Барвисте степове різнотрав'я, птахи та комахи, річкові пороги та плеса з квітучим лататтям, руїни млина і загадковий підземний тунель. Що можна побачити біля Скелі (на «Скалі», як кажуть місцеві) в Первомайську на початку літа: вирушаймо на фотопрогулянку разом із Гард.City.
Подорож у літо, до каменів і степу
Тут можна поринути в літо, побути в тиші та помилуватися природою, а також дослідити історію цих країв, де колись працювали потужні водяні млини. Їхати не треба далеко: ця мальовнича місцина розташована у межах міста Первомайська. Від пляжу вирушаєте берегом уздовж Синевецього острова, і пригоди починаються.
Краєвиди
На крутих схилах, вкритих червневим різнотрав'ям, тут і там виходять на поверхню гранітні породи, котрим мільйони років. Така особливість цих країв над Бугом, де поєдналися степ і скелі.
Шипшина
На початку літа степ квітне, тут багато барв і зелені. Згодом літо висушить траву, а квіти перетворяться на плоди. Але поки що немає спеки, а від річкового плеса віє свіжістю і трошки ряскою.
Спокійне плесо, натрапляючи на греблю колишнього водяного млина, перетворюється на бурхливий потік, що піниться й шумить цілий рік. Навіть взимку тут не замерзає вода, а голос ріки чути здалеку.
Трошки історії млинів Гана
Руїни водяного млина на Південному Бузі
Понад сто років тому тут працював комплекс водяних млинів Августа та Адольфа Ганів, німецьких підприємців. Першим, в 1872 році, збудували двоповерховий вальцьовий млин на лівому, ольвіопольському березі. Млин був зведений на місці невеличкого старого млина, котрий Ган викупив у Миколи Мельниченка (про це пише Олександр Войтов у книзі, присвяченій історії Богополя, Ольвіополя та Голти). Ця місцина знана серед жителів Первомайська як Третій млин.
На правому, голтянському, березі, де ми з вами зараз гуляємо, пізніше був збудований п'ятиповерховий вальцьовий млин на місці придбаного Ганом у 1886 році Санавецького (Синевецького) млина. Цей млин був зведений з каміння на насипному острові (про це пише Оксана Дорошенко, кандидатка історичних наук). Поруч із млином збудували двоповерховий склад, також працював пором між берегами і транпортер. Після встановлення двох водяних турбін та автоматизації виробництва в 1893 році млин виробляв 1000-1500 пудів борошна на добу.
Мурований тунель
Нині від млина на правому березі залишилася тільки частина греблі та фрагмент стіни, що вперто стоїть посеред річки. Добре зберігся кам'яний тунель, що веде з берега до підніжжя скелі, з якої, ймовірно, видобували камінь для будівництва. Є версія, що цей тунель слугував для транспортування зерна. Це дуже таємнича та гарна місцина, але ж як там насмічено.
Сміття
Ось така справа людських рук сусідствує з красою бузьких порогів, де цвіте жовте латаття і сріблиться під сонцем вода.
У повітрі пурхають блискучі сині бабки, вони, до речі, так і звуться: красуня блискуча.
Красуня блискуча
Нижче за течією, де ріка знов сповільнює свій біг, у плесі віддзеркалюються небо і хмари.
Ріка і човен
Вид згори
Якщо ж вибратися нагору стрімкою стежкою, з височини відкриються захопливі краєвиди.
Скала
О цій порі гранітні схили вкриті квітами: ромашки, запашний чебрець, який саме зараз квітне і особливо сильно пахне.
Гарно почуваються серед прогрітих сонцем каменів і різномантіні сукуленти.
Сукуленти
На цих сонячних схилах добре лежати, дивлячись у небо та слухаючи шум води унизу.
На краю скали
Якщо ж обережно підійти до краю, відкриється один із найгарніших краєвидів у нашому місті: на Південний Буг, залишки греблі млина та Синевецький острів.
Придивившися, побачиш на греблі качок, що чистять своє пір'ячко на сонці перед черговим купанням.
А сонце гріє прадавні камені, і вітерець хитає китиці трави.
Ці місця дарують невеликий перепочинок від світу, ще більш буремного, ніж бузькі пороги, та трохи сили, щоб до нього повертатися.
