Запрошуємо на фотопрогулянку до третього млина у Первомайську та на Синевецький острів. Як туди потрапити та що цікавого побачити: гортайте альбом та дивіться відео на Гард.City.
Чому млин саме третій, досі достеменно невідомо
Багато поколінь первомайців ходять купатися чи рибалити «до третього млина». Запрошуємо і ми вас на фотоекскурсію: подивитися, як там зараз.
Почалася наша прогулянка від садиби Августа Гана, де колись підприємець, котрий і був власником млинів на Бузі, жив зі своєю родиною. Будівля, зведена в 1878 році, добре збереглася: попри аварійний дах, відсутність води та каналізації, тут досі живуть люди. Мешканці, як можуть, дбають про свій будинок: фарбують, штукатурять, провели газ (раніше було пічне опалення). Поруч із садибою збереглися також інші будівлі, що належали до комплексу млинів, що розташовувалися на обох берегах Бугу та на острові між берегами.
Краще збереглися ті будівлі, які розмістилися вище на крутих бузьких схилах: сюди не досягла велика повінь 1932 року, яка й зруйнувала млини майже повністю. Вцілили, подекуди повністю, а подекуди частково, складські приміщення, муровані тунелі для транспортування зерна. Старовинні будівлі часів Гана легко впізнати за характерною мурованою кладкою.
Така кладка характерна для старих будівель
Що ближче до річки, то менше збереглося споруд, проте руїни млинів і досі вражають своєю величчю та красою. Неподалік пляжику височіє гарна невеличка башта, призначення якої поки не з'ясоване.
Башта на березі
А з берега до Синевецького острова, який є найдовшим островом на Південному Бузі, протяглася гребля. Колись рівень води в річці був набагато вищим, і через греблю котилася вода. Нині, у вересні 2025-го, гребля практично суха: нею можна легко перейти на острів.
Гребля майже суха
Проте дістатися греблі не так легко: для цього потрібно пострибати й полазити по камінні, та перейти через два містки, зроблені з дерев'яних колод.
На греблі — рибалки, поряд із нею — квітне латаття, серед якого гріються на сонці качки.
Острів зустрічає затінком високих дерев та загадковими кам'яними мурами напівкруглої форми: один на лівому березі острова, другий — на правому.
На греблі
Переходимо на інший бік острова вузькою стежинкою між хащів. З-за дерев долинає шум води. І от вже знову перед очима водний простір: ще одна гребля, через яку тече бурхлива вода. І вид на правий, голтянський берег із залишками споруд водяного млина.
Трохи історії млинів Гана
Млин в Ольвіополі (лівий берег) Август Ган придбав у Миколи Мельниченка в 1872 році. Далі Гани будували свій комплекс до 1913 року.
Млин в Ольвіополі, який купив Август Ган у 1872 роціФото: надав краєзнавець Ігор Вердиш
Другий млин, в Голті (правий берег) Ган придбав трохи згодом, у 1886 році.
Млин в Голті, 1886 рікФото: надав краєзнавець Ігор Вердиш
А ось так виглядав потужний комплекс млинів на двох берегах у 1912 році. Унизу зображений вигляд з правого (Голтянського) берега. Посередині Синевецький острів, де тоді дерева ще були не такі високі, як зараз. А вдалині правий (Ольвіопольський) берег. Праворуч видніється високий димар хлібопекарні, яка розташовувалася поруч із млином.
Млини Гана. 1912 рікФото: з відкритих джерел
Повертаємося.
Качки летять
Міліє річка, руйнуються рештки водяних млинів, тож закарбуймо ці моменти у нашому фотоальбомі: можливо, через роки комусь буде настільки ж цікаво роздивлятися фото 2025 року, як нам зараз цікаві світлини початку минулого століття.
Дивіться також фотоальбоми цих місць з минулих років.
