Слухачі університету третього віку в рамках проєкту вивчення української мови 26 листопада потрапили на майстерклас до бібліотекарки гімназії №5 Олени Пальчевської. Вони слухали про національні старовинні речі, пригощалися смачними кренделиками та пили ароматні напої. Про свої враження студенти-слухачі розповіли нашій журналістці.
Передмова від авторки
Хто ще не знає, то від початку навчального року волонтерю на курсах університету третього віку. Знайомлю слухачів з українською, її багатством та поступово переходимо до розмовної в побуті. До п’ятої гімназії збиралися ще до шкільних канікул. Та, як завжди, в житті чимало іншого відбувається, тож нарешті час прийшов відвідати і царину книг шкільної бібліотеки. Про магічні майстеркласи Олени Пальчевської чула давно. Розповідала про це директорка гімназії Наталія Короткова. Тепер вона сама стала в епіцентрі розповіді. Точніше, книга «Скриня. Речі сили», яку Наталії подарувала подружка-волонтерка Світлана. Глибина книги вразила в першу чергу бібліотекарку. Тож своїми спостереженнями вирішила поділитися з колегами, гімназистами; тепер дійшла черга і до наших слухачів.
Наші заняття по вівторкам. Тож похід на майстерклас призначено на 26 листопада. Збираємося біля будинку 19А, що на Корабельній. Колись тут функціонувала студія «Твій Всесвіт» від ТРК Всесвіт. Тепер — редакція видання Гард.Сity. Розповідаю своїм слухачам історію про телебачення. Хтось із моїх відвідувачок каже: «А я тут проживаю нині на дев’ятому поверсі. Довелося від війни тікати». «Час швидко плине і дуже невблаганний», — думаю собі. Ми ще обмінюємося репліками, чекаємо, доки прийдуть всі — і вирушаємо. Нас не багато і не мало — десь два десятки людей. У фойє школи нас зустрічає директорка Наталія Короткова. Вітає і запрошує до бібліотеки. В царині книжки наші слухачі чи не вперше за останні роки, як і, власне, у самій школі. Тож давно забуті відчуття молодості декотрим навівають бадьорості та радості. Далі нас запрошують на каву, чай та кренделики власної випічки. Після морозу це дуже тепла тема. Насолодившись, ми готові слухати майстерклас.
На майстеркласі від Олени Пальчевської
Олена Пальчевська працює в шкільній бібліотеці здавна. Частенько презентує тут свої майстеркласи. Директорка відгукується про бібліотекарку як фахівчиню своєї справи.
«Вона творча і креативна, — говорить пані Наталя, — у неї завжди цікаво і глибинно». Цього разу пані Олена розповідає про українські речі сили. І надихнула її на цю розмову книга «Скриня. Речі сили» Ярини Винницької, яка опинилася в дарунок у директорки школи. Пані Наталія презентувала книгу бібліотеці, а пані Олена, зацікавившись матеріалом, вирішила розповісти слухачам. Ось така історія.
А далі ми поринули у давнину. Перед нами оживали скрині, рушники, старовинні родинні речі — все те, з чого колись складався світ наших бабусь і що невблаганно зникає з сучасного життя. Речі, про які розповідала пані Олена, настільки близькі, що мимоволі в пам’яті спливали картини дитинства, бабусині поради та родинні традиції. Ми слухали і погоджувалися, що все це потрібно берегти і передавати із покоління в покоління.
Любов Нестерова, слухачка університету, родом із Донеччини. Пригадала, як у них в родині трепетно ставилися до вишивки, як берегли українську мову і якими важливими були традиції.
— Дарма, — каже вона, — що ми розмовляли російською. В душі ми справжні українці. Принаймні, у нас в родині все це зберігалося.
Тепер жінка змушена була евакуюватися з рідного краю і поки знайшла прихисток у нашому Первомайську.
Для багатьох майстерклас став слушним моментом поновити в пам’яті старовинні слова, дізнатися, що то таке — плахта, побачити на власні очі скриню. До речі, в гімназії є музей «Світлиця», звідки пані Олена принесла речі для презентації. А ще майстерклас дав можливість усім побувати в світі живої української мови. Розходитися не хотілося. Пані Олена зуміла торкнутися своїм словом найпотаємніших куточків нашої душі. Домовилися зустрітися ще колись. А наостанок спільне фото в бібліотеці та у фойє з директоркою.
