22 вересня 2026 журналістка Гард.City повідомила про стихійне звалище на березі Південного Бугу в мікрорайоні Скала у Первомайську через застосунок «Екозагроза». 25 вересня 2026 року на локацію прибули представники Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу, управління ЖКГ Первомайської міської ради та муніципальної варти Первомайська. Фахівці обстежили територію та відібрали проби води і ґрунту.
Зразки води з Бугу та ґрунту досліджуватимуь фахівці-екологи
Сергій Сінчук, інспектор Південної екологічної служби, розповідає, як фахівці відреагували на звернення через застосунок «Екозагроза».
— 22 вересня до Південної екологічної інспекції надійшла заява через «Екозагрозу» стосовно забруднення прибережної зони в мікрорайоні Скала неподалік річки Південний Буг. Надійшла команда керівництва: відреагувати, виїхати на місце. Була створена комісія у складі муніципальної варти міста Первомайська, представників відділу ЖКГ. Були відібрані проби води і ґрунту. Стосовно прибирання даної ділянки та виявлення, хто це зробив, будутьрозбиратися або правоохоронні органи, або місцева влада.. Якщо виявимо забруднення, будуть вжиті заходи.
Сергій Сінчук відбирає зразки води
Зразки води з Бугу та ґрунту відправлять у Миколаїв для дослідження.
Відбір зразків ґрунту
Про результати повідомлять, тож слідкуйте за оновленнями на Гард.City.
Що кажуть представники міських служб
У складі комісії на локацію приїхали також Василь Гніденко, головний спеціаліст відділу муніципальної варти, Світлана Поліщук, начальниця відділу благоустрою та охорони навколишнього природного середовища УЖКГ, і Тетяна Троян, заступниця начальника управління житлово-комунального господарства Первомайської міської ради. Фахівці піднялися від берега річки, де утворилося стихійне сміттєзвалище, уздовж яру до вулиці Олени Пчілки, щоби простежити, звідки приносить сміття, яке через кам’яний тунель, що зберігся ще з часів підприємця Гана, виносить на берег та далі — в річку.
Тунель зберігся ще з часів підприємців Ганів
Огляд місцевості показав, що як у самому яру, так і вгорі, на його схилах, є чимало сміття: від пляшок та побутових відходів до засохлого гілля та помідорної гички, навіть з помідорами — це, вочевидь, викинули нещодавно, прибираючи городи.
Тетяна Дмитрівна Троян зазначає:
— По факту я бачу: це люди викидують сміття, не платять за вивіз сміття, хоча така послуга існує. Не виставляють, а просто скидують в кручу, і вода під час злив несе все це в річку. Це біда — нерозуміння наших громадян, що вони роблять. Це дійсно жах, і це треба негайно ліквідувати.
Тетяна Троян впевнена: так не має бути, бо люди мають берегти місто і країну, де вони живуть. Каже, що далі перевірятимуть договори з мешканцями: «Куди вони дівають своє сміття? Щоб воно не плавало по бузьким порогам, і нхто не ловив в Миколаєві штани чи майки. Тут трапляється і одяг, і речі, і ковдри, і скло. Он у тунелі колесо валяється: хтось їхав, не доїхав. Куртки, пальта, лінолеум. Це все побутове сміття, за яке люди не бажають платити, а просто викидають».
На березі серед непотребу пані Тетяна знайшла практично цілу тарілочку з українським орнаментом: «Це ж наш, український розпис». Навіть такі речі опиняються в смітнику, і мова не лише про те, що ця тарілочка могла б стати музейним експонатом, але й про те, що вона дивом вціліла, а якби розбилася, то скло могло б завдати шкоди не лише довкіллю, але й людям, які тут відпочивають.
Тетяна Троян
Василь Гніденко додає:
— Працівники нашого відділу мають провести рейд уздовж усіх вулиць, які прилягають до даної місцевості. Ми вже встановили, що багато сміття викидають місцеві в яр, на схил, таким чином воно потрапляє на берег річки.
Василь Гніденко
Пан Василь вважає, що стихійне звалище утворилося через безвідповідальність місцевих жителів, котрі викидають сміття в яр, а отже, потрібно вживати заходів: «Будемо складати протокол, штрафувати, змушувати прибирати. Тут роботи, звичайно, багато. Не всі погодяться, будуть заперечувати, бо ж самого факту не встановлено, що той чи інший громадянин викинув. Але це все виправдання, а в дійсності робота є, робота буде зроблена. Я думаю, що цей жахливий стан, який є на сьогодні на березі річки, потрібно ліквідувати спільними зусиллями і громади, і влади, і відповідних служб».
Фахівець висловив нерозуміння того, як люди, котрі потім тут-таки й відпочивають, ловлять рибу, самі ж і смітять у цій мальовничій місцевості.
Дорогою перестріваємо місцевого жителя, котрий іде на риболовлю. Він стверджує, що сміття викидають люди, котрі мешкають у мікрорайоні: «Кидають, іде дощ, і воно все сюди йде. Зайдіть у кручу, і побачите».
Місцевий житель, рибалка
Через особливості тутешньої місцевості під час злив згори, з провулків, стікають сильні потоки води, які зливаються в кручу, де на перехресті вулиці Олени Пчілки та провулка Скельного понад яром облаштований місток.
Ці потоки й виносять сміття з кручі на берег та далі, в річку, де воно частково чіпляється за каміння і пороги, а частково пливе вниз за течією. Зважаючи на кількість та стан відходів, накопичувалися вони протягом тривалого часу: місяців, а то й років.
Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять
Фахівці стверджують, що прибирати необхідно, але при цьому зазначають, що задача ця не з легких. Локація розташована так, що під'їхати, приміром, вантажівкою, щоб вивезти сміття, до берега нереально. Спуститися в яр, щоб прибрати звідти сміття, щоб його надалі знов не вимиватило на берег, теж вкрай складно навіть пішки, що вже казати про техніку.
На березі Бугу
А найголовніше, потрібно усунути не лише результат, а й першопричину проблеми. Адже навіть якщо прибрати на березі, а нагорі люди знову смітитимуть, прибирання вистачить ненадовго. Тому насамперед потрібно домагатися розуміння людьми, що не можна смітити там, де живеш, та відповідальності місцевих жителів за їхні дії.
