Фахівці Національного природного парку «Бузький Гард» беруть участь у безпрецедентному в Україні проєкті: дослідженні впливу війни на біорізноманіття Миколаївщини. Детальніше про плани розповість науковиця Наталія Корой.
Військові дії та бездумне свавілля росіян наносять величезну шкоду не лише нам: нашим людям, містам, дорогам, об'єктам цивільної та критичної інфраструктури тощо. Війна калічить та знищує нашу екосистему, природні біоресурси.
Наукова співробітниця та заступниця директора НПП «Бузький Гард» Наталія Корой разом із колегами та з громадською організацією «Веселий дельфін» вивчають вплив бойових дій на все живе, що є на заповідних теренах Миколаївщини.
Фото: зі сторінки Наталії Корой у Facebook
— Наталіє, розкажіть про ваш проєкт.
— Ми проводимо дослідницьку роботу в рамках проєкту «Разом за екологічну демократію, справедливість та верховенство права в Україні» за фінансової підтримки ЕПЛ та Уряду США. Ми займаємось вивченням втрат біорізноманіття Миколаївщини внаслідок військової агресії російської федерації, вивчаємо пряму та опосередковану шкоду, нанесену довкіллю бойовими діями.
— Яким чином проводиться дослідження? Як це відбувається?
— Впродовж минулих 4-х місяців, коли дозволяла ситуація та погодні умови, ми здійснювали виїзди на території, на яких вже можна було працювати, проводили оцінку масштабів завданої шкоди. А вже зараз проводиться аналітика, маємо перший, проміжковий звіт. Робота над цим проєктом триватиме рік. Його результатом буде розроблення методичних рекомендацій для використання як в Миколаївському регіоні, так і в інших.
Кінцевим результатом нашої роботи буде оцінка нанесених ушкоджень і розроблення методичних рекомендацій щодо відновлення біоресурсів.
Фото: зі сторінки Наталії Корой у Facebook
— Це ж величезні площі. Як на таких територіях можна зробити підрахунок втрат, ушкоджень тощо?
— Звісно, що здебільшого оцінка шкоди буде орієнтовною. Багато чого підрахувати буде практично неможливо. Ми не зможемо, наприклад, повністю оцінити вплив на флору, знищення флори. Але ми працюємо над тим, аби розробити якісь методики, протоколи, за якими можна буде детальніше оцінювати вплив війни на довкілля.
Також пані Наталія зазначає, що допоки триває війна, не можна зробити якогось остаточного звіту. Адже ракети чи снаряди, що можуть прилетіти у вже досліджену територію, знову вносять свої злочинні корективи.
Фото: зі сторінки Наталії Корой у Facebook
— Що має найбільш негативний вплив на біорізноманіття нашого регіону?
— Найбільшої шкоди завдають лісові та степові пожежі.
— Яка частина Миколаївщини постраждала найбільше?
— Безумовно — це Кінбурнська коса. Пожежі, вибухи, проїзд важкої техніки нанесли тій території найбільших втрат та збитків.
— Чим має завершитись ваша робота над цим проєктом?
— Як я вже говорила, ми плануємо розробити методичні рекомендації щодо того, як діяти далі, в післявоєнний час. Це будуть методички, спрямовані на відновлення усього, що постраждало та ще постраждає від російської агресії. В світі є небагато прикладів того, як проводити таку дослідницьку діяльність. На території України це безпрецедентне дослідження.
Фото: зі сторінки Наталії Корой у Facebook
З публікації громадської організації «Веселий дельфін»
На території Миколаївської області налічується 152 об’єкти природно-заповідного фонду загальною площею 78,24 тисяч гектарів та 16 об’єктів Смарагдової мережі загальною площею близько 273 тисяч гектарів. Серед них один природний заповідник та один біосферний заповідник, два національні природні парки, 5 регіональних ландшафтних парків, 13 заповідних урочищ, 65 заказників та 44 пам’ятки природи.
Фото: зі сторінки Наталії Корой у Facebook
Нагадаємо: основна робота НПП «Бузький Гард» наразі спрямована на природоохоронну складову. Чим живе Національний природний парк та як воєнні дії впливають на флору та фауну, Гард.City розповідала заступниця директора парку, головний природознавець Наталія Корой.
- Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал Гард.City та Viber.
- Читайте Гард.City у Facebook. Обговорюйте новини у Гард.City спільноті.
- А ще ми є у Instagram та Twitter.
- Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube.
