Це був непростий рік, який приніс чимало нового досвіду. Як позитивного, так і негативного. Проте весь цей досвід змінював нас та робив тими, хто ми є тепер. Змінював кожного з нас, місто, країну. Скажімо чесно: інколи ця трансформація буває болісною. Ми щось втрачаємо, переосмислюємо те, у що довгий час вірили. Але і щось знаходимо, чимось надихаємося. Та рухаємося далі, тому що трансформація ще не завершена, і підсумки підбивати зарано.
Тож, як каже Аліса з Країни Див: «Не сумуй. Так чи інакше все стане зрозуміло, все стане на свої місця і вишикується в єдину красиву схему, ніби мереживо. Стане зрозуміло, навіщо все це було потрібно, бо все буде правильно».
Новорічного настрою поки немає. Але є віра у Перемогу України
Упродовж цього року часом здавалося, що біжиш якийсь нон-стоп-марафон і ось-ось вже впадеш, а часом виникало відчуття, наче, як мушка, зав'яз у бурштині і взагалі не рухаєшся, а застряг на місці. Але і те, і те — скоріше ілюзія виснаженої психіки, ніж реальність, бо, попри втому та періодичний «день бабака», знаходимо сили рухатися далі. Бо упевнені: там, попереду, — наша українська Перемога.
Ми вистояли ще рік, ми стали ще сильніші, тому, хто б вам що не казав і що б ви де не начиталися, — наша Перемога неодмінно буде. І от тоді буде і радість на повну, і піднесений настрій, якого зараз ми даремно шукаємо. Нема новорічного настрою: ні під ялинками, ні у повітрі, незважаючи на святкові гірлянди та прикраси де-не-де у місті. Тому що в Україні ще багато міст, у котрих ворог вкрав Різдво і де не можна засвітити новорічні вогні, бо за темними вулицями пильнують ворожі очі. Але недовго їм залишилося псувати нам свята: як у всіх новорічних сюжетах, переможуть добро та світло, у це потрібно вірити та робити усе, що кожен із нас може зробити на своєму місці.
Можеш задонатити Шевченком — чудово, можеш хіба Франком чи Мазепою — також супер, не можеш — ділися інформацією про потреби наших захисників, в'яжи теплі речі, печи печиво, просто підтримуй теплими словами: військових та цивільних, близьких, далеких та незнайомих. Годуй котиків, пиши вірші, вирощуй квіти, співай. Живи і дякуй тим, завдяки кому ти живеш. Живи таке життя, щоб, як у вірші Ліни Костенко:
Чим найбільше запам'ятався 2023-й
Журналістська робота за цей рік для мене — це тисячі ваших оголошень, це сотні статей на різні теми, це десятки нових зустрічей, цікавих розмов, прилаштованих котиків та песиків. Це безліч вражень, емоцій та досвіду. Що із цього запам'яталося найбільше?
Подорожі, навчання та перехід на українську
Найяскравіші враження подарували подорожі. Через ковід та війну до 2023-го років три не виїздила з міста далі, ніж у село на город. Цього ж року Місто пустило помандрувати, відвідати спочатку Франик, а потім Южик.
І з усіх поїздок привозила цікаві блоги для вас та новий досвід для себе. Знаковим став медіакемп від освітнього центру Накипіло у Франківську: ця поїздка не тільки розмалювала життя новими барвами та змусила стрепенутися і струсити із себе смуток і хронічний стрес, але й багато дала у професійному плані.
На курсах у Франківську
Ті, хто читає Гард вже давно, в курсі, що Юльєтта за фахом бібліографка — хоча написання текстів завжди було моєю найлюбішою справою. Історії записувала звідтоді, як навчилася писати друкованими літерами. І ось мені випала чудова нагода відшліфувати свою інтуїтивну схильність до складання слів. Класно, коли пишеш, як дихаєш, а ще більш класно, коли знаєш, як, що і чому треба робити, щоб писати ще краще. Саме цю фахову інформацію і дали курси у Франику, а бонусом — нові знайомства, прогулянки файним Містом та ще й вміння їздити на електросамокаті.
Авторка статті у Франику
А ще — саме у Франику я остаточно перейшла на українську. Тепер розмовляю нею не тільки у текстах чи на роботі, але й удома. Навіть з тими із родичів, хто ще не перейшов. І знаєте що? Вони починають слідувати за мною. Щоправда, раз у раз проскакує суржик, але то не страшно. Головне, що процес пішов, а з часом ставатиме краще і краще.
Перший Фест у нашому Місті, друге Різдво, зустрічі та перейменування
Знакова подія 2023-го для нашого Міста — перший в його історії фестиваль. Вінграновський Art.Fest став тією подією, якої бракувало місту, він наповнив його творчою енергією, барвами та піснями, а ще, за словами одного з учасників, зробив Місто ще більш українським.
Продовжило цю хвилю Різдво для нескорених, яке відбувалося у Місті вже вдруге. Дуже радісно бачити, як жителі повертаються до наших давніх традицій, привносять щось сучасне, об'єднуються і разом роблять своє Місто кращим.
Різдво у музеї. Грудень 2023
А до містян доєднуються й іноземні друзі. У грудні нас відвідали гості із Нідерландів, а згодом з Тайваню, які допомагають Україні і, зокрема, цікавляться Містом: перші наступного року зніматимуть фільм, а другі створять перший мурал у подарунок для містян.
Напевне, ви помітили, що я не називаю Місто на ім'я? Це не випадково. Адже у прийдешньому 2024-му, вже скоро, Місто отримає нове ім'я. Дуже сподіваюся на те, що воно буде файним, українським, пасуватиме нашому Місту та відкриє новий, вільний від російсько-радянської минувщини період його історії.
Місто чекає на нову назву
Тож сповільнимо трошки свій невпинний біг за декілька хвилин до настання нового року, щоб побачити, як неквапом повертається Колесо Історії, осягнути ті події, що відбуваються — і знову поринути у їхній вир, адже нам випало цю історію творити.
Місто змінюється. Україна змінюється. Ми змінюємося. І хоча ці зміни складні, але вони на краще: до сили, мудрості, волі та процвітання. Хай підсумки підбивати поки зарано, та подякувати саме вчасно. Тож наприкінці 2023-го дякую всім, із ким разом ми пройшли цей рік. Своїй родині: хоча через обставини ми частіше проводили дні цього року нарізно, ніж гуртом, але ми однак разом. Своїм колегам: гардівська компанія — це як ще одна родина, тепла та весела. Тим, хто захищає нас і дає змогу зустрічати новий рік у себе вдома. Всесвітові, за все, що він нам дає, і за те, що нам пощастило у ньому жити. Тож загадуймо правильні бажання, і з Новим роком!
Пропоную також почитати мій блог за підсумками 2022-го: він актуальний і досі.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
