Перший Медовий Спас — це час збору меду. Саме з цього дня у прадавні часи дозволялося їсти мед і частування, приготовані з ним. А через п’ять днів від Спаса, 19 серпня, в Україні відзначають День пасічника. Серед тих, для кого це свято стало професійним — наш земляк Олексій Некрасов. У нього ми дізнавалися, яким видався цей рік для бджолярів нашого регіону.
— Як народилася ваша велика пасіка? Чи було це сімейною традицією?
Бджільництво — одне з найдавніших занять українців, зазвичай, воно є сімейним. У нашій родині мій прапрадід ще до революційних часів тримав пасіку, але вона тоді була не у вуликах, а в сапетках (нерозбірне житло для бджіл з очерету, соломи чи тонких вербових прутиків). Мого батька Сергія Петровича навчав пасічництву один дід на селі.
Спершу у нашій родині було кілька вуликів для власних потреб. Але на початку двохтисячних років ситуація змінилася, бджільництво стало рентабельним, почалася його нова історія. Ми виробляли власний продукт і рухали до споживача у мегаполіси. Мої перші вулики у цей період були пофарбовані у патріотичні кольори.
Організовувалися регіональні ярмарки та ярмарки у великих містах, як-от у Києві, в інституті бджільництва, виставки на ВДНГ, виставковому центрі, у Києво-Печерській Лаврі під час Медового Спаса. Вже тоді мої батьки зі своєю продукцію їздили до Києва і є навіть фото, на якому Віктор Ющенко у 2003 році, ще до свого президентства, стоїть разом з людьми в інституті бджільництва імені П. І. Прокоповича.
— З чого черпали знання про біологічні процеси, що протікають у бджолосім'ях?
У центрі цієї сім’ї стоїть матка, яка народжує молодих бджіл, збільшує популяцію робочих бджіл, які зі свого боку забезпечують взяток, приріст, виховують молоде покоління. Це можна порівняти з функціонуванням держави.
Бджоли дуже прив’язані до пір року, до клімату, до регіону. Тому є основне правило пасічника — ніколи не поспішати й ніколи не запізнюватися. Все робити вчасно. Краще всього інформацію черпати від пасічників свого регіону, тому що регіонально бджолярство дуже відрізняється, інформація з інтернету буде не завжди правильною та корисною. Наприклад, у нашому південному регіоні і на Сумщині зовсім різні погодні умови, екологічні, а значить, і система бджолярства буде різнитися.
— Яка у вас кількість сімей і скільки часу забирає пасіка?
На нашій пасіці 200 сімей. Є періоди, коли я повинен зранку до вечора приділяти час пасіці, а є періоди, коли можна відпочити. Хоча робота у пасічника є в будь-який період і в будь-яку погоду, навіть у дощ. Це і ремонт інвентарю, і підготовка медогонки. Пасічник — це і столяр, і біолог, і маркетолог, і продавець, і логіст.
— Чи вплинула погода на врожай? Яким видався для вас цей рік?
Звісно, погода впливає на все, і бджільництво не виняток. У нашому регіоні малосніжні теплі зими й вулики зазвичай зимують на вулиці, а не в зимівниках, оскільки наші південні медоноси мають такий склад меду, що бджола може взимку його розтопити, споживати і нормально перезимувати. Але якщо раніше бджоли входили в анабіоз і зменшували активність аж до перших вилетів у березні, то нині льотні періоди у них відбуваються серед зими, а значить починається більше споживання кормів, ніж у стані спокою. Це призводить до того, що пасічникам доводиться підкормлювати сім’ї. Інколи ці зміни, що провокують раннє пробудження сімей, призводять до загибелі молодих сімей, оскільки є березневі морози, і бджола не встигає сама себе обігріти, бо заклала молоде покоління. Весна — дуже важкий період і тому сім’ї рахують саме по весні.
Що стосується посушливого літа, це теж негативно впливає на бджіл. Щоб виростити молоде покоління, потрібна перга, тобто пилок, принесений з квіток рослин і дерев. Якщо ж у спеку пилконоси рослин сохнуть, то настає дефіцит кормової бази. Матка відчуває ці зміни у природі і нестачу ресурсу і зменшує яйцекладку. А сила бджолосім’ї залежить від кількості особин. Тобто посуха негативно впливає на розмноження бджіл, а відтак на результат медоносу.
