Відео та текст щедрівок | Старий Новий рік

Юлія Савва

13 січня 2021 10:30

Якщо на Святвечір українці ходять колядувати, а на Василя (14 січня) — засівати, то на Щедрий вечір, 13 січня, скрізь лунають щедрівки, в яких щедрувальники бажають господарям щастя, добробуту та щедрого врожаю. Зазвичай щедрують дівчата, а от засівають неодмінно хлопці. Гард.City зібрав найгарніші щедрівки. Гайда щедрувати!

***

Прийшли щедрувати до вашої хати. Щедрий вечiр, добрий вечiр!

Тут живе господар – багатства володар. Щедрий вечiр, добрий вечiр!

А його багатство – золотiї руки. Щедрий вечiр, добрий вечiр!

А його потiха – хорошiї дiти. Щедрий вечiр, добрий вечiр!

Його знають всюди, ним гордяться люди, Щедрий вечір, добрий вечір!

Добрий вечір вашій хаті!

Головний мотив щедрівок — добрі побажання господарям на майбутній рік.

***

Ми прийшли пощедрувати! Щастя зичимо родині, Миру неньці Україні,

Всім достатку і везіння, У сім’ї порозуміння!

Є й жартівливі щедрівки — мабуть, для тих господарів, котрі не дуже хочуть пригощати щедрувальників!

***

Щедрик-ведрик, дайте вареник, Грудочку кашки, кільце ковбаски.

А як каші не дасте, Візьму вола за ріжок, Поведу на торжок, Куплю собі пиріжок.

Виносьте ковбасу, Бо хату рознесу! Дайте книш, Бо запущу в хату миш.

Дайте пиріг, Бо потягну хату за ріг.

***

Щедрівонька щедрувала, під віконце підбігала,

Що ти, тітко, напекла, Винось нам до вікна.

Що ти, дядьку, нам напік, Винось нам аж на тік.

***

Щедрую, щедрую, У вас цукерки чую,

А ви, дядьку, вставайте І мені одну дайте!

Сама назва «щедрівка» походить від слова «щедрий», адже цього вечора готують «щедру кутю», на відміну від «пісної» на Святвечір та Водохреще.

А ще є така невеличка пташка — щедрик, схожа на горобчика

Адже раніше Новий рік святкували навесні, коли прилітали пташки. Саме тому в щедрівках часто згадують пташок: ластівоньку, зозуленьку та щедрика, а також народження дитинчат у тварин — ягняток, про яких йдеться у славетному «Щедрику», що його співає весь світ.

***

Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка,

Стала собі щебетати, Господаря викликати:

— Вийди, вийди, господарю, Подивися на кошару,

Там овечки покотились, А ягнички народились.

В тебе товар весь хороший, Будеш мати мірку грошей.

Хоч не гроші, то полова, В тебе жінка чорноброва.

Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка.

Текст «Щедрика» — народний, переспівується ще з дохристиянських часів, коли Новий рік був пов'язаний із днем весняного рівнодення. Музику написав український композитор Микола Леонтович на початку ХХ століття. Він працював над твором багато років, існує 5 редакцій — з 1901 до 1919 року. У 1919-му Українська Республіканська капела на чолі з диригентом Олександром Кошицем заспівала «Щедрика» на гастролях спочатку в Європі, відвідавши 10 країн, а тоді — в Нью-Йорку. Пісня мала шалений успіх. Преса того часу пише про те, що ця українська пісня «одна з найбільш оригінальних і красивих», «шедевр народного мистецтва» та «абсолютно неймовірна»! Глядачі викликали хор на «біс» та стоячи вітали оваціями. У 1936 році Петро Вільговський, американець українського походження, якому мелодія нагадувала передзвін, створив англомовний варіант «Щедрика» - Carol of the Bells, «Колядку Дзвонів», яка нині є однією з найулюбленіших різдвяних пісень по всьому світі.

Є ще одна гарна щедрівка. З нею пов’язана історія, яка відбулася в Первомайську. Якось напередодні Старого Нового року в двері постукали. Відчиняю — двоє дівчат. «Щедрувати можна?» «Можна», — кажу. От вони й заспівали:

Ой сивая тая зозуленька,

Усі сади та і облітала,

А в одному та і не бувала…

Питаю: «А далі?» А далі дівчата не знали. Насипали їм цукерок, бо співали ж гарно, та мені дуже сподобалася пісня! Кортіло дізнатися продовження, та то було давно і ютубу ще не було, як це не дивно собі уявити!.. Він з’явився в тому ж році, до речі. Й інтернет тоді був дуже повільний і у мене лише з телефону. Тож лиш через багато років я натрапила на цю щедрівку й нарешті послухала її повністю.