Ярмаркували і співали: як первомайці взяли участь у відзначенні Дня міста в Південноукраїнську

Цими травневими вихідними Південноукраїнськ відзначав День міста. На ювілей міста сусіднього міста завітали і творчі первомайці. На запрошення Південноукраїнського міського історичного музею Первомайське товариство людей з інвалідністю організувало поїздку майстринь для участі в ярмарку крафтової продукції, який відбувся на честь свята. До поїздки приєдналася і журналістка Гард.City, тож дивіться фото і відео з події.

Виїздили рано-вранці. Завдяки управлінням соцзахисту та освіти Первомайської міської ради учасницям ярмарку надали транспорт. Із собою везли багато робіт, і не всі з них були невеличкими, як прикраси чи іграшки: були й досить громіздкі речі, як-от: великі картини. Проте всі швидко та весело розмістилися, і подорож почалася.

ВирушаємоАвтор: Юлія Савва

Обіч дороги летіла травнева зелень, ще яскравіша після нічного дощу, а на узбіччі де-не-де визирали здивовані фазани. Аж ось зустрічає гостей святкове місто і директорка історичного музею Зореслава Клименко, яка розповіла про ідею запросити гостей із сусіднього міста.

Зореслава Клименко, директорка Південноукраїнського міського історичного музеюАвтор: Юлія Савва

— У нас біля музею часто проходять ярмарки, урочисті й святкові заходи. Організуємо виставку хендмейд, крафтовиків. Але сьогодні вперше почали співпрацювати з іншими містами, тобто з Первомайськом. Це мене дуже тішить. Виставка чудова, різноманітна. Я вважаю, що Первомайськ теж талановитий, і треба давати можливість розвиватися і надалі, в інших містах. Тому й вирішили запросити на день народження міста. Це дуже класно.

Первомайчанки на знак вдячності за запрошення на свято презентували музею авторський сувенір.

Світлана Степанова вручає Зореславі Клименко авторський сувенірАвтор: Юлія Савва

Поки спілкувалися, майстрині хутко порозкладали свої вироби. Тут є на що подивитися: імбирні пряники і хендмейд-прикраси, яскраві картини та ексклюзивні сумки, іграшки і вишивка. Журналістка поспілкувалася з кожною із майстринь, розпитавши про їхню творчість

Поруч на картинах Мигія і Київ

Ірина Білокамінська, художниця, розповідає про свої картини:

— З дитинства любила розмальовки, малювала в альбомах, а потім прийшла в художню школу, після завершення загальноосвітньої, потім почала на полотні малювати.

Ірина Білокамінська та її картиниАвтор: Юлія Савва

Вибір сюжету, каже художниця, залежить від настрою: «Захотілося квіточку, тому що зараз, відверто скажу, хочеться квітів, поки ще зима на вулиці. І от почала квіти малювати. Якщо натхнення на квіти немає, на природу переключаюся, бо наша Миколаївщина дуже гарна».

На виставці поряд — осіння Мигія і травневий Київ. Щиро дивуюся побачити тут одне зі своїх найулюбленіших місць столиці: Ботанічний сад у час цвітіння бузку. Запитую: чому саме Київ? Бо саме цей сюжет до душі припав, дуже гарний, відповідає майстриня. І додає, що саме цей сюжет малювала з фотографії, тому що поїхати у Київ і малювати з натури наразі немає можливості.

«Роблю те, що подобається»: імбирні пряники

Тетяна Будна виготовляє імбирно-медові пряники вже сім років.

Тетяна Будна на ярмаркуАвтор: Юлія Савва

— Імбир, мед, все натуральне. Роблю те, що подобається. На Великдень робимо писанки. Оце наш Тризуб, як я побачила. Оце мотанка, а поряд військова сорочка. У нас син на фронті, тож ми це зараз відчуваємо глибше. А цей пряник — на честь Дня міста. Це Південноукраїнськ, атомка.

Пані Тетяна показує різні пряники — справжні витвори мистецтва, які й їсти шкода. Запитую, скільки потрібно часу на виготовлення їстівної краси. Якщо усе по черзі — спекти, зробити глазур, розмалювати, потрібно 2-3 дні, відповідає майстриня.

«Даю речам друге життя»: майстриня з Донеччини

Олена Попова переїхала у наше місто з Донецької області й приєдналася до майстринь Первомайська:

Олена ПоповаАвтор: Юлія Савва

— Займаюся апсайклінгом (від англ. Upcycling, — прим. авт.): даю друге життя речам, які вийшли з моди. Це дуже цікаве заняття.