Цей рік видався маломедним, не цвіла акація через погодні умови, свою негативну роль відіграв холодний початок літа, всі біологічні процеси йшли із запізненням. Останні 5 років соняшник зацвітав у липні, а цього року із запізненням на 10 днів. У кого малі пасіки, забезпечили тільки власні потреби.
— Чи перебуваєте ви у спілці пасічників? Чи вдається вам вирішувати таку проблему як отруєння бджіл пестицидами і агрохімікатами?
На жаль, я не перебуваю у районній спілці пасічників, але думаю вступити цього року. І раджу всім бджолярам вступати, бо лише гуртом вдасться вирішити наші проблеми, в тому числі використання фермерами неякісних контрафактних китайських агрохімікатів, які є небезпечними для бджіл. На жаль, ця проблема не регулюється на законодавчому рівні. Якщо ми не відстоїмо свої інтереси, то бджолярство як галузь сільського господарства знищиться.
Взагалі у спілці хлопці діляться досвідом пасічникування, дають поради молодим, проводять інформаційну роботу, і на скільки я знаю, миттєво реагують на проблему з отруєнням бджіл.
— Чи кожна людина може стати пасічником? Які риси характеру для цього потрібні?
Пасічником може стати будь-яка людина, яка не має алергічної реакції на бджолине ужалення. Спочатку людина боїться, потім пробує, далі їй стає цікаво, вона одягає спеціальний захисний одяг і спілкується з бджолами. Головне розуміти, що це спілкування з живою природою. І, звичайно, потрібно терпіння, як у будь-якій справі.
— З чого потрібно починати тим, хто бажає займатися бджолярством? На які витрати слід очікувати початківцю?
Перш за все, почати потрібно з консультацій з досвідченими пасічниками свого регіону. Якщо починати із 5 вуликів, то знадобиться 10 тис. грн. Потім витрати зростатимуть.
— Який мед найкорисніший і чому? Які ще продукти бджільництва є корисними?
Весь мед корисний, якщо він якісний, зрілий, важкий, з 20% вологи. Незалежно від регіону та хімічного складу. Мед — це продукт землі й регіону, він неповторний, залежить від різнотрав’я, яке притаманне тій чи іншій місцині. В одній літровій банці натурального меду повинно міститися 1 кг 400 г. Показник якості меду — його кристалізація. Багато людей мають хибну думку, що мед повинен завжди бути рідким і називають цей процес сахарінням. Цей природний процес називається кристалізація або консервування меду. Весь мед кристалізується, виняток — мед з акації.
Хоча люди у нас вважають його медом з технічної культури і не бажають купувати.
Всі продукти бджільництва є корисними — перга, пилок, прополіс, бджолиний підмор. Пилок використовують як активну біодобавку. З прополісу виготовляють спиртові настої, він має сильну антимікробну і стимулюючу дію, це природний антисептик. Підмор, тіла померлих медоносних бджіл, використовуються в медицині для лікування різних хвороб, з нього виготовляють різноманітні мазі, спиртові екстракти. Бджолиний віск входить до складу деяких пластирів, мазей, кремів, широко застосовується в косметичній медицині. Дуже корисний сотовий мед, його ще називають вощинний. Тобто бджоли — це народні цілителі.
— Яка у 2020 році ситуація зі збутом і які ціни на мед?
Цього року ціна на мед зросла. Один літр коштує від 90 до 120 грн. У мене, наприклад, є своє коло постійних споживачів, які знають мою продукцію. В нинішніх умовах переходжу на онлайн-продажі, розумію, що за ними майбутнє.
На жаль, сьогодні бджільництво — це малорентабельна галузь. Мед недостатньо популяризується на рівні держави. Такий корисний для здоров’я продукт витісняється хімічними штучними солодощами. Якби держава запровадила в садочках, школах, інших дитячих установах вживання такого корисного продукту, наші діти були б набагато здоровішими.
— Як відзначаєте своє професійне свято – день пасічника?
До карантину організовувалися ярмарки, виставки. Традиційно ходимо у гості один до одного, спілкуємося телефоном, ділимося враженнями як пройшов сезон, досвідом та планами на майбутнє.
Телефон Олексія Некрасова: +38 (097) 336-03-37.
