У Первомайському районі зафіксували масову загибель бджіл на місцевих пасіках. Головною причиною бджолярі називають порушення регламентів хімічної обробки полів місцевими господарствами. Ця ситуація вкотре висвітлила системні проблеми у взаємодії між аграрним бізнесом, бджолярами та органами державного контролю, які мають моніторити використання пестицидів.
Географія та масштаби отруєнь
Очільник спілки бджолярів Сергій Тюркін (праворуч)
За словами очільника спілки бджолярів Сергія Тюркіна, повідомлення про загибель комах надійшли із кількох населених пунктів району. Перші випадки були зафіксовані на приватних пасіках у селі Секретарка, згодом аналогічні скарги надійшли від бджолярів із сіл Багачівка та Кумарі. Загальна кількість постраждалих бджолосімей в окрузі обчислюється сотнями:
«У першого бджоляра, який повідомив мені про мор бджіл, загинуло 150 бджолосімей. Згодом скаржилися на отруєння бджіл з села Багачівка. Щойно телефонував пасічник з Кумарів. Тобто весь цей округ повністю накритий отрутохімікатами».
У Дмитра Арабаджи отруїлося 50 сімей, загинуло більш як 187 кг бджіл.
Один із постраждалих у Кримці, пасічник Дмитро Арабаджи, який працює в цій галузі близько 15 років:
«Моя пасіка стоїть тут уже близько 10 років. Коли я сьогодні підійшов до вуликів, одразу відчув різкий сморід гниття, і по траві побачив, що там просто килим із мертвих бджіл. Почав перевіряти вулики: ще 10 днів тому вони були повні комах, а зараз бджоли залишилися лише на тих рамках, де вони фізично можуть поміститися. Тобто їхня кількість зменшилася втричі, а то й вчетверо. У мене тут 50 бджолосімей. Вони живі, але це вже не повноцінні сім'ї, а маленькі, пригнічені отруєнням групи комах. Я довго працював і розраховував отримати прибуток, чекав цього медозбору, але, на жаль, цього року меду в мене вже не буде».
Правила інформування та реальність
Навколо постраждалих територій розташовані угіддя трьох великих господарств: ПСП «Кумари», агрофірма Корнацьких, ПСП «Партизанська Іскра» та поля одноосібників. Законодавство України, зокрема Наказ Мінекономіки №338, зобов'язує агровиробників завчасно надсилати детальні сповіщення до сільської ради про кожен окремий обробіток із вказівкою точних дат, часу, номерів полів та назви препарату. Сільрада ж має попередити бджолярів у радіусі 10 км.
За словами старости Кумарівського старостинського округу Олени Шевчук, великі агрофірми про майбутній обробіток полів завжди повідомляють:
«Агрофірма Корнацьких надсилає повідомлення у Viber, а ПСП «Кумари» та ПСП «Партизанська іскра» — електронною поштою, після чого я пересилаю їх бджолярам. Офіційно у нас зареєстровані лише дві великі пасіки: господарство Дмитра Арабаджи та ще одне на 100 сімей».
Проте Сергій Тюркін вказує на те, що часто це повідомлення з порушеннями: замість точних графіків пасічникам надають розмиті проміжки часу, що унеможливлює ізоляцію бджіл у вуликах. Також поширена практика повідомлень через некоректні канали зв'язку (публікації у Facebook чи особисті Viber-повідомлення представникам сільрад замість офіційних юридичних листів).
«Ми неодноразово зверталися до аграріїв. Вони заявляють, що роблять усе відповідно до законодавства, мовляв: «Ми вас попередили, тож ви мали закрити бджіл». Проте за законом агровиробник зобов'язаний проводити обробку так, щоб не завдавати шкоди довкіллю, а не змушувати пасічників закривати вулики, поки на полях витравлюють усіх комах: бджіл, ос та інші види. Оголошення аграріїв часто йдуть із порушеннями. Замість пооб'єктного інформування вони пишуть: «З 1 по 10 число оброблятиму кусок землі від першого до п'ятого села». Крім того, фермер заявляє, що виставив оголошення у себе на сторінці у Facebook. Але це не є належним сповіщенням за законом. Він повинен офіційно повідомити сільську раду, а вона — усіх пасічників у радіусі 10 кілометрів від полів, які обробляються».
