Липневого четверга у кав'ярні ТОК в середмісті Первомайська було гамірно та натхненно: тривав творчий вечір, в якому взяли участь майстрині з Херсона, Харкова, Первомайська, Південноукраїнська. Вони працюють в різних техніках і створюють дуже розмаїті вироби, та усіх об'єднує те, що знаходять у творчості розраду й силу. А ще у програмі були співи, східні танці та конкурс моделей і модельєрів. Дивіться репортаж з подій та читайте історії людей, які об'єднуються, щоб будувати нове життя, на Гард.City.
Творчість як міст між людьми
Мотивація в учасниць вечора була різною: хтось мріє популяризувати український хендмейд, хтось бажав показати свої вироби або ж подивитися на роботи інших творчих людей, а дехто — знайти друзів у новому для себе місті, адже більшість сьогоднішніх гостей кав'ярні — то люди, котрих війна змусила покинути свої оселі та роботу і взагалі звичне життя. Та їм вдається зберегти натхнення й снагу, щоб продовжувати творити на новому місці, чи навіть знайти собі нову справу.
Тож первомайці задумали цю творчу зустріч якраз для того, щоб талановиті гості міста змогли показати свої вироби та краще познайомитися із місцевими. Серед натхненниць зустрічі — власниця кав'ярні ТОК Тетяна Лисак, котра запропонувала приміщення, та первомайчанка Світлана Степанова, яка взяла на себе організаційні питання. Подія була спланована спонтанно, а реалізована дуже швидко: підготовка тривала тиждень.
Журналістка поцікавилася у Тетяни Лисак, як виникла ідея організувати такий захід. Пані Тетяна вважає, що наразі українці ще не звикли належно оцінювати речі ручної роботи, в які автори вкладають багато часу, сил і натхення, та наголосила на тому, що варто підтримувати творчих людей, щоб вони мали можливість реалізуватися, показати свої вироби, заробляти за допомогою творчості.
Журналістка розпитала у майстринь-учасниць вечора, чому вони вирішили приєднатися до цієї зустрічі.
Ірина Горєєва переїхала у Первомайськ із Херсона. Її захоплення — давати друге життя старим речам: зі старих джинсів, різнобарвних клаптиків тканини майстриня створює напрочуд гарні речі. Це сумки, наплічники, іграшки. Навіть з'явилися перші замовлення на oдяг для тваринок, але, каже Ірина, війна внесла свої корективи. Творити почала із 2019 року, та з початком повномасштабного вторгнення все це затихло: не було підтримки, швейної машинки, нічого. Тепер Ірина потихеньку повертається до творчості: «Розумієш, що це справа, яка оживляє людей, лікує людей».
Ірина Івашковська народилася у Первомайську, проте більшу частину життя прожила в Херсоні. Війна змусила повернутися на батьківщину. Родина виїхала з окупації у 2022-му, і з того часу майстриня продовжує шити незвичайні речі тут, у Первомайську. Ще з дитинства завдяки мамі захопилася шиттям, у старших класах вже малювала й шила ексклюзивні моделі одягу собі та друзям. А не так давно захопилася пошиттям корсажів та корсетів: їх і представила на вечорі.
Пані Любов із Харкова не побажала фотографуватися, проте дещо розповіла про гарні речі, які робить власноруч. Ці симпатичні коники — не просто іграшки. Це оберіг «Сонячний кінь». Такі іграшки-обереги робили дітям ще у VII-IX століттях, дарували хлопцям, чоловікам, які йшли на війну, щоб вони завжди були «на коні». Це, каже майстриня, найкращий оберіг для чоловіків. Також серед її робіт — підвіски у вигляді пташок, домовичок.
Олеся Жужома, харків'янка, котра з родиною пару років тому переїхала до Первомайська, — нині активна мешканка громади й волонтерка. Не вперше бере участь у виставах для дітей та благодійних ярмарках, підтримує місцевих волонтерів, донатить на збори для військових, а також надала власноруч створений хендмейд, в'язану іграшку, на одну з благодійних лотереї, що на користь ЗСУ проводила редакція. Сьогодні завітала на вечір, щоб спробувати себе у ролі моделі для майстринь, які виготовляють предмети одягу. Каже, що їй самій та доньці цікаво знати, що відбувається у місті, та подивитися на хендмейд.
На зустріч завітала Зореслава Клименко із сусіднього Південноукраїнська, директорка міського історичного музею. Вона привезла на виставку власноруч створені прикраси і поділилася думкою, що талановитим людям із різних міст варто об'єднуватися, та запросила співпрацювати з Південноукраїнськом, який також має талановитих людей.
