Сімнадцять нових позашляховиків та майже дві тисячі кілометрів дороги. Ветеран російсько-української війни В’ячеслав Куцарев, який після важкого поранення не припинив допомагати військовим, став одним із тих, хто перегнав автомобілі з Болгарії для українських підрозділів на Харківському напрямку. За цією поїздкою не лише передача техніки, а й історія людей, які, попри ризики, об'єдналися заради спільної боротьби проти російського режиму.
Коли В’ячеславу Куцареву зателефонували побратими й запропонували долучитися до перегону автомобілів із Болгарії для українських військових, він не вагався ні хвилини.
— Наші військові, які нині виконують бойові завдання на Харківському напрямку, підтримують зв'язок із легіоном «Свобода Росії», що воює проти путінського режиму. Росіяни, які живуть у Болгарії та підтримують легіон, зібрали кошти й придбали автомобілі для українських захисників. Потрібні були люди, які змогли б перегнати їх в Україну. Коли мені запропонували долучитися, я одразу погодився. Ми зібралися командою і автобусом вирушили до Болгарії, — розповідає В’ячеслав.
— Це були кошти росіян, які виступають проти путінського режиму. Багато з них через свою позицію втратили бізнес, були змушені залишити росію й переїхати до інших країн Європи, зокрема до Болгарії. Люди самі зібрали гроші, щоб допомогти Україні, адже розуміють: це боротьба і за їхнє майбутнє також. Спеціально для наших військових придбали сімнадцять автомобілів, — розповідає ветеран.
Офіційна передача позашляховиків відбулася в самому центрі Софії. Церемонія привернула увагу громадськості та, до речі, висвітлювалася медіа Болгарії.
Фото: nova.bg/news
«У них теж своя війна»
Під час поїздки українці багато спілкувалися з представниками легіону. В’ячеслав говорить, що до цієї зустрічі знав про них небагато. Особисте знайомство змінило його уявлення.
— Вони розповідали, що всі ці роки не сиділи, склавши руки. Просто про їхню діяльність мало хто знає. Це люди, які відкрито виступили проти режиму, і для них це також небезпечно, — говорить він.
За словами ветерана, співрозмовники відверто розповідали і про життя всередині країни-агресора:
— Вони казали, що багато людей втратили бізнес, можливість нормально працювати. Там панує атмосфера постійного страху. Для них це теж своя війна, хоча вона проходить по-іншому.
Майже дві тисячі кілометрів до передової
Після офіційної передачі автомобілів колона вирушила в Україну. Маршрут пролягав через Болгарію, Румунію, Одесу, Миколаїв, Кривий Ріг, Дніпро та Харків.
— Від Софії до місця призначення близько 1800 кілометрів. Це непроста дорога, але головне було доставити машини туди, де вони потрібні найбільше. Ми доставляли автівки в 159-ту та 109-ту бригади, — згадує В’ячеслав.
У складі команди були ветерани, військові та волонтери з різних куточків України — хлопці й дівчата, які добровільно погодилися виконати непросту місію. Разом із В’ячеславом техніку переганяв і наш земляк із Первомайська, відомий серед побратимів за позивним «Барабан». Попри важкі поранення, обидва ветерани знову стали до справи, цього разу, щоб доставити транспорт, який рятуватиме життя українських військових.
Особливо В’ячеслава вразили військовослужбовиці. Їх було двоє:
— Одній із наших водійок лише 24 роки, але вона без вагань поїхала виконувати це завдання. Інша — в мирному житті власниця салону краси. Добровольцем пішла воювати. Отримала позивний «Фурія». Коли бачиш таких людей, розумієш, наскільки сильна сьогодні Україна.
Машини одразу вирушили на бойові позиції
Автомобілі не залишилися у штабах чи тилових підрозділах. За словами В’ячеслава, колона доїхала безпосередньо до військових на Харківському напрямку, зокрема на Куп’янщину:
— Ми спеціально везли техніку максимально близько до передової. Хотіли бути впевненими, що вона одразу працюватиме там, де найбільше потрібна. Це транспорт, який рятує життя, евакуйовує поранених, доставляє боєкомплект і виконує бойові завдання.
Єдиний несподіваний момент виник уже перед українським кордоном. Автомобілі були брендовані символікою легіону «Свобода Росії»:
— Перед в'їздом в Україну ми зняли всі наклейки. Не тому, що соромилися. Просто розуміли: на блокпостах ніхто не буде довго розбиратися, чому колоною їдуть машини з написом «Свобода Росії». Це могло викликати зайві питання й затримки.
Болгарія: дві різні реальності
Під час перебування в Болгарії захисник побачив, наскільки неоднозначним там є ставлення до війни:
— У суспільстві різні настрої. Є політики, які виступають проти допомоги Україні, але водночас є багато звичайних людей, які реально допомагають. Саме завдяки таким людям ці автомобілі сьогодні працюють на українському фронті.
«Допомога не має кордонів»
Для самого В’ячеслава ця поїздка стала ще одним підтвердженням того, що боротьба України давно перестала бути лише українською справою:
