Де у Первомайську жила поетеса Галина Педченко: фотоекскурсія містом

У грудні 2025 року минає 100 років із дня народження поетеси Галини Педченко — уродженки Лисої Гори на Первомайщині, яка значну частину свого життя провела у Первомайську. Гард.City запрошує на фотоекскурсію вулицями, де в різні роки мешкала наша видатна землячка. Проведе її краєзнавиця Тетяна Хмара — у супроводі світлин і спогадів.

Лиса Гора: народження

Народилася Галина у Лисій Горі в родині Бондарів: батько — Данило Бондар, мати — Катерина (дівоче прізвище Лисенко), 16 грудня 1925 року. Краєзнавиця Тетяна Хмара зазначає: за словами самої поетеси, пізніше в документах був записаний 1926 рік, проте правильною датою є саме 1925-й. Хата у Лисій Горі не збереглася. У фільмі, який журналістка Наталія Клименко зняла про Галину Педченко ще за життя поетеси, вона показує місце, де була рідна хата: на той час залишилося лише декілька каменів.

Богопіль: дитинство

У 1930 році молода родина переїхала до Первомайська та оселилися на вулиці тодішній Грибоєдова, що на Богополі, неподалік Покровської церкви.

Згадка про цю вулицю є в одному з віршів поетеси.

«Вулиця мого дитинства, Грибоєдов, номер два.

Чуєш, нас була родина, та з п'яти лиш я жива...» — писала поетеса. Колись в особистій розмові з краєзнавицею Тетяною Хмарою зазначила, що номер два була написала суто для рими.

Та згодом пані Тетяна дізналася від доньки Галини Педченко, що їхній будинок було видно з порогу Покровської церкви. Якщо пройтися вулицею, то від будинку №2 дійсно видно церкву, а від хат далі — вже ні. Тож це дійсно був той самий будинок, про який йдеться у вірші.

Від будинку №2 видно Покровську церквуАвтор: Юлія Савва

Вулиця, де жила поетеса в дитинстві, тепер має її ім'я

У 2023 році Тетяна Хмара звернулася до міської влади з ініціативою перейменування вулиці Грибоєдова — на Галини Педченко, вулиці Папаніна — на Валерії Джулай.

26 липня 2024 року вулиця Грибоєдова у Первомайську перейменована на вулицю Галини Педченко.

17 вересня 2024 року. Презентація збірки Галини Педченко «Серце на долонях»

Голод, репресії, війна, переїзди і повернення

У 1932-му малу Галинку разом з 2-річною сестричкою знову везуть у Лису Гору, рятуючи від голоду. Через Голодомор, штучно влаштований радянською владою, помер дід Євсей, материн батько. Згодом родина повертається у Первомайськ, де старша донька йде в школу. Незабаром батькового брата, Петра Бондаря, репресують і розстріляють за звинуваченням в українському націоналізмі: той викладав математику в школі у Лисій Горі, при цьому говорив українською, вів драмгурток та носив вишиванку. Данило Бондар, рятуючи родину, везе рідних спочатку в Кам'яний Міст, тоді у Врадіївку, а шостий клас Галина закінчила вже у Кривому Розі.

У 1939 році родина опинилася в Киргизії, у Таш-Кумирі. Там провели перші роки Другої світової. У 1941 році батько поетеси пішов на фронт, в 1943 загинув на Дніпрі.

У 1941-му Галина вступила в залізничний технікум в Ташкенті, який кидає після загибелі свого батька і йде вчитися в училище радіозв'язку. У 1947 вийшла заміж за Петра Савчука з Одещини До 1954 року працює радисткою в горах Тянь-Шаню, тоді разом із першим чоловіком, сином і донькою повертається в Україну, в Лису Гору, де ремонтують напівзруйновану хату діда Григорія Бондаря. У 1955-му шлюб розпався, мати з дітьми переїздять до родичів у Красний Луч.

А в 1970-му, пише поетеса в автобіографії, зустрічається з своїм другим чоловіком, Костянтином Педченком, і разом із дітьми повертається у Первомайськ. Будують тут хату по вулиці Петровського, 25А (нині Романа Шухевича). За словами Тетяни Хмари, під час будівництва будинку на Шухевича родина жила у Кримці.

Ольвіополь: будинок, зведений власноруч

Коли будинок з білого силікату, збудований родиною, був готовий, переселилися сюди.

Будинок на ШухевичаФото: з архіву краєзнавиці Тетяни Хмари

Саме в цей період і почалися вірші: «...а в 1972 році я несподівано почала писати вірші, сама не розуміючи, що зі мною коїться», — згадує поетеса в автобіографії.

Згодом, як діти виросли, цей будинок продали. Нині тут живуть люди, проте під час краєзнавчої екскурсії нікого не було вдома.

Надалі Галина Педченко жила у багатоквартирному будинку на «Фрегаті», по вулиці Корабельній, 28, у квартирі 74.

Григорій Усатюк та Галина ПедченкоФото: міська бібліотека Первомайська

2016 рік. Вечір спогадів про Миколу ВінграновськогоФото: Первомайська міська бібліотека

«Фрегат»: тут пам'ятають поетесу

Багатоквартирний будинок літерою П, у дворі — пізні айстри колишуться на грудневому вітрі, сидять котики, гавкають на несподіваних гостей собаки.

Корабельна, 28Автор: Юлія Савва

Знаходимо потрібний під'їзд, а там зустрічаємо сусідів. Люди, котрі тут живуть, досі добре пам'ятають поетесу і тепло її згадують.

Під'їзд, де 74 квартира

Поетеса пішла від нас 26 грудня 2016 року. Поховали її на Богополі.

Велика вдячність від містян та рідних пані Людмилі Кучеренко за працю з догляду за місцем поховання нашої видатної землячки.

Якщо ви хочете більше дізнатися про життя і творчість поетеси, нагадуємо, що у листопаді 2025 року врадіївське видавництво Анатолія Коваленка презентувало збірку до 100-річчя Галини Педченко «Я словом усміхнуся вам». Книга є у міській бібліотеці Первомайська. Також читайте архівні матеріали на нашому сайті.

Раніше ми досліджували, де у Первомайську жив письменник Микола Вінграновський.