Такі зустрічі націлені на вирішення одразу кількох проблем. Люди, які змушені були переїхати через війну, можуть тут знайти нових друзів і відчути себе частиною спільноти на новому місці. Місцеві жителі об'єднуються навколо того, що їм цікаво. А майстрині отримують можливість показати, що вони вміють створювати своїми руками. У цій справі всі працюють разом — і підприємці, і соцзахист, і самі рукодільниці. Вони приїхали з різних міст, але їх об'єднує одне: любов до творчості і бажання підтримати одна одну в складний час.
Як пройшла творча зустріч: знайомства, історії, музика
Вона ще взимку, як було холодно, прибилася до кав'ярні, а оскільки тут і господарі, й відвідувачі зустрічають з радістю та годують, то стала постійною відвідувачкою. Нині пухнастий антистрес спочатку обрав одну з учасниць вечора, пані Галину з Херсона. Тоді киця, наче в себе вдома, зайняла найзручніше місце для спостережень: на столі.
Вечір розпочався із хвилини мовчання на знак пошани до тих, хто віддав життя заради того, щоб ми жили далі і могли творити. Далі відбулося знайомство з майстринями. Ті, хто хотів, розповіли трохи про себе, а хто не мав бажання виступати перед публікою, просто приніс свої вироби.
Також на зустріч завітала Ольга Лепська із терцентру соціального обслуговування Первомайської громади, та запросила присутніх звертатися до терцентру та до Простору соціальної адаптації та життєстійкості, котрий торік відкрився у Первомайську. Тут діє Університет третього віку, приймають усі вразливі категорії людей, відбуваються цікаві активності й люди, особливо ВПО або старшого віку, знаходять собі коло спілкування. Також пані Ольга запропонувала майстриням за бажання проводити майстеркласи для людей на базі терцентру. А гості вечора тут-таки почали цікавитися, чи є заняття з української та англійської й отримали відповідь, що так, української охочих вчать волонтери ГО «Десяте квітня», а от викладача англійської ще шукають.
Далі відбулася найбільша цікавинка вечора, а саме — конкурс моделей і модельєрок.
Майстрині, обидві пані Ірини, обрали двох дівчат-моделей, і за пару хвилин пані Олеся та пані Ангеліна з'явилися перед глядачами в нових образах. Перевагу не змогли надати нікому, тож призи від кав'ярні отримали обидві моделі та модельєрки. А потім ще й глядачі, котрі придумали найвлучніші назви для створених образів.
Конкурс моделей
Усі моменти вечора перемежалися українськими народними піснями, а родзинкою зустрічі стали східні танці у виконанні Світлани Степанової.
Світлана Степанова
Гості вечора про свої враження: жаркувато, та енергетика класна і люди чудові
Коли вечір завершився, люди не поспішали розходитися: розглядали вироби на виставці. А тим часом журналістка вирішила запитати про враження.
Галина Олексюк, майстриня з Херсона, представила на виставці свої вироби у техніці макраме: килимки, серветки, плетені кашпо, гойдалку. Майстриня каже:
— Мені все сподобалося, навіть не очікувала, що нам тут зроблять таке свято. Вдячна усім дівчатам. Хочеться частіше збиратися.
Кашпо Галини Олексюк
Ірина Горєєва говорить:
— Дуже гарні враження. Дякую за запрошення, дякую всім, хто був причетний до цього. Приємно, коли творчі люди об'єднуються. Сподіваємося на подальшу співпрацю. Побільше б таких заходів!
Вироби Ірини Гореєвої
Марина Сироїд, первомайчанка, котра також представила на виставці власноруч виготовлені роботи, каже:
— Люди чудові, жіноча естетика. Отримала велике задоволення.
Енергетика позитивна, попри те, що було жаркувато
Олеся Жужома ділиться враженнями:
— Ідея заходу дуже цікава, хоча я б дещо змінила стиль проведення. Були підняті теми, які не стосувалися оголошеної теми заходу і псували настрій. А в залі ставало усе більш жарко та душно. Попри це, досвід був незвичайний та запам'ятається. А вироби майстринь дійсно круті.
Вироби дійсно круті
Зореслава Клименко також розповіла про враження від зустрічі:
— Чудові враження, дуже цікаві люди. Багато побачила нових майстринь. Почула про долю кожної з них, і мене вразило — попри те, що вони пережили, вони знайшли в собі творити такі речі: теплі й талановиті.
Тетяна Лисак задоволена тим, як пройшов перший у такому форматі творчий вечір у кав'ярні:
— Дуже класно. Дякую пані Світлані, що вона нам так допомогла. Дівчата зібралися, і людей багато прийшло. Жаркувато, звісно, кондиціонер не впорався, але сама енергетика дуже класна. Усі позитивні, всі з усмішками, всі задоволені. І я також задоволена.
Читайте більше історій, що надихають, на сайті Гарду.
