контейнери для сміття. Слово це від назви німецької фірми, яка цим займалася. Врешті літера «т» випала, а альфатерами стали називати всі сміттєві майданчики.

Додік теж одеське — то чоловік, але дещо схожий на жінку. Шлімазл — це людина, якій хронічно не щастить.

Це таки похорон мовою Лемківщини. Тримайте приклад! «путіна загорнули в зайду, зробили погріб та занесли на цментар». В перекладі: «путіна загорнули в рядно, зробили похорон та занесли на цвинтар».

А читачам лемківською бажаємо серенчі! Тобто — щастя.

Це таки похорон мовою Лемківщини. Тримайте приклад! «путіна загорнули в зайду, зробили погріб та занесли на цментар». В перекладі: «путіна загорнули в рядно, зробили похорон та занесли на цвинтар».

А читачам лемківською бажаємо серенчі! Тобто — щастя.

Це таки похорон мовою Лемківщини. Тримайте приклад! «путіна загорнули в зайду, зробили погріб та занесли на цментар». В перекладі: «путіна загорнули в рядно, зробили похорон та занесли на цвинтар».

А читачам лемківською бажаємо серенчі! Тобто — щастя.