У цьому буремному світі складно залишатися стабільним і смиренним щодо змін, які постійно відбуваються навколо і всередині нас. У моменти особливої вразливості хочеться втекти деінде — у місце без новин, без втрат, без обов’язків і рутини. Сьогодні я пропоную вам саме таке місце. Всідайтеся зручніше біля старого Сантьяго, попереду нас чекає довга подорож морем.
Чому варто перечитати Гемінґвея саме зараз?
Вам коли-небудь не щастило? Певна, що бувало, і якщо моя правда, то ви з легкістю зможете поспівчувати Сантьяго. Йому не таланить і то дуже довго: розумієте, товариство, він рибалка, але за останні вісімдесят чотири дні він не зловив жоднісінької рибини. Старим керує віра у те, що на вісімдесят п’ятий день йому все ж пощастить, і, виходячи в море сам-один, Сантьяго має лише два варіанти — або дійти до мети, або прийняти невдачу та повернутися ні з чим. Здавалося б, лише два.
«Старий і море» — направду невеличка повість, тож, якщо ви її не читали, я не розповідатиму що ж там сталося далі, аби не перебити ваш інтерес.
Акули бувають підступними. Та все, що вам потрібно знати, — це те, що це чудова і розмірена подорож у прекрасній компанії, нехай вона і складається тільки з одного рибалки, човна, неба та води. Ви маєте знати, що ця книга про силу духу і цілющу солону воду. Що вона про впертість і про самотність. Про біль не від чергової прочитаної новини, а від важкої фізичної праці. Про людину і світ навколо, а він-таки буває різним.
Ми не маємо забувати про нього, ігнорувати чи закривати очі на проблеми й жахи, які нас оточують. Але інколи всім нам потрібно дозволяти собі перевести подих, то чому би нам ненадовго не сісти в човен до бідного Сантьяго? У цьому штормі життя у нас має бути місце, де завжди повний штиль, тож нехай, хоч і на один вечір, це буде воно.
Про автора: Ернест Міллер Гемінґвей — американський прозаїк та журналіст, удостоєний Пулітцерівської (1953 р.) і Нобелівської (1954 р.) премій із літератури.