Механізм фіксації правопорушень та процедурні проблеми
Для розслідування інциденту слід заповнити низку доментів. Староста Кумарівського старостинського округу Олена Шевчук (в центрі), головний спеціаліст Держпродспоживслужби Олена Кудінова (ліворуч)
Для розслідування інциденту в районі було створено комісію. Головний спеціаліст Первомайського районного управління Держпродспоживслужби Олена Кудінова пояснила процедуру збору доказової бази:
«Для того щоб офіційно встановити факт отруєння бджіл, необхідно отримати висновок акредитованої лабораторії. Для цього формується один зразок — збирається підмор бджіл об’ємом у півлітрову банку. За потреби ми також заготовляємо арбітражний зразок, цим зараз і займаємося. Ми збираємо загиблих бджіл, пакуємо їх у стерильний пакет, пломбуємо та оформлюємо супровідні документи разом з етикеткою. Після цього зразок готовий до відправки. Власник пасіки має право самостійно обрати лабораторію, але якщо він не знає, куди звернутися, ми рекомендуємо Державний науково-дослідний інститут (ДНДІ) у місті Київ».
Як пояснює очільник спілки бджолярів, попри роботу комісії, процес притягнення винних до відповідальності ускладнюється кількома чинниками:
- Фінансовий тягар експертизи. Вартість токсикологічного дослідження в київській лабораторії становить близько 26 000 гривень за один зразок. Пасічники мають сплачувати ці кошти самостійно, що після втрати доходів від медозбору є проблематичним.
- Правова невизначеність. Бджолярам важко з'ясувати розмежування відповідальності між відомствами. Незрозуміло, хто саме має вести розслідування — поліція, фітосанітарна служба чи Держпродспоживслужба. Пасічники порівнюють безконтрольне використання високотоксичних отрутохімікатів із застосуванням зброї масового знищення, яка загрожує не лише комахам, а й людям.
- Юридичний статус пасік. Офіційну реєстрацію в сільській раді мають лише дві великі пасіки району (зокрема, господарство Арбаджи та ще одна пасіка на 100 сімей). Власники дрібних приватних господарств (по 2-3 вулики) не зареєстровані, через що вони фактично позбавлені правових механізмів захисту та права на компенсацію.
Конфлікт під час роботи комісії
Спроба зафіксувати правопорушення та належним чином оформити матеріали для розслідування завершилася нічим. Роботу спеціально створеної комісії, яка мала встановити всі обставини отруєння бджіл, так і не вдалося завершити через демарш однієї з ключових посадових осіб.
Наталія Брижата, головний спеціаліст відділу захисту рослин (ліворуч)
Наталія Брижата, головний спеціаліст відділу захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, у розпал перевірки відмовилася від подальшого спілкування з пасічниками. Посадовиця без пояснення причин припинила роботу в складі комісії та просто залишила місце події, фактично призупинивши офіційну процедуру фіксації екологічного правопорушення.
Проте згодом пані Наталя телефонувала до старости Кумарівського старостинського округу Олени Шевчук з проханням надати перелік одноосібників, які мають поля в радіусі 5 км навколо постраждалої пасіки. Відповідно до процедури, необхідно опитати кожного власника, щоб зібрати інформацію — коли і яким препаратом оброблялися поля. За результатами зібраної інформації, необхідно визначити поле, з якого зберуть зелену масу й відправлять на аналіз до лабораторії.
Робота триває
За попередньою оцінкою, загибель бджіл на Первомайщині є результатом відсутності жорсткого та дієвого механізму екологічного контролю на державному рівні. Остаточні причини мають бути встановлені після завершення лабораторних досліджень.
Бджоли виступають природним індикатором стану довкілля, і руйнування цієї ланки свідчить про системні порушення в екосистемі району. Допоки процедура фіксації правопорушень залишатиметься дорогою та бюрократизованою, конфлікти між аграріями та бджолярами можуть перейти у хронічну стадію.