Зі старих джинсів, клаптиків тканини та інших матеріалів майстриня створює нові ексклюзивні речі: сумки, наплічники, усі дуже різні й гарні.

«Завжди любила творити»: краса з камінців

Галина Варзар виготовляє прикраси: намиста, браслети.

Галина ВарзарАвтор: Юлія Савва

— Завжди любила творити і витворяти, гачком і спицями в'яжу, косметикою займалася, камінчиками. Але камінчиками активно почала займатися після початку вторгнення, тому що потрібен був якийсь релакс. Воно заміняло все: і релакс, і снодійне, і допомога ЗСУ від продажів. Так почалося, а тепер не можу покинути. Тож сьогодні нам усім гарних продажів, щоб могли допомогти ЗСУ. І купити нових камінців, щоб далі творити.

«У планах створювати етнічні українські прикраси»

Галина Михайлик також знається на прикрасах: в її доробку є цікава колекція виробів із камінців і скелець, обкатаних морем.

— Займаюся прикрасами з 2014 року. На жаль, цьому сприяли сумні події. Мій син пішов в АТО, і для того, щоб зайняти руки й голову, я почала робити брошки. Потім стала робити ікони, але вони не зайшли, бо не було елемента творчості. Поступово зайнялася виготовленням прикрас із натурального і ненатурального каміння. У роботі використовую різні матеріали. Це і ґудзики, і морське каміння, і морське скло, акрил дерево, морська глина спресована, яку знайшла тільки в одній місцині на узбережжі Чорного моря біля Одеси, у Чорноморську.

Люблю сам процес творчості, і мені подобається, коли від мене жінки уходять щасливі.

У планах — створювати щось ще цікавіше, прикраси етнічні, наші, українські. Використовую корал у роботі та інші матеріали, які використовували на теренах України. Ще одним напрямком роботи є браслети у техніці ручного ткацтва. А також — виготовлення прикрас із морського скла і каміння — того, що зробило море: обтесало, відшліфувало.

«Дружимо, гуртуємося, їздимо на заходи»

Сестри Світлана Степанова і Марина Сироїд займаються творчістю ще зі школи: ходили на художній гурток і так почали працювати.

— Ми сьогодні на святі Південноукраїнська, нас запросили. Ось наші роботи: художня вишивка, в'язання, декоративно-прикладне мистецтво. Ми з дівчатами з Первомайська дружимо, гуртуємося і їздимо на такі заходи.

На ярмарку поряд розташувалися майстри з Південноукраїнська і Первомайська. Наші колеги-журналісти з ЮжкаNews.City пропонували мерч із символікою міста, які виготовляють самі: цікаві чашки та шопери, блокноти, магніти, футболки і тарілочки.

Колеги-журналістки з Південноукраїнська теж взяли участь у ярмаркуАвтор: Юлія Савва

А місцева художниця Вікторія Ковальова принесла проілюстровані нею книжки для дітей, які написала її мати Тетяна Ковальова.

Вікторія КовальоваАвтор: Юлія Савва

Ярмарок відбувався із музичним супроводом: завдяки Первомайському товариству людей з інвалідністю до Південноукраїнська завітала також і вокально-інструментальна студія «Мрії збуваються!». 15 учасників і учасниць віком від 6 до 30 років співали для глядачів народні та авторські пісні.

Виступає студія «Мрії збуваються!»Автор: Юлія Савва

Враженнями від виступу на сцені Південноукраїнська поділилася керівниця студії Наталія Слюсаренко:

— Ми задоволені виступом, дуже гарне місто, затишне, було комфортно виступати. Трошки мало слухачів, але ми розуміли, що зранку не дуже людно. Ми заспівали, діти задоволені. Мрії збуваються!

На подяку за участь у відзначенні Дня міста пані Зореслава вручила грамоти від міського історичного музею Первомайському товариству людей з інвалідністю і вокально-інструментальній студії «Мрії збуваються!».

Ярмарок біля музею тривав з 9 ранку до 12 години. А після обіду перемістився на іншу локацію: у міський парк.

Також цього дня у місті сталося ще багато цікавих та яскравих подій: відкриття нового муралу, концерти, заходи від пожежників, майстеркласи. Тож дивіться на сайті окремий фоторепортаж.