21 серпня у Первомайську вчергове здавали кров. До міста за графіком завітала мобільна бригада обласної станції переливання крові, а до профільного відділення ПЦМБЛ завітали усі охочі стати донорами. Цього разу процедура відбувалась дещо по-новому. Як саме, читайте у нашому репортажі.
Два попередні літні місяці нагода здійснити донацію журналістам не випала через об'єктивні причини. Тож нинішню можливість вирішили не упускати. А отже, ще до 9-ї ранку завітали до місця призначення.
Донорів стає менше: медики говорять про втому та вигорання
У коридорі вже кільканадцять людей. Фахівці з обласного центру вже теж на місці, але прибули лише нещодавно і швидко готували обладнання та необхідні речі для старту донації. Поки людей у черзі більшає, встигаємо поспілкуватися із медиками.
«Упродовж літа по області спостерігаємо тенденцію до зменшення кількості донорів. Стрес дуже впливає на організм. Дається взнаки вигорання, втома, люди виснажені, тож все менш охоче йдуть здавати кров. Якщо на початку повномасштабного вторгнення це було по 200 людей, якщо взяти Миколаїв, то тепер ця кількість дуже значно зменшилась», — розповідає Євгеній Попов, завідувач відділу рекрутингу, логістики та гемонагляду обласної станції переливання крові.
А з-поміж усіх тих, хто таки знайшов час та бажання здати кров, частину доводиться відправляти додому: їхній стан здоров'я не дозволяє бути донорами.
«Частіше за все, це хронічні хвороби, хвороби серця, судинної системи. Річ у тім, що донорство не молодшає. До нас приходять все частіше люди старшого віку, переважно це люди, які вже давно у донорстві. І, звісно ж, упродовж життя в людини такої вже є певні нюанси зі здоров'ям і хронічні проблеми. На початку повномасштабного вторгнення молодих було дуже багато. Було таке піднесення, сплеск, відчуття взаємної підтримки та спільного обов'язку, то йшли і пішки, і на транспорті, одне одному допомагали. Але поступово молодих людей ставало дедалі менше і менше», — констатує лікар.
Тим часом черга активно просувається, і до пана Євгена вже стукають у двері кабінету, аби виміряти тиск та перевірити загальний стан перед донацією. Цього разу алгоритм для усіх візитерів був майже традиційний: спершу внесення особистих даних у реєстратора, згодом перевірка групи крові та основних її показників, а відтак — перевірка у терапевта, склянка солодкого чаю, бахіли на ноги та у маніпуляційний кабінет — на донацію.
Єдина база донорів: що змінилося під час реєстрації
Однак віднедавна у процедурі реєстрації додалось нових процесів: тепер кожного донора реєструють не просто в електронну базу обласного центру, але в єдину базу даних донорів. Там людина отримує свій власний унікальний штрих-код, який реєстратор друкує тут же в кабінеті під час оформлення та вклеює в картку.
«Таким чином прагнуть до більшої конфіденційності. Ми зараз фактично бачимо лише цей код і все — жодних персональних даних, чия це кров, ми не бачимо і не знаємо. Все це міститься в базі даних», — пояснила старша медсестра лікарняного банку крові ПЦМБЛ Олена Цепіна.
Саме тому, додала пані Олена, процес оформлення донорів дещо уповільнився. Але, запевнила медикиня, це явище тимчасове і дуже скоро все набуде звичного темпу та ритму. Нині фахівці з області потребують ще трохи часу, аби опрацювати переважну більшість донорів у кожному районі. Адже перед приїздом до кожного з районів бригада отримує списки від місцевих медиків і заздалегідь оформлює для цих донорів картки. Затримки виникають або ж у тих, хто прийшов на донацію вперше, або в тих, хто ще не занесений до єдиної електронної бази даних.
Так сталося зі мною: в базі обласного центру попередні мої донації зафіксовані, як і всі необхідні дані. Але від моменту впровадження в роботу єдиної бази (сталося це раніше влітку) я здаю кров вперше, тож реєстратору довелось перенести мої дані з одної бази ще й в іншу, централізовану. Були цього дня у черзі й ті, хто прийшов уперше: для них все тривало ще трішки довше. Утім, люди переважно ставились із розумінням і терпляче чекали в черзі та відповідали на всі запитання реєстратора.
«Ми намагаємось уникати надмірного ажіотажу. Аби не накопичувалась черга, телефонуємо тим донорам, які приходять до нас щоразу і кажемо їм підійти на конкретний час, коли вже основна маса людей, які прийшли зранку, встигає здати кров. Те саме стосується медпрацівників. Їм телефонуємо наприкінці роботи бригади і вони оперативно приходять і теж здають. Тобто, той факт, що на цю мить в коридорі нема натовпу — не показовий. У нас відносно стандартна кількість донорів має бути цього разу. Хтось планував, але обставини змінились і не прийшов, хтось, навпаки, дізнався з медіа про день донації та завітав», — мовить Олена Цепіна.
Минає менше двох годин від початку роботи бригади, а у коридорі лише кілька людей. Процес стабілізується, прискорюється і ті, хто приходять лише в цей час, навіть не відчувають черги чи затримок.
Тож якщо ви бажаєте здати кров, але не хочете сидіти в черзі — приходьте ближче до 11-ї години. А якщо волієте вирішувати всі справи зранку — прийдіть трохи заздалегідь та займіть чергу. Якщо плануєте здавати у Первомайському відділенні вперше — краще зателефонувати і записатись, це суттєво прискорить процес реєстрації. Але головне, аби охочих здати кров було більше. Бо це — врятовані життя.
