Ви любите слова? Іноді здається, що їх замало, правда? Що вмістити в кілька літер усю суть своїх почуттів і бажань — неможливо. Вони плутаються, летять шкереберть, ховаються, розділяються надвоє і тремтять в очікуванні, поки їх вимовлять, та вискакують з рота раніше, ніж встигнеш подумати, і кажеш щось зовсім не те. Та я люблю слова за їхні недоліки більше, аніж за переваги. А от Іполіт Миколайович їх страшенно не любить. Його Творець, Віктор Петров (він же — В. Домонтович), люб’язно нам про це розповідає.
Іронія, інтелект і трохи нудьги як стиль: чим захоплюють тексти В. Домонтовича
Збірка творів «Доктор Серафікус» та «Дівчина з ведмедиком» В. Домонтовича — це осередок нестандартності поміж стереотипів про українську літературу. Ці історії абсолютно чарівні, і попри трохи лінивий і млявий сюжет, ти розчиняєшся в атмосфері теплого літнього берега Дніпра, або кримського вечора з келишком молодого вина, опиняєшся десь на межі відчаю з нудьгою (в найкращому сенсі, звісно) та в затишних київських сквериках.
Неймовірно чітко переданий дух епохи — в звичайних людях, подіях, думках та ідеях. Жінка, категорично «нова жінка», не хоче виходити заміж — як вам таке? Кохання не дорівнює шлюбу, а звичний усім спосіб дітонародження — вульгарщина! Зараз ви цим не здивуєте нікого, але йдеться про кінець 1920-х років, і В. Домонтович пише про це іронічно, відкрито й чесно. Його персонажі не залишать вас байдужими, бо вони абсолютно незвичні, категорично дивовижні — нехай то Комаха з «Доктора Серафікуса», який прагне раціоналізувати кохання, чи волелюбна Зина із «Дівчини з ведмедиком», в котру закохується її викладач. За ними хочеться спостерігати, хочеться дивитися, якою життєвою дорогою поведе їх рука автора — до чого призведе їхня незвичність, ця протисистемність?
Рекомендую усім, хто хоче потрохи ознайомлюватися з українською літературою, та любителям інтелектуальних романів. Не рекомендую тим, хто не любить гуглити незвичні слова по типу «атрамент», бо тут їх багацько, і тим, хто шукає щось зовсім легеньке.
Про автора: Віктор Платонович Петров (псевдоніми: В. Домонтович, Віктор Петренко, Борис Веріґо) — доктор історичних та філологічних наук, письменник, археолог. Уперше пораджу вам не обходитися цією приміткою, а почекати виходу окремої книги про цю персоналію у видавництві Vivat — «Агент з ведмедиком», бо життя автора сповнене таємниць, шпигунських історій та білих плям, і варто ознайомитися з ним окремо.